- •1.Вимоги до зол і шлаків тес, що використовуються для виготовлення бет. І збк.
- •2.Шлаколужні бетони. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з відходів гумотехнічних виробів.
- •1.Теоретичні умови використання шлаків у виробництві в’яжучих речовин.
- •2.Особливості виготовлення стінової кераміки з відходів вуглезбагачення.
- •3.Виробництво двп з відходів деревообробки.
- •1.Вимоги до зол, що використовуються у виробництві бетонних і збк.
- •2.Шлакоситали. Сировина, технологія, властивості.
- •3.В’яжучі матеріали з використанням горілих порід.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2 В’яжучі матеріали з фосфорних шлаків. Властивості, теп
- •3 Керамічні матеріалів з використанням зол та шлаків тес. Вимоги до зол та шлаків.
- •1.Види та характеристика відходів переробки деревини.
- •2.Безклінкерні в’яжучі з металургійних шлаків. Властивості. Техніко-економ. Показники.
- •3 Будівельні матеріали з органічних відходів хімічної промисловості
- •1. Види та характеристика відходів паливо-енергетичної промисловості.
- •3.Особливості виробництва аглопориту з використанням зол і шлаків тес.
- •1.Ніздрюваті бетони з металургійних шлаків. Властивості, сировина, техніко-економічні показники.
- •2.В’яжучі матеріали з горілих порід.
- •3.Виробництво дсп з відходів дерево переробки.
- •1 Клінкеровмісні в’яжучі речовини з використанням відходів металургії
- •2.Шлакова вата. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Арболіт з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2.Сульфатостійкий шпц. Сировина, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Виробництво арболіту з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Використання зол і шлаків тес у виробництві силікатної цегли. Вимоги до зол і шлаків, особливості технології. Техніко-економічні показники.
- •2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
- •3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2.Автоклавні матеріали з відходів гірничодобувних галузей промисловості.
- •3.Виробництво дсп з відходів деревообробної промисловості.
- •2.Зоовміщуючі ніздрюваті бетони. Особливості технології, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Кераміка з використанням зол і шлаків тес.
- •1 Використання зол та золошлакових сумішей у виробництві бетонів. Особливості технології виготовлення.
- •2.Відходи азбестоцементного виробництва, їх характеристика. Шляхи переробки у будівельні матеріали.
- •3.Виробництво фіброліта з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Характеристика відходів вугледобувної промисловості.
- •2.Виробництво шлакового щебеню. Вимоги до шлаків, властивості.
- •3.Піритні огарки. Шляхи використання їх у виробництві будівельних матеріалів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2.Силікатна цегла з вико і шлаків тес. Техніко-економічні властивості. Ристанням зол
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •3.Ніздрюваті бетони з використанням золи. Особливості технології, властивості. Техніко-економічні показники.
- •1.Види та характеристика відходів кольорової металургії.
- •2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
- •3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
- •1.Класифікація відходів гірничодобувної промисловості.
- •2.Характеристика відходів виробництва скла і шляхи її використання.
- •3.Безклінкерні в’яжучі речовини з металургійних шлаків.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2 Виробництво нерудних матеріалів із відходів гірничодобувної та переробної галузей
- •3 Будівельні матеріали з із відходів гумово-технічних виробів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
- •3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Використання зол тес у виробництві будівельних розчинів. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •1.Класифікація відходів хімічної промисловості.
- •2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
Ш лакова вата - це різновид мінеральної вати, що займає провідне місце серед теплоізоляційних матеріалів як за обсягом випуску, так і по будівельно-технічними властивостями. Приблизно 80% мінеральної вати проводиться з доменних шлаків. Продуктивність печей для отримання мінерального розплаву на металургійних шлаках на 24% вище, ніж на природній сировині, а собівартість значно нижча.
Для отримання мінеральної вати поряд з доменними шлаками застосовуються також вагранкові, мартенівські і шлаки кольорової металургії.
Рекомендується такий склад шихти, при якому в'язкість розплаву не перевищувала б 0,51 Па-с при 1500 ° С і 1,5 Па-с при 1400 ° С. При такій в'язкості забезпечуються достатня плинність і необхідні умови отримання кондиційного мінерального волокна. Разом з тим при надмірно низької в'язкості утруднюється витягування довгих волокон.
Основним критерієм якості шлаків, як сировини для виробництва мінеральної вати, є значення модуля кислотності Мк - величини, зворотної модулю основності. Необхідну співвідношення кислотних і основних оксидів в шихті забезпечується застосуванням кислих шлаків. Кислі шлаки стійкіші проти розпаду, неприпустимого в мінеральній ваті. Підвищення вмісту кремнезему розширює температурний інтервал в'язкості, тобто різниця температур, в межах яких можливе волокнообразованія. Модуль кислотності шлаків коригується введенням в шихту кислих чи основних добавок. В якості кислих добавок зазвичай застосовують бій глиняного або силікатної цегли, золу теплоелектростанцій, різні кремнеземисті гірські породи, а основними є доломіт і вапняки.
Для шлаків, що містять підвищену кількість оксидів заліза і марганцю, додаткової якісною характеристикою є коефіцієнт насичення. Цей коефіцієнт при плавці шихти в вагранках становить 1,5 ... 2. Технологічний процес виробництва шлакової вати з-варто з двох основних стадій: отримання розплаву і переробки його в волокно.
Найбільш ефективним способом виробництва вати є її отримання безпосередньо з первинних шлакових рас-плавів доменних печей. Розплавлений шлак підігрівається у ванних печах до необхідної температури; тут же коригується його складу. Виробництво мінеральної вати з вогненно-рідких шлаків на 30-50% економічніше, ніж з холодних при плавці в вагранках. Витрати умовного палива на одержання 1 т продукції з рідких шлаків в 4 ... 7 разів нижче, ніж при плавленні шихти з гірських порід.
Шлаковий розплав перетворюють на мінеральне волокно, впливаючи на нього потоком пари, повітря або газу (дутьевой спо-соб) або відцентровою силою (відцентровий спосіб). Поступово дутьевой спосіб отримання шлакової вати замінюється на відцентровий і комбінований способи, що дозволяють по ¬ лучити довгим вату з щільністю до 100 кг/м3 і мінімальним вмістом неволокнистих включень.
Вату в залежності від призначення виготовляють трьох типів для виробництва: плит підвищеної жорсткості з гідромаси, плит гарячого пресування, напівсухого пресування марки 200 та інших виробів на синтетичному сполучному; плит марок 50, 75, 125, 175, циліндрів, полуцилиндров на синтетичному сполучному, матів , шпурів і волокна; плит на бітумному в'яжучому.