Загальні положення

Курс «Управління трудовим потенціалом»це самостійна навчальна дисципліна, що передбачає викладання нової науки про управління трудовим потенціалом. Вона формується на стику таких наук як філософія, економічна теорія, економіка праці та соціально - трудові відносини, статистики, ринку праці, демографії.

Актуальність управління трудовим потенціалом як самостійної галузі знань обумовлена:

по-перше, тим, що ефективне управління людьми стає визначальним та найбільш активним елементом процесу праці;

по-друге, розвиток економіки повністю залежить від якісного трудового потенціалу, його раціонального використання в конкретних умовах;

по-третє, підвищенням ролі соціально - економічних методів управління працею в умовах ринкових відносин.

Важливим моментом у вивченні та закріпленні навичок і умінь, які набувають студенти, є контроль їх знань. Найповніше вимогам контролю знань студентів відповідає метод тестування. Запропоновані тести спрямовані на краще засвоєння матеріалу відповідної теми курсу. Їх метою є вибір найбільш правильної із запропонованих відповідей на важливі питання навчального матеріалу. Тести охоплюють усі 16 тем курсу.

Тестові завдання призначені для закріплення теоретичних знань та для поточного контролю знань студентів на практичних заняттях, контролю індивідуальної роботи, а також самоконтролю під час самостійної підготовки.

Використання тестового контролю дасть змогу викладачеві проконтролювати засвоєння навчального матеріалу, виявити наявні недоліки та своєчасно намітити шляхи їхнього усунення.

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни «управління трудовим потенціалом» Запитання одиничного вибору відповідей

1.1 Предметом вивчення дисципліни «Управління трудовим потенціалом» є:

а) система соціально-економічних відносин у напрямку відтворення, формування, розподілу та використання трудового потенціалу;

б) наукові принципи побудови організаційних відносин між робітниками;

в) сукупність пов'язаних, погоджених методів і засобів керівництва трудовим потенціалом, що використовуються управлінським апаратом;

г) сприяння в працевлаштуванні незайнятого населення та стимулювання створення гнучкого ринку праці.

1.2 Об’єктом управління людськими ресурсами є:

а) сукупність речових елементів, продуктивних сил, технологічних процесів, трудового потенціалу для розвитку суспільного виробництва;

б) регламентована суспільством система, виробничих ланок, економічних, організаційних, правових та інших зв'язків між ними, зумовлених різними формами власності на засоби виробництва;

в) сукупність пов'язаних, погоджених методів і засобів керівництва трудовим потенціалом, що використовуються управлінським апаратом;

г) демографічні та соціально-економічні відносини з приводу виробництва, формування, розподілу та використання трудового потенціалу.

1.3 Сукупність та послідовність цілеспрямованих дій керівника і всього апарату управління щодо погодження спільної діяльності людей – це:

а) методи управління;

б) процес управління;

в) управлінські рішення;

г) функції управління;

д) немає правильної відповіді.

1.4 Цілеспрямований процес, який вимагає глибокого аналізу, розробки і постановки певних цілей та здійснюється безперервно в часі та в просторі - це:

а) планування;

б) управління;

в) прогнозування;

д) мотивація;

е) координація.

1.5 Процес формування управлінських структур, апарату управління, розподілення повноважень і відповідальностей - це:

а) планування;

б) управління;

в) прогнозування;

г) організація;

д) мотивація;

е) координація.

1.6 Процес спонукання людей до виконання поставлених завдань, до спільних погоджених дій, що забезпечать досягнення поставленої мети -це:

а) планування;

б) управління;

в) прогнозування;

г) організація;

д) мотивація;

е) координація.

1.7 Узгодження спеціалізованих управлінських функцій, забезпечення цілеспрямованої діяльності підлеглих, досягнення впорядкованості та єдності їх дій – це:

а) планування;

б) управління;

в) прогнозування;

г) організація;

д) мотивація;

е) координація.

1.8 Суть сучасної науки «Управління трудовим потенціалом»

а) цілеспрямованій зміні економічної поведінки працівників у їх суспільній діяльності;

б) поєднання ринкового механізму саморегулювання економічних процесів і системи пасивних доходів;

в) набір соціальних гарантій, форми та способи соціальної допомоги, що забезпечують певний рівень життя населення;

г) регулювання тривалості робочого часу та забезпечення безпеки здоров’я людей;

д) пільгове кредитування та фінансування створення та модернізації робочих місць, а також підприємств, що сприяють виконанню програми зайнятості.

1.9 У Конституції України закріплено принцип праці:

а) обов’язковості;

б) добровільності;

в) адресності;

г) немає правильної відповіді.

1.10 Працездатний вік в Україні складає:

а) чоловіки і жінки 15-70 років;

б) чоловіки 16-59, жінки 16-54 роки;

в) чоловіки 16-60, жінки 16-55 років;

г) немає правильної відповіді.