- •1.Вимоги до зол і шлаків тес, що використовуються для виготовлення бет. І збк.
- •2.Шлаколужні бетони. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з відходів гумотехнічних виробів.
- •1.Теоретичні умови використання шлаків у виробництві в’яжучих речовин.
- •2.Особливості виготовлення стінової кераміки з відходів вуглезбагачення.
- •3.Виробництво двп з відходів деревообробки.
- •1.Вимоги до зол, що використовуються у виробництві бетонних і збк.
- •2.Шлакоситали. Сировина, технологія, властивості.
- •3.В’яжучі матеріали з використанням горілих порід.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2 В’яжучі матеріали з фосфорних шлаків. Властивості, теп
- •3 Керамічні матеріалів з використанням зол та шлаків тес. Вимоги до зол та шлаків.
- •1.Види та характеристика відходів переробки деревини.
- •2.Безклінкерні в’яжучі з металургійних шлаків. Властивості. Техніко-економ. Показники.
- •3 Будівельні матеріали з органічних відходів хімічної промисловості
- •1. Види та характеристика відходів паливо-енергетичної промисловості.
- •3.Особливості виробництва аглопориту з використанням зол і шлаків тес.
- •1.Ніздрюваті бетони з металургійних шлаків. Властивості, сировина, техніко-економічні показники.
- •2.В’яжучі матеріали з горілих порід.
- •3.Виробництво дсп з відходів дерево переробки.
- •1 Клінкеровмісні в’яжучі речовини з використанням відходів металургії
- •2.Шлакова вата. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Арболіт з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2.Сульфатостійкий шпц. Сировина, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Виробництво арболіту з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Використання зол і шлаків тес у виробництві силікатної цегли. Вимоги до зол і шлаків, особливості технології. Техніко-економічні показники.
- •2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
- •3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2.Автоклавні матеріали з відходів гірничодобувних галузей промисловості.
- •3.Виробництво дсп з відходів деревообробної промисловості.
- •2.Зоовміщуючі ніздрюваті бетони. Особливості технології, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Кераміка з використанням зол і шлаків тес.
- •1 Використання зол та золошлакових сумішей у виробництві бетонів. Особливості технології виготовлення.
- •2.Відходи азбестоцементного виробництва, їх характеристика. Шляхи переробки у будівельні матеріали.
- •3.Виробництво фіброліта з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Характеристика відходів вугледобувної промисловості.
- •2.Виробництво шлакового щебеню. Вимоги до шлаків, властивості.
- •3.Піритні огарки. Шляхи використання їх у виробництві будівельних матеріалів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2.Силікатна цегла з вико і шлаків тес. Техніко-економічні властивості. Ристанням зол
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •3.Ніздрюваті бетони з використанням золи. Особливості технології, властивості. Техніко-економічні показники.
- •1.Види та характеристика відходів кольорової металургії.
- •2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
- •3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
- •1.Класифікація відходів гірничодобувної промисловості.
- •2.Характеристика відходів виробництва скла і шляхи її використання.
- •3.Безклінкерні в’яжучі речовини з металургійних шлаків.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2 Виробництво нерудних матеріалів із відходів гірничодобувної та переробної галузей
- •3 Будівельні матеріали з із відходів гумово-технічних виробів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
- •3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Використання зол тес у виробництві будівельних розчинів. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •1.Класифікація відходів хімічної промисловості.
- •2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
Кар¬бидная известь применяется для получения известково-кремнеземистых вяжущих и автоклавных материалов на их основе. В ка¬честве кремнеземистых компонентов используются полевошпа¬товые пески, горелые шахтные породы, вскрышные породы железорудных месторождений, отвальные доменные шлаки и от¬ходы обогащения руд.
Одним из промышленных направлений использования этих ресурсов является получение известково-белитового вяжущего и силикатного кирпича на его основе. Наличие в составе отходов хлорида и сульфата кальция значительно повышает реакцион¬ную способность сырьевой смеси, позволяя вести обжиг вяжуще¬го при 950...1000 °С.
Технология производства силикатного кирпича с использова-нием вяжущего известково-белитового типа не отличается от об¬щепринятой схемы получения кирпича по основе извести. Кирпич характеризуется марками по прочности 125...200 и морозостой¬костью 25 циклов замораживания и оттаивания.
Путем обжига и помола твердого остатка дистиллерной жид-кости без добавления песка выпускается известьсодержащее вяжущее для производства строительных растворов, плотных ав¬токлавных бетонов классов В15...В30, газобетонов средней плот¬ностью 300...800 кг/м3 и керамзитобетонов классов В3,5...В5.
Отходы содового производства используются для получения наполнителя асфальтобетонных смесей, линолеума, поливинилхлоридной плитки и тампонажных материалов.
3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
Глинозольний керамзит - це продукт спучування і спікання під обертової печі гранул, сформованих із суміші глин і зол ТЕС, де зола становить 10 ... 80% всієї маси сировини.
При використанні золи в якості добавки до глини збільшується кількість органічних домішок в сировині і підвищується його Здатність до.
Золи, придатні для виробництва глинозольного керамзиту, містять SO2 - 33 ... 57% і А12O3 - 14 ... 37%. Із збільшенням вмісту золи та її питомої поверхні зростає міцність керамзиту і збільшується його середня щільність. Дисперсність золи повинна становити не менше 1000 см2 / г, вміст вугілля не більше 10%, СаО - не більше 10%, сірчистих і сірчанокислих сполук - не більше 5%. Максимальна температура плавлення золи дорівнює 1380 ° С.
Введення глинистого компонента покращує формувальні властивості шихти, сприяє вигоряння залишків вугілля в золі, що дозволяє використовувати золи з підвищеним вмістом незгорілого палива. Глинозольний керамзит виробляють за звичайною для керамзиту технологічною схемою, що включає послідовне подрібнення сировини, формування гранул на дірчастих вальцях або стрічковому пресі та їх термічну обробку під обертається противоточной печі. Зола змішується з глиною в глинозмішувача з пароувлажнением і в складі глинозольного маси надходить у переробні вальці, а потім в агрегат для гранулювання.
Основною особливістю технології виготовлення глинозольного керамзиту, крім видобутку і усереднення золи, є більш ретельна підготовка сировинної суміші. З цією метою застосовують двухстадійое перемішування глинистої породи і золи в послідовно встановлених агрегатах. Для виробництва глинозольного керамзиту переважні золи з відвалів гід ¬ роудаленія. Застосування сухої золи-віднесення не дозволяє досягти необхідної гомогенності глинозольного шихти.
Насипна щільність глинозольного керамзиту становить 400 ... 700 кг/м3, міцність при стисненні у циліндрі - 2,3 ... 4,8 МПа, водопоглинання - 10 ... 21%, морозостійкість - більше 15 циклів.
Білет 20