Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародний менеджмент 2010 р..doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
1 Mб
Скачать

Тема 13. Керівництво транснаціональними корпораціями

Природа керівництва. Психологічні основи керівництва: тео­рія «X» і теорія «Y» Мак-Грсгора, теорія «Z» Оучі.

Поведінка та стилі керівництва в міжнародних компаніях. Авто­ри­тарне керівництво. Патерналістський стиль участі. Систе­ма Лайкерта. Управлінська решітка Блейк-Моутон у міжнарод­ному бізнесі.

Особливості керівництва багатонаціональними та трансна­ціональ­ними корпораціями різ­них країн. Японський стиль керівництва. Пів­нічноамериканська модель керів­ництва. Порівняльний аналіз різних типів керівництва. Керівництво в країнах Центральної Європи, інших країнах, що розвиваються.

Особливості керівництва ТНК, що діють в Україні.

Тема 14. Система комунікації в міжнародній компанії

Природа і суть комунікацій. Внутрішні й зовнішні комунікації в між­народному менеджменті. Прозорі й приховані комунікації. Особ­ливості міжнародних комунікацій у різних країнах. Комунікаційні потоки в міжнародному менеджменті. Висхідні й низхідні потоки та їх особливості. Комунікаційні бар’єри, їх класифікація і способи подо­лання.

Вплив культури на міжнародні комунікації. Культурні ціннос­ті в системі комунікацій. Непорозуміння. Невербальні міжнарод­ні кому­ні­кації. Основні відстані в міжнародних комунікаціях: ін­тимна, осо­бис­та, соціальна, публічна.

Підвищення ефективності міжнародних комунікацій. Удоско­нален­ня зворотнього зв’язку. Підвищення гнучкості. Зміцнення кооперації.

Особливості комунікацій у міжнародних компаніях, що діють в Україні.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1

Теоретико-методологічні основи міжнародного менеджменту

Тема 1. Методологічні основи міжнародного менеджменту

Алгоритм вивчення теми

1. Розгляд цієї теми доцільно розпочати з вивчення основних тер­мі­нів. Це, перш за все: міжнародний бізнес, глобалізація, інтер­націо­налізація.

Основними характерними рисами, за допомогою яких категорія «Міжнародний бізнес» може достатньо повно характеризуватися, є: оскільки мова йде про ділові операції, то міжнародний бізнес має своєю головною метою отримання прибутку; міжнародний бізнес – це, в першу чергу, ділова взаємодія приватних фірм чи їх підрозділів, що знаходяться в різних країнах; міжнародний бізнес базується на мож­ли­вості вилучення вигоди саме з переваг ділових операцій між країнами.

Основними рисами міжнародного бізнесу є: використання переваг виходу за національні кордони; використання додаткових еконо­міч­них можливостей, які випливають із: ресурсних особливостей зару­біжних країн; специфіки міждержавних політичних і економічних відносин; глибина залучення (рівень інтернаціоналізації): від разових експортних поставок на зовнішній ринок до розвиненої структури багатонаціональних корпорацій; чим вищий рівень інтернаціо­налі­зації, тим більша доступність глобального бізнес-сервісу; урахування в бізнесі культурного чинника; глобалізація міжнародного бізнесу; високий рівень професіональних знань; поглинання всього най­кра­щого в світовій практиці; інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптування – головна стратегічна зброя; підтримка своєї держави в боротьбі з конкурентом.

Зупиніться на розгляді кожної риси міжнародного бізнесу. Голов­ни­ми чинниками розвитку міжнародного бізнесу вважаються:

  1. доступ до нових ринків робочої сили (ціна, кваліфікація);

  2. вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини.

  3. знаходження та розширення ринків збуту.

Фахівці розглядають сучасний бізнес переважно з глобальної точки зору: глобалізація ринків, фірм, структур, розвиток стратегій гло­ба­лізації.

Глобалізація – посилення взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, що відбуваються в різ­них регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов ді­яль­ності.

Розгляньте рушійні та стимулюючі чинники глобалізації. Зупи­ніться на глобальному аналізі галузевих та регіональних тенденцій, структурі глобального пошуку та сприйняття.

Ключовими чинниками глобалізації є: інтернаціоналізація; етика; підприємництво; ділові комунікації.

На мікрорівні інтернаціоналізація це процес залучення фірм до міжнародних операцій, якому притаманний переважно ста­дій­ний ха­рак­тер. Як правило, вирізняють три основних етапи:

  1. початковий; 2) локальної ринкової експансії; 3) транснаціо­наль­ний. Для кожного з етапів характерними є не лише специфіка завдань і значущості зарубіжної діяльності, а відмінності в орієнтації вищого менеджменту. На макрорівні інтернаціоналізація виявляється в роз­ши­ренні та поглибленні світогосподарських зв’язків за рахунок підви­щен­ня міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва. Розгляньте всі ключові чинники глобалізації більш детально.

2. Підготуватися до семінарського заняття № 1 для чого потрібно повністю опрацювати літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення, опрацювати додаткові літературні джерела і підготуватися до розгляду питань, що визначені для самостійного вивчення, виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тес­тування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. Працюючи на семінарському занятті вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, де особливу увагу звернути на нас­туп­ні ключові аспекти теми: сутність і зміст міжнародного бізнесу, різні наукові підходи до визначення цієї економічної категорії; сут­ність характерних рис сучасного міжнародного бізнесу та його ос­нов­ні форми. Значну увагу слід звернути на сутність і вплив глобалізаційних процесів на розвиток міжнародного бізнесу, а також на по­зитивні та негативні наслідки глобалізації на національні економіки країн світу.

4. Знання з вивченої вами теми будуть контролюватися згідно з встановленими вимогами та критеріями оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самос­тій­ного вивчення, так і за виконання завдань для самостійної роботи, а також за результатами заключного тестування з теми під час семі­нар­ського заняття.