Зміни в політиці «боротьби з тероризмом»

Одним з перших своїх указів на посаді президента США Барак Обама розпорядився закрити в'язницю Дельта на військовій базі Гуантанамо[4], де полонені утримувалися поза дією норм американського та міжнародного законодавства. Указом передбачено також закрити всі в'язниці ЦРУ в інших країнах, де тримають і допитують осіб, причетних, як вважають, до міжнародного тероризму. Забороняється також суворе поводження з тими в'язнями й тортури.

Барак Обама визначив, що Афганістан та Пакистан стають центральним фронтом боротьби Сполучених Штатів проти міжнародного тероризму [5] та призначив спецпредставників по Близькому Сходу та Афганістану — Пакистану. Спеціальним послом США на Близькому Сході призначено екс-сенатора Джорджа Мітчелла, а на посаду спецпредставника в Афганістані та Пакистані призначений колишній постійний представник США при ООН Річард Голбрук.

Джордж Мітчелл та Річард Голбрук мають багатий миротворчий досвід. У середині 1990-х років Голбрук заслужив славу одного з найвпливовіших дипломатів у світі, ставши головним архітектором Дейтонських угод, які поклали край кровопролиттю в Боснії і Герцеговині. В свою чергу Джордж Мітчелл був посередником у процесі мирного врегулювання у Північній Ірландії за часів президентства Білла Клінтона.

Економічна політика

17 лютого 2009 року Обама підписав закон (англ. The American Recovery and Reinvestment Act) про виділення 787 млрд. доларів США для пом'якшення наслідків рецесії, викликаної іпотечною кризою, також результатом кредитної кризи. За словами Обами завдяки цьому плану в США буде створено або збережено 3½ мільйони робочих місць протягом наступних двох років[6].

[ред.]Нобелівська премія миру

9 жовтня 2009 нобелівський комітет оголосив, що президент США Барак Обама став лауреатом Нобелівської премії миру за 2009 рік. Нагорода присуджена йому з формулюванням "за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами". Очоливши Сполучені Штати, Обама пообіцяв відмовитися від колишньої односторонньої зовнішньої політики і виразив готовність піклуватися про інтереси не тільки США, але і всіх країн світу. Він, крім того, заявив, що готовий до переговорів з такими країнами як Іран, з яким США вже тридцять років не підтримують дипломатичні відносини. Одним з найважливіших пунктів його передвиборної програми було завершення військової кампанії в Іраку і вивід звідти американських військ.

Обама став четвертим американським президентом, удостоєним найпрестижнішої гуманітарної нагороди світу, після Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона і Джиммі Картера.

Реформа охорони здоров'я

Одною з головних обіцянок, з якою Обама прийшов у Білий дім, було питання масштабної реформи сфери охорони здоров'я і медичного страхування. Питання про реформу назріло давно: при платній медицині понад 30 мільйонів людей в США живуть без медичної страховки. Як запевняє американський президент, реформа охорони здоров'я зробить медстрахування доступнішим, заборонить страховим компаніями роздувати ціни у зв'язку з погіршенням стану здоров'я клієнтів, а також ліквідує низку збиткових статей.

Закон після запеклих обговорень і жорсткої опозиції республіканців був прийнятий Конгресом 25 березня 2010, Барак Обама підписав зміни до законодавства 30 березня.

Ряд положень реформи набрав чинності вже в 2010 році. Страхові компанії відтоді не мали права відмовляти хворим людям в страховці, вводились обмеження на вартість страховки для людей з серйозними захворюваннями. Страховики також не могли відмовлятися надавати поліс хворим дітям. Батьки змогли вписувати в свої страхові плани дітей, поки тим не виповниться 26 років. Для людей, які живуть без страховки і страждають різними захворюваннями, створена спеціальна програма, в рамках якої вони можуть на пільгових умовах отримати страховку. Встановлені ліміти на вартість страховки, а також на вартість візитів до лікаря (в США страховка, як правило, покриває лише частину витрат, наприклад, дві третини, решта пацієнт виплачує сам).

Податкові пільги передбачені для підприємств малого і середнього бізнесу, які надають страховку своїм співробітникам.

Солярії, що використовують ультрафіолетові лампи, від 1 липня повинні платити 10-відсотковий податок з прибутку.

У 2011 році зміни торкнуться системи соціального страхування Medicaire. Терапевти і педіатри, що працюють з незаможними групами населення, отримують надбавку у зарплаті, а ті, хто користується їхніми послугами, зможуть щорічно проходити безкоштовну диспансеризацію. Для них також передбачено ряд додаткових послуг. Незаможні, які потребують постійного догляду, отримують можливість жити в спеціалізованих медичних центрах.

Фармацевтичні компанії повинні щорічно сплачувати податок, який буде розраховуватися виходячи з їхньої частки на ринку. Нововведення не торкнеться тільки компаній, чий річний дохід становить менше 5 мільйонів доларів.

У 2012 році повинні почати працювати програми з підвищення ефективності та контролю за лікарнями, дитячими поліклініками та будинками для літніх людей.

У 2013 році слід очікувати збільшення податків, що направляються на підтримку системи Medicaire. Також буде введено 2,9-відсотковий акцизний збір на продаж медичного обладнання.

У 2014 році наявність страховки стане обов'язковою умовою для більшості людей, що проживають у США. В іншому випадку їм доведеться платити штраф. З 2014 року багато хто зможе обміняти свої страхові плани на нові, які обіцяють бути більш економічними і повними. Великі організації, що не надають своїм співробітникам страховки, будуть штрафувати.

У наступні роки реформа, як передбачаються, продовжиться. Будуть підвищуватися вимоги до страховиків і роботодавців. Під загрозою штрафів їм доведеться вишукувати можливості надавати клієнтам і співробітникам якомога більші економічні плани з максимальним покриттям.