564 Педагогік:

3. оптимальна (висока) самоосвіта, систематична, цілеспрямова­ на, зумовлена набуттям суб'єктом професійних знань на методоло­ гічному, теоретичному та технологічному рівнях, а також здатністю синтезувати їх у процесі досягнення стратегічної професійної мети та власного самоствердження;

4. ідеальна (найвища) самоосвіта, що стала для вчителя постійною. життєво необхідною потребою і характеризується самопізнанням, са- мореалізацією, самопрогнозуванням пошукової педагогічної роботи, у результаті чого формується певна професійна позиція і виробляється індивідуальний стиль професійної діяльності (Г.С.Данилова).

Індивідуальні консультації. Як правило, за стан викладання кож­ної навчальної дисципліни у загальноосвітньому закладі відповідає хтось із членів його дирекції. Вони відвідують уроки або їх систему. виховні заходи, які проводить той чи інший учитель, після чого ана­лізують їх з огляду науково-практичних вимог. Під час такого аналізу члени дирекції передають учителям не тільки свій досвід, свої педаго­гічні погляди, переконання, а й досвід інших педагогів. Намагаються розкрити залежність результатів діяльності педагога від знань та за­гальної психолого-педагогічної культури. Успіх такої індивідуальної методичної роботи з вчителем, на думку В.О.Сухомлинського, зале­жить головним чином від того, як завдяки порадам та рекомендаціям педагог оволодів методом самостійного аналізу своїх успіхів та недо­ліків. „Цій меті, - писав великий педагог, - у нас відповідають харак­тер і навіть тон порад та рекомендацій: вони випливають із спільного з учителем аналізу навчального процесу. На кожному уроці відкри­вається щось нове, думка заглиблюється в деталі, які до цього часу були непомічені. Важливо, щоб думка директора захопила вчителя, щоб директор і вчитель були запалені спільними пошуками, стали до­слідниками педагогічного процесу. Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо нема руху вперед, то неминуче починається відставання" (Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузь-мінський, В.Л.Омеляненко. -К., 2003. - С. 695).

Таку індивідуальну методичну роботу вчений-педагог проводив регулярно не лише з молодими вчителями, а й і з досвідченими. Радив разом із ними знаходити ту сферу творчості, з якої починається даль­ше вдосконалення педагогічної майстерності.

Наставництво. Має місце у ході стажування молодого спеціаліс­та упродовж першого року його роботи. Наставника, як правило, ди­рекція призначає з числа кращих учителів відповідної спеціальності.

Розділ 5. Школознавство 565

У малокомплектних школах інколи до наставництва залучають пра­цівників райметодкабінету. Наставник допомагає стажистові адапту­ватися до нових умов діяльності, закріпити низку необхідних у цих умовах первинних умінь і навичок: планування, заповнення шкільної документації, організація класу до навчального заняття, підготовка дидактичних матеріалів, використання нових форм і методів навчан­ня тощо.

Творчий звіт учителя. Нерідко проводиться у ході атестації педа­гогічних кадрів або під час відбору кандидатур для участі в районно­му (міському) конкурсі „Учитель (вихователь) року". Передбачає про­ведення відкритого уроку (виховного заходу), виступ члена дирекції та самого вчителя з доповідями, в яких розкриваються особливості творчої педагогічної лабораторії звітуючого, ефективність використо­вуваних ним навчальних та виховних методів, засобів, форм.

Такі звіти проводяться у системі вивчення передового педагогіч­ного досвіду. Підготовка до них потребує систематизації та узагаль­нення творчих напрацювань на відповідній теоретичній основі, що активізує самоосвітню діяльність учителя.

Конкурси „Учитель року". Проводяться з 1990 р. з метою активі­зації творчих пошуків учителя у межах свого навчального предмета. Передбачають такі етапи проведення: загальношкільний, районний (міський), обласний, загальноукраїнський. Для участі у них учителеві слід систематизувати і відповідним чином оформити власний педаго­гічний досвід, визначитися зі своїм педагогічним кредо, бути готовим до проведення відкритого уроку в чужому, запропонованому комісією конкурсу, класі на запропоновану тему.

Участь у конкурсі перетворюється для кожного з його учасників у справжнє педагогічне свято., яке хоч і завдає чимало клопоту, але зу­мовлює професійну самоактуалізацію, збагачення власного методич­ного арсеналу за рахунок знайомства з творчо обдарованими високо-професійними колегами.

До групових та колективних форм методичної роботи відно­сять: предметні комісії та методичні об'єднання вчителів, науково-методичні ради, школи молодого вчителя, методичні кабінети, школи передового педагогічного досвіду, опорні школи, експериментальні педагогічні майданчики, творчі групи вчителів, педагогічні читання, науково-практичні конференції, семінари-практикуми, „педагогічні мости", „педагогічні десанти".

Предметні комісії та методичні об'єднання вчителів. Предметні комісії створюються у багатокомплектних школах, у яких один і той