532 Педагогіко

3. Тематичне. Спрямовується на поглиблене вивчення стану вирі­шення певної освітньої проблеми групою шкіл. Під час інспектування загальноосвітнього навчального закладу найчастіше перевіряються такі напрями його діяльності: забезпечен­ня загальною середньою освітою підростаючого покоління; систему праці вчителів, виконання ними навчальних планів та програм; ор­ганізаційну роботу, розстановку й використання педагогічних кадрів; методичну роботу; стан виховної, позакласної та позашкільної роботи з учнями; зв'язок загальноосвітнього навчального закладу із сім'єю та громадськістю; навчально-матеріальну базу школи, виконання пла­нових бюджетних витрат; облік роботи і звітність навчальних закла­дів; адміністративно-господарську діяльність.

Принципи управління загальноосвітніми навчальними закла­дами. Здійснюються на основі положень Конституції України, Закону України „Про освіту" (1996), Закону України „Про загальну середню освіту (1999), з урахуванням яких розроблені принципи управління цими закладами - основні положення, що випливають із закономірнос­тей управлінської діяльності у школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. До найголовніших із них належать:

Принцип державотворення. Згідно з ним школа вважається важ­ливою державною інституцією, від характеру функціонування якої залежить майбутнє суспільства і держави. З огляду на це, виховна та освітня діяльність спрямовується на утвердження та зміцнення дер­жавності України.

Принцип науковості. Передбачає здійснення управління на основі сучасних досягнень його теорії та практики, врахування під час ор­ганізації навчально-виховного процесу новітніх досягнень педагогіки та суміжних з нею наук.

Принцип демократизації. Полягає у використанні адміністрацією освітнього закладу під час вирішення важливих питань його життя принципу доповнюваності Нільса Бора. Це означає, що керівники пе­дагогічного колективу, з одного боку, намагаються визначити межі іс­тинності позицій та суджень учнівського і вчительського колективів, а з іншого боку, в міру доцільності враховують їх під час вироблення важливих управлінських рішень.

Принцип гуманізації. Потребує спрямування педагогічного про­цесу на розвиток вихованців та творче самовираження педагогів від­повідно до внутрішньо закладених їхніх потенціалів, що зумовлює конгруентний характер взаємостосунків за схемами педагог - учень, адміністрація - педагог, педагог - педагог.

Розділ 5. Школозновство 533

Принцип перспективи. Спрямовує діяльність педагогічного колек­тиву на досягнення близьких, середніх і далеких перспектив.

Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальніс­тю. Згідно з ним повнота відповідальності за навчально-виховний про­цес покладена на директора загальноосвітнього закладу. Однак найпо­вніше реалізується вона в умовах демократичного стилю управління.

Принцип системності. Передбачає розуміння системного характеру об'єктів управління, системна властивість яких не зводиться до суми властивостей складників. А також врахування того, що будь-яка систе­ма може включати в себе інші, нижчого порядку. Так, у системі будь-якого освітнього закладу, за умови застосування компонентно-струк­турного аналізу, можна виділити три підсистеми, які тісно пов'язані між собою і безпосередньо впливають на загальносистемну власти­вість. Це такі підсистеми: а) адміністративно-господарська; б) органі­заційно-управлінська; в) психолого-педагогічна. Зважаючи на це, ди­рекції школи, ліцею, гімназії чи колегіуму слід пам'ятати, що стійкість інтегративної властивості залежить не лише від цілісності загальної системи освітнього закладу, а й від цілісності всіх її підсистем.

Управлінські органи у загальноосвітньому навчальному за­кладі. До їхнього складу належить:

1. адміністрація (директор; заступники з навчально-виховної роботи у молодших, середніх та старших класах; заступники із виховної, наукової та соціально-педагогічної та господарської роботи);

2. органи колегіального управління (конференція, рада школи, педаго­ гічна рада);

3. органи громадського самоврядування (учнів - учкоми, учнівські парламенти, ради командирів тощо; батьків — батьківський комі­ тет; учителів - профспілкові об'єднання).

Директор школи. Є найвищою посадовою особою у загальноос­вітньому навчальному закладі. Представляє його в усіх ділянках ді­яльності: навчально-виховній, фінансово-господарській, організацій­но-управлінській. У його компетенції - добір і розстановка педагогіч­них кадрів, формування творчого педагогічного колективу, створення у навчальному закладі атмосфери ініціативного творчого пошуку, вза­ємоповаги та взаємопідтримки.

Учителем учителів називав директора школи В.О.Сухомлинський. „Якщо ви хочете бути хорошим директором, - писав він, - прагніть пе­редусім бути хорошим педагогом - хорошим учителем-дидактом і хо­рошим вихователем не лише щодо тих дітей, яких ви навчаєте на своїх уроках, але й щодо всіх вихованців школи, довіреної вам суспільством,