Тема 5. Характерні риси міжнародного менеджменту Алгоритм вивчення теми

1. Розгляд цієї теми слід розпочати з того, що в останнє десятиріч­чя фахівці відходять від міжнаціонального сприйняття сучасного бізнесу і розглядають його переважно з глобальної точки зору. Гло­бальне бачення потребує принципово іншого напряму думки.

Розгляд цієї теми слід розпочати з поведінських аспектів діяльності менеджерів, які визначають їх здібності функціонування в кількох краї­нах. Для менеджера, який тривалий час працює в іншій країні, дуже важливо знати її культуру, правила поведінки на переговорах, а також знати мову країни перебування. Проте такі навички недостатні для роботи у всесвітньому (глобальному) масштабі. Глобальне мис­лення передбачає наявність основних навичок роботи на світовому ринку. Глобальному менеджеру достатньо знати англійську мову, яка є всесвітньою, і можна успішно працювати практично в будь-якій точці землі. Провідні інститути з підготовки менеджерів у США ма­ють хорошу базу для того, щоб впливати на процес розвитку гло­баль­ного мислення. Програми навчання менеджерів дозволять досягти до­с­татнього ефекту за тижні, тоді як традиційні зарубіжні відрядження тривають роки.

Основні особливості американського менеджменту полягають у наданні більшої самостійності зарубіжним філіалам ТНК, збільшення ролі міжнародного маркетингу в стратегії компанії, прискорення адап­тації до умов приймаючої країни, посилення уваги до етики міжна­род­ного бізнесу. Вирішуючи проблеми оптимізації відносин головної компанії з підприємствами за кордоном, американські ТНК органі­зують структуру управління діяльністю зарубіжних філіалів. До ти­по­вих форм такого управління американські вчені Р. Ходжест і Ф. Лю­танс відносять наступні: товарну – для ТНК з широко диферен­ційо­ваною продукцією; географічну – для корпорацій з однорідними то­варами (такими, як нафта); глобальну – для ТНК продукція чи послуги яких розповсюджені на трьох найбільш ємких ринках світу (в пів­ніч­ній Америці, Європі та Азії).

Різноманіттям умов функціонування пояснюється різна структура організації управління головних компаній своїми зарубіжними філіа­лами. Практично не має значних міжнародних компаній з однаковою структурою управління. Проте виділяють три типових етапи на шляху від перших кроків становлення філіалу ТНК в приймаючій країні до його глибокої інтеграції в діяльності всієї системи підприємств між­народної компанії.

Перший крок – організація головною компанією нового філіалу в приймаючій країні.

Другий крок – (простої інтеграції) – наступає, коли зарубіжний фі­ліал розширює ділові зв’язки з фірмами приймаючої країни.

Третій крок – (комплексної інтеграції на регіональному чи гло­бальному рівні) характеризується інтеграцією зарубіжного філіалу в світогосподарську діяльність головної компанії зі складною системою усіх видів зовнішньоекономічних зв’язків на базі спеціалізації ви­робництва та надання послуг філіалами. Розгляньте ці етапи.

Вивчення особливостей японського менеджменту слід розпочати з розгляду еволюції управлінської думки в післявоєнній Японії, звер­ну­ти особливу увагу на японську систему управління трудовими ресур­сами. Японські корпорації більше використовують відданість своїх службовців компаніям. Ототожнення службовців з корпорацією зміц­нює мораль і веде до високої ефективності. Японська система управ­ління намагається посилити це ототожнення. Розгляньте систему тру­дового стажу та найом працівників на все життя, систему заробітної плати «гуртки якості», зупиніться на мотиваційній системі японського менеджменту, на особливостях групової орієнтації, корпоративному дусі фірми, особливостях японських менеджерів, стилі керівництва.

Вивчення особливостей менеджменту в Швеції слід розпочати з сутності та передумов розвитку шведської моделі, «держава добро­буту» слід також зупинитися на особливостях організаційних форм підприємств у Швеції, соціально-економічній політиці держави, на політиці в сфері освіти та перекваліфікації працівників. Швецька мо­дель «держава добробуту» основана не на ліквідації приватної влас­ності та радикальних змінах управління виробництвом, а на здійсненні державою функцій перерозподілу національного доходу у відпо­від­ності з пріоритетом суспільних потреб з метою досягнення більшої со­ціальної рівності. Швецькі менеджери, керівники вищих рівнів управ­ління на перше місце ставлять вирішення проблем соціальні забез­печеності своїх підлеглих, робітників підприємств і фірм.

Вивчаючи менеджмент на підприємствах Німеччини, особливу ува­гу зверніть на «модель Гарцбурга», яка має переваги у сфері управ­ління персоналом: з делегуванням підвищеної відповідальності перед окремим співробітником відкриваються великі можливості для са­мостійних дій; кожний співробітник, висловлюючи власну думку, стає «підприємцем-порадником», який гнучкіше реагує на проблеми, що виникають та своєчасно вирішує їх.

Фінська школа управління на сьогодні – наймолодша. Система управління за результатами – це практична «філософія» управління. Ця система впроваджена на багатьох підприємствах і в організаціях Фінланядії. Основна ідея управління за результатами полягає в тому, що жодна організація не представляє ніякої цінності сама по собі, але вона є упорядкованою формою, яка поєднує окремих індивідів і їх групи для досягнення значних результатів (рис. 2).

2. Готуючись до семінарського заняття № 4 необхідно ознайо­ми­тися і опрацювати літературні джерела та підготуватися до розгляду питань для обговорення, опрацювати додаткові літературні джерела і підготуватися до розгляду питань, що визначені для самостійного вив­чення, виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тесту­вання і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

Рис. 2. Управління підприємством і управління діяльністю

3. Працюючи на семінарському занятті, вам необхідно взяти участьу обговоренні основних питань, де слід звернути увагу на особ­ли­вос­тях різноманітних моделей менеджменту розвинених країн світу. Знач­ну увагу необхідно зосередити на: характерних рисах моделей менеджменту США та системі управління діяльністю лідируючих аме­риканських ТНК; особливостях японської моделі менеджменту та сис­темі менеджменту шведських, німецьких і фінських ТНК.

4. Знання з вивченої теми будуть контролюватися згідно з вста­нов­леними вимогами та критеріями оцінювання знань студентів як за об­говорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вив­чення, так і за виконання завдань для самостійної роботи, а також за результатами заключного тестування з теми під час семінарського за­няття.