- •1.Вимоги до зол і шлаків тес, що використовуються для виготовлення бет. І збк.
- •2.Шлаколужні бетони. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з відходів гумотехнічних виробів.
- •1.Теоретичні умови використання шлаків у виробництві в’яжучих речовин.
- •2.Особливості виготовлення стінової кераміки з відходів вуглезбагачення.
- •3.Виробництво двп з відходів деревообробки.
- •1.Вимоги до зол, що використовуються у виробництві бетонних і збк.
- •2.Шлакоситали. Сировина, технологія, властивості.
- •3.В’яжучі матеріали з використанням горілих порід.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2 В’яжучі матеріали з фосфорних шлаків. Властивості, теп
- •3 Керамічні матеріалів з використанням зол та шлаків тес. Вимоги до зол та шлаків.
- •1.Види та характеристика відходів переробки деревини.
- •2.Безклінкерні в’яжучі з металургійних шлаків. Властивості. Техніко-економ. Показники.
- •3 Будівельні матеріали з органічних відходів хімічної промисловості
- •1. Види та характеристика відходів паливо-енергетичної промисловості.
- •3.Особливості виробництва аглопориту з використанням зол і шлаків тес.
- •1.Ніздрюваті бетони з металургійних шлаків. Властивості, сировина, техніко-економічні показники.
- •2.В’яжучі матеріали з горілих порід.
- •3.Виробництво дсп з відходів дерево переробки.
- •1 Клінкеровмісні в’яжучі речовини з використанням відходів металургії
- •2.Шлакова вата. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Арболіт з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2.Сульфатостійкий шпц. Сировина, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Виробництво арболіту з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Використання зол і шлаків тес у виробництві силікатної цегли. Вимоги до зол і шлаків, особливості технології. Техніко-економічні показники.
- •2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
- •3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2.Автоклавні матеріали з відходів гірничодобувних галузей промисловості.
- •3.Виробництво дсп з відходів деревообробної промисловості.
- •2.Зоовміщуючі ніздрюваті бетони. Особливості технології, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Кераміка з використанням зол і шлаків тес.
- •1 Використання зол та золошлакових сумішей у виробництві бетонів. Особливості технології виготовлення.
- •2.Відходи азбестоцементного виробництва, їх характеристика. Шляхи переробки у будівельні матеріали.
- •3.Виробництво фіброліта з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Характеристика відходів вугледобувної промисловості.
- •2.Виробництво шлакового щебеню. Вимоги до шлаків, властивості.
- •3.Піритні огарки. Шляхи використання їх у виробництві будівельних матеріалів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2.Силікатна цегла з вико і шлаків тес. Техніко-економічні властивості. Ристанням зол
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •3.Ніздрюваті бетони з використанням золи. Особливості технології, властивості. Техніко-економічні показники.
- •1.Види та характеристика відходів кольорової металургії.
- •2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
- •3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
- •1.Класифікація відходів гірничодобувної промисловості.
- •2.Характеристика відходів виробництва скла і шляхи її використання.
- •3.Безклінкерні в’яжучі речовини з металургійних шлаків.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2 Виробництво нерудних матеріалів із відходів гірничодобувної та переробної галузей
- •3 Будівельні матеріали з із відходів гумово-технічних виробів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
- •3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Використання зол тес у виробництві будівельних розчинів. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •1.Класифікація відходів хімічної промисловості.
- •2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
Шлакопортландцемент одержують змішуванням попередньо помелених компонентів або спільним помелом портландцементного клінкеру, гіпсу (до 5%) і гранульованого доменного шлаку 36...80%. За стандартом передбачено випуск двох типів шлакопортландцементу: ШПЦ ІП/А та ШПЦ ПІ/Б, які містять гранульованого доменного шлаку 36...65% та 66...80% відповідно.
Гранульований шлак має тонкозернисту склоподібну структуру, і так само, як і пуцоланові добавки, є активним компонентом портландцементу. Цей компо¬нент взаємодіє з гідроксидом кальцію, утворюючи низькоосновні гідросилікати СSН(І) та гідроалюмінати кальцію С2АН8.
Незначний вміст у цементному камені Са(ОН)2 підвищує стійкість шлако¬портландцементу в м'якій і сульфатній воді порівняно із звичайним портландце¬ментом. Екзотермія при твердінні такого цементу в 2...2,5 рази нижча, ніж зви¬чайного, і тому його можна застосовувати для виготовлення масивних бетонних конструкцій.
Шлакопортландцемент випускають трьох марок: М300, М400 і М500. Недо¬ліком цього цементу є те, що він повільно набирає міцність у початковий період твердіння й особливо - при від'ємних температурах. Процес твердіння значно прискорюється при застосуванні теплової обробки виробів (наприклад, у пропа¬рювальних камерах).
Істинна густина ШПЦ - 2,8...3,0 г/см3. Водопотреба дещо менша, ніж портландцементу. За строками тужавлення до ШПЦ висувають такі самі вимоги, що й до портландцементу, але ШПЦ тужавіє повільніше, ніж портландцемент.
Технічні характеристики портландцементу. Істинна густина цементу без мінеральних добавок становить 3,0...3,2 г/см3, насипна густина - приблизно 1300 кг/м3, тонкість помелу портландцементу повинна становити 400...450 м2/кг, водопотреба цементу становить 24...28%.
Строки тужавлення цементу — для портландцементу марок М300, М400, М500 початок тужавлення має бути не раніше як через 60 хв, марок М550 і М600 - не ра¬ніше 45 хв, а кінець - не пізніше ніж через 10 годин після замішування (для усіх марок). Згідно зі стандартами України встановлено марки портландцементу: М300, М400, М500, М550, М600.
3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
Золошлакові відходи ТЕС можуть служити як добавок у виробництві керамічних виробів на основі глинистих порід, а також основної сировини для виготовлення зольної кераміки. Найбільш широко застосовують паливні шлаки і золи як добавки при виробництві стінових керамічних виробів. Для виготовлення повнотілої і пустотілої цегли та керамічних каменів насамперед рекомендується використовувати легкоплавкі золи з температурою розм'якшення до 1200 ° С.
Введення дрібнозернистих фракцій золи збільшує вихід тріщинуватого сирцю. Мелкозернистая зола, погіршуючи сушильні властивості сирцю, водночас підвищує міцність готових виробів, спікаючись з глинистої породою при випалюванні.
Зольную кераміку випускають також у вигляді пресованих виробів з маси, що включає 60 ... 80% золи-віднесення, 10 ... 20% глини та інші добавки. Вироби надходять на сушіння і випал. Зольна кераміка може служити не тільки стінових матеріалом, що володіє стабільною міцністю і високою морозостійкістю. Вона характеризується високою кислотостойкостью і низькою стираністю, що дозволяє виготовляти з неї тротуарні та дорожні плити, а також інші вироби, що володіють високою хімічною і термічною стійкістю.
Білет 12