Тема 7. Організація міжнародного менеджменту Алгоритм вивчення теми

1. Вивчення цієї теми слід розпочати з визначення суті та ролі організаційного фактору в міжнародному менеджменті, який включає: структуру управління, взаємозв’язок між різними її ланками та працівниками, розподіл функцій і влади, встановлення повноважень і відповідальності кожного співробітника. Головними особливостями організаційного фактора в міжнародному менеджменті є:

• природа зарубіжного досвіду;

• утворення закордонних відділень;

• керівництво зарубіжними відділеннями;

• взаємодія локальних ринків і компаній;

• часові географічні особливості;

• взаємозалежність структур і персоналу.

Структура управління відображає форму, тобто побудову суб’єкта управління, спосіб його внутрішньої організації, зв’язки елементів суб’єкту між собою, що дозволяють виконувати необхідні функції уп­равління. Залежно від спеціалізації міжнародної компанії управління діяльністю її зарубіжних філіалів будується, враховуючи основні прин­­ципи. Отже, наступним питанням теми є розгляд цих принципів. До них відносяться:

1. Організація керівництва за географічними напрямами бізнесу, тобто покраїнний підхід. Цей принцип використовується компаніями з недиверсифікованим асортиментом товарів і послуг. Така структура управління дозволяє проводити єдину технологічну політику при ви­робництві обмеженого асортименту виробів по всьому світу з ураху­ван­ням специфіки національного попиту в приймаючий країні. Роз­глянь­те схему структурного управління зарубіжними філіалами кор­по­рації «Nestle» за географічним принципом (рис. 3).

Рис. 3. Структура управління закордонними філіалами корпорації «Нестле» за географічним принципом (А, В, С – типи продукції )

2. Орієнтація на керівництво випуском різноманітної продукції в різних країнах, тобто товарний підхід. Цей принцип характерний для компаній з широко диференційованим асортиментом продукції такого типу побудови дотримується компанія «Дженерал Електрик» (США). Управління міжнародним виробництвом і збутом у цій корпорації здій­снюється в напрямку домінування виробничого аспекту. Відпо­ві­дальність за бізнес в приймаючій країні несуть генеральні управляючі виробничого департаменту, за кожним з яких закріплена частина асор­тименту готової продукції, яка випускається зарубіжними підприєм­ствами корпорації.

Генеральним управляючим підпорядковуються управляючі зару­біж­них виробничих філіалів країн і регіонів, завдання яких – адаптація товарного асортименту, що випускається зарубіжними філіалами, до умов країн, що приймають (рис. 4).

Рис. 4. Структура управління закордонними філіалами корпорації «Дженерал електрик» за товарним принципом (А, В, С – виробничі філіали країн і регіонів)

3. Об’єднання цих принципів у матричну структуру. Організаційна структура в формі матриці в трьох вимірах передбачає неформальну організацію управління, за якої кожний менеджер зарубіжного філіалу має в головній компанії трьох керівників:

• з виробництва, відповідного виду продукції;

• з управління регіоном, куди входить країна розміщення під­при­ємства зарубіжного філіалу ТНК;

• по лінії функціонального відділу – фінансового, юридичного, НДДКР тощо (рис. 5).

Рис. 5. Структура управління головною компанією своїми закор­дон­ними філіалами за принципом матриці (функція Х – функціональні відділи: фінансовий, правовий, НДДКР тощо): а) – принципіальна схема; б) – загальна схема використання матриці в межах компанії

4. Організація груп – стратегічних бізнес-одиниць, які спеціа­лі­зуються на однорідній продукції, ринком для яких є увесь світ. При­кладом управління у формі бізнес-одиниць може бути структура контролю за діяльністю зарубіжних підприємств, яку вперше ввела корпорація «Вестенгауз електрик» (США). Для координації діяльності бізнес-одиниць по всьому світу у корпорації функціонує Управління світовими ресурсами та технологією, яке через регіональні відділи сприяє бізнес-одиницям з питань юриспруденції, охорони навко­лиш­нього середовища, податкового законодавства, фінансування, інфор­ма­ційних систем, транспорту, збуту продукції, забезпечення сиро­ви­ною, контролю за якістю продукції, інформації з науково-технічних досягнень.

5. Глобальні форми управління, для яких характерні такі риси: а) продукція чи послуги цих ТНК, розповсюджені на всіх ємних рин­ках світу – в Північній Америці, Європі та Азії; б) при підготовці до виходу на ринок з новою продукцією вони розраховують на її спо­жи­вання в усьому світі; в) їх організаційна структура управління най­час­тіше відповідає товарному підходу.

Логічним продовженням вивчення цієї теми є детальний розгляд організаційних структур концернів і компаній, які є в міжнародній прак­тиці.

Усе різноманіття організаційних структур сучасних міжнародних фірм можна звести до різних модифікацій: лінійних, функціональних і змішаних. Розгляньте сутність, переваги та недоліки простої орга­нізаційної структури, функціональної структури, дивізіональної струк­тури. Особливу увагу зверніть на матричну структуру управління. Це комбінація різних типів організаційних структур. Зазвичай вона має форму продуктової і регіональної чи функціональної і дивізіональної структур.

1. Наприкінці вивчення теми, зосередьте свою увагу на розгляді сутності сучасних нетрадиційних форм організації міжнародного біз­несу таких як: злиття компаній, створення спільних підприємств. розгляньте їх характерні риси та особливості.

2. Вивчаючи основні та додаткові міжнародні джерела підготуй­те­ся до розгляду питань, що визначені для самостійного вивчення; ви­конайте практичні завдання з теми і дайте відповіді на тести, що при­значені для самоперевірки набутих знань.