5.2. Розбудова інноваційної педагогічної системи загальноосвітнього навчального закладу

Передумови інноваційних змін в освіті. Поняттям інновації (італ. innovatione - новина, нововведення) означують нові форми ор­ганізації праці та управління, нові види технологій, які нерідко вико­ристовуються не лише в масштабах окремих установ чи організацій, а й цілих загальногосподарських галузей. Інноваційна діяльність у системі освіти передбачає процес змін у меті, змісті, формах, методах педагогічного процесу, стратегіальній його організації та управлін­ні ним під впливом нових вимог, висунутих соціально-економічним розвитком суспільства, з одного боку, і, з іншого боку - з глобальним обсягом змін, що зумовлює появу „планетарної освіти", яка має ви­разний перспективний вимір, оскільки орієнтується не на те, що „ма­ємо зараз", а на те, що „буде" або „може бути". Серед того, що „може

546 Педагогіка

бути", американські дослідники, окрім екстраординарних подій типу миттєвого всепланетного зв'язку та зникнення економічних бар'єрів, називають повніше використання можливостей людського мозку та тріумф індивідуальності.

Однак сучасний розвиток науки і техніки має неоднозначний вплив на технологію педагогічного процесу. Поширення електронних засо­бів, зокрема візуальних, впливає на зміну поведінки і ментальності підростаючого покоління, змушує підніматися над рівнем мови та се­мантики, посередництвом яких забезпечувалися об'єктивність мис­лення, розуміння світу і самого себе в ньому. Все частіше й частіше визнається, що надмірне захоплення новими засобами інформації ве­де до ізоляції учня, порушення законів його мислення і діяльності. Та­ким чином, у ході інноваційної педагогічної діяльності визріває одна з важливих проблем - раціонального використання нових інформацій­них технологій у педагогічному просторі.

Однак чи не найважливішою для інноваційної діяльності в царині освіти є проблема пошуку відповіді на запитання: як система освіти має готувати підростаючу людину до діяльності в умовах надвисоких темпів прогресу, оминаючи негативні наслідки? Відповідь на це пи­тання доводиться шукати у трьох головних напрямах: 1) Яким пови­нен бути вчитель, якому з часом усе жорсткіше й жорсткіше доводить­ся конкурувати з найновішими засобами інформації? 2) Які нові функ­ції у нових умовах і яким чином повинен реалізовувати їх сучасний загальноосвітній навчальний заклад? 3) Які нові технологічні вимоги до сучасного шкільництва висуває сьогодення і як їх реалізувати?

Відповідь на перше питання пов'язана з пошуками педагогом шля­хів ініціації вихованців до самореалізації та саморозвитку не лише за допомогою використання методів, до яких традиційно пристосовані успадковані підростаючою людиною генетичні програми, а й тих, які покликані до життя засобами надпотужного електронного впливу.

Відповідь на друге питання пов'язується з автентично-акмеологіч-ною спрямованістю інноваційних педагогічних систем, які сьогодні розбудовуються у вітчизняних загальноосвітніх закладах, нерідко при­своюючи собі найрізноманітніші назви (наприклад, „школа самоствер­дження" (ЗОШ №43 м. Донецька); „школа саморозвитку" (ЗОШ №3 м. Дніпрорудного); „школа самовдосконалення" (ЗОШ №54 м. Луган­ська); „школа творення" (ЗОШ №46 м. Херсона); „школа здібностей" (ЗОШ №44 м. Запоріжжя); „школа віри" (ліцей №157 м. Києва) та ін.).

Відповідь на третє питання вимагає усвідомлення важливості підго­товки підростаючого покоління до широкого використання у майбутній

Розділ 5. Школозновство 547

діяльності удосконалених інтерактивних інформаційних мереж - од­них із визначальних основ інформаційного суспільства. Адже прогре­сивні зміни у виробництві та професійній діяльності будуть остаточ­но загальмовані, якщо система освіти завчасно не готуватиме молодь до життя в інформаційному суспільстві. У ньому основним джерелом життєзабезпечення громадян країни стане високоінтелектуалізована діяльність в усіх секторах економіки. Перехід до такого суспільства, орієнтованого не лише на інтелектуалізацію людської діяльності, але й на її небачену раніше індивідуалізацію, породжує групу вимог до су­часної освіти, серед яких, як уже згадувалося, особливе значення має наступне: 1) виховання у молоді готовності до освоєння нових джерел інформації та зв'язку не лише для побутових потреб та самонавчання, а й для використання їх у майбутній професійній діяльності; 2) фор­мування у підростаючого покоління інноваційної орієнтації на межі поєднання досягнень науково-технічної і суспільно-гуманістичної ци­вілізацій; 3) засвоєння нових етичних норм поведінки та діяльності у сучасному «інформаційно-глобалізованому» світі; 4) формування низ­ки компетенцій, політичних, суспільних та громадянських, необхідних для життя та діяльності в багатокультурному середовищі в умовах високоінтенсифікованої взаємодії з ним.

Умови здійснення інноваційної освітньої діяльності в Україні.

Інноваційна освітня діяльність в Україні передбачена Концепцією державної інноваційної політики (1997) та проектом Положення ,,Про порядок здійснення інноваційної діяльності у системі освіти" (1999). Відповідно до них освітньою інновацією є вперше створені, удоско­налені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські сис­теми, їхні компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності. Такі системи чи їхні компоненти повинні піддаватися екс­периментальній перевірці з метою виявлення продуктивності та мож­ливості застосування у широкомасштабному освітньому просторі.

Інноваційна освітня діяльність можлива на трьох рівнях: всеукраїн­ському, регіональному, на рівні окремого навчального закладу. У першо­му та другому випадках інноваційна ініціатива її автора або творчого колективу починає реалізовуватися шляхом складання заявки на прове­дення експерименту, наприклад, всеукраїнського рівня, та її подання до Президії АПН України. Вона має містити: 1) інформацію про її автора чи авторів; 2) формування теми дослідно-експериментальної роботи; 3) визначення її мети, завдань, гіпотези; 4) короткий опис інновації; 5) визначення термінів та етапів проведення експерименту; 6) визначен­ня бази його проведення; 7) опис наявного і потрібного забезпечення: