Барак Обама

Бара́к Хусе́йн Оба́ма (англ. Barack Hussein Obama; нар. 4 серпня 1961) — американський політик, 44-ий президент США, колишній сенатор від штату Іллінойс у конгресі США: вперше обраний до сенату штату Іллінойс у 1996. У листопаді 2004 з великим відривом Барак Обама випередив політичних супротивників на виборах — і став сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки, після невдалої спроби обратися в Палату Представників США в 2000. У Демократичній партії отримав номінацію на посаду президента і 23 серпня 2008 оголосив про вибір кандидатури Джо Байдена на посаду віце-президента. За результатами виборів 4 листопада 2008 здобув перемогу над республіканським кандидатом Джоном Маккейном; 20 січня 2009 року став першим у США темношкірим президентом.

Біографія

Барак Обама народився в Гонолулу, штат Гаваї, в родині Барака Хусейна Обами-старшого та Анни Данам. Його батько походить з селища Алего провінції Ньянза Республіки Кенія, а мати з міста Вічіта американського штату Канзас. Батьки познайомилися під час навчання у Гавайському університеті, де Обама-старший навчався як іноземний студент.

Коли Баракові виповнилося два роки його батьки спочатку розійшлися, а потім офіційно оформили розлучення. Його батько продовжив навчання в аспірантурі в Гарвардському університеті, де він здобув науковий ступінь доктора та повернувся до Кенії. Мати Барака вийшла заміж удруге, цього разу за індонезійського студента Лоло Соеторо, від якого в неї народилася донька. У 1967 році сім'я переїхала на помешкання до батьківщини вітчима — Джакарти, де Барак відвідував школу і провчився до четвертого класу. Пізніше, його відправили до Гонолулу жити з батьками матері. У Гонолулу він закінчив школу в 1979 році.

Коли Баракові виповнилося 21 рік, він дізнався, що його батько раптово помер в автомобільній аварії в Кенії. У 1995 році померла від раку також його мати. Хоча його батько був за походженням африканцем, Барак провів усе дитинство в оточенні білої матері та її родини — і таким чином поєднав у собі дві раси та два світогляди. У книзі «Мрії від мого батька» (англ. Dreams from My Father) Барак Обама описав свої спогади про дитинство та формування світогляду на основі власного досвіду у багаторасовій родині.

По закінченні школи Обама два роки навчався в приватному коледжі «Оксіденталь», а потім перевівся до Колумбійського університету, де вивчав політологію і спеціалізувався на міжнародних відносинах. У 1983 здобув ступінь бакалавра і працював протягом одного року у видавничій та консалтинговій компанії «Міжнародна Бізнесова Корпорація» (BI). У 1985 році Барак переїхав до Чикаго, де керував благодійним проектом допомоги місцевим церквам та організовував програми навчання для мешканців бідних районів міста.

У 1988 році Барак Обама вступив на юридичний факультет Гарвардського університету. На початку 1990 року його було обрано першим в історії темношкірим президентом «Гарвардського Правничого Ревю» — студентського журналу юридичного факультету. У 1991 році закінчив юридичний факультет і повернувся до Чикаго, де почав працював в недержавній організації, яка займалася допомогою в реєстрації виборців. Пізніше працював в адвокатській конторі «Майнер, Барнгіл & Ґелланд», спеціалізацією котрої було забезпечення дотримання та захист громадянських прав. Барак Обама також викладав юриспруденцію на правничому факультеті Чиказького університету з 1993 по 2004 рік. У 2004 році його було обрано до Сенату США.

У серпні 2005 року разом із сенатором Ричардом Лугаром відвідував Україну (Донецьку область) в

Політична діяльність

Діяльність в сенаті штату

Президент Барак Обама підписує державні папери. Овальний кабінет, Гру. 22, 2010.

У 1996 році Барака Обаму було обрано до сенату штату Іллінойс від муніципалітету Гайд-Парк на півдні Чикаго. У 2003 році, коли демократи отримали більшість в сенаті штату, його було обрано головою комітету з питань охорони здоров'я та соціальної служби. У якості сенатора штату Іллінойс він запропонував декілька законопроектів, які були спрямовані передусім на допомогу малозабезпеченим громадянам та громадянам без медичної страховки.

У 2000 році Обама балотувався на кандидатуру до Палати Представників Конгресу США від Демократичної партії. Усередині Демократичної партії його суперником був кандидат, який вже чотири терміни обіймав цю посаду і мав ширшу підтримкою членів партії ніж Обама. У результаті Барак Обама отримав тільки 30% голосів проти 61% його суперника і програв номінацію. Тим часом, продовжуючи роботу в сенаті штату, він запропонував законодавчий акт, який зобов'язував поліцію записувати на відео допити в справах, які каралися смертною карою. Обама також підтримував законодавчі ініціативи, які зобов'язували страхові компанії включати в страховку діагностичну мамографію для жінок. Завдяки своїй плідній праці в сенаті штату, та готовності конструктивно співпрацювати як з демократами, так і з республіканцями, він зажив популярності серед виборців і був легко переобраний до сенату штату в 2002 році.

У 2004 році Барак Обама балотувався до сенату США, де звільнилося місце після відставки колишнього сенатора. Передвиборна кампанія складалася з двох етапів: номінація всередині Демократичної партії і вибори проти кандидата від Республіканської партії. На початку кампанії номінації від Демократичної партії він посідав друге місце за рівнем підтримки після свого конкурента-мультимільйонера. Несподівано для багатьох, після сімейних негараздів рейтинг конкурента Обами почав знижуватися. Таким чином, Обама випередив іншого кандидата і збільшив розрив між ними завдяки своїй вдалій рекламній кампанії і підтримці інших впливових демократів. Із семи кандидатів на сенаторське місце від Демократичної партії Обама отримав 52% голосів 15 березня 2004 р. Таким чином, в загальних виборах він був єдиним кандидатом від Демократичної партії США. Його суперником був республіканець Джек Раян. Однак під час передвиборної компанії республіканець вибув із боротьби через скандальне розлучення з жінкою і Обама отримав у суперники маловідомого та недостатньо харизматичного конкурента, якого він легко випередив на виборах, отримавши 70% голосів. Четвертого січня 2005 року він прийняв присягу як сенатор Конгресу США.