526 Педагогіка

взаємодопомоги. Усе це спрямовується на досягнення єдиної мети -найповнішого розкриття внутрішньо закладених тенденцій розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. А це можливе лише за широкого використання синергетичної методології в управлінні, що вимагає посиленої уваги та глибокого вивчення хаотичних елементів педагогічно важливих процесів та явищ, подальшого узагальнення їх на теоретичному рівні. Цю мистецьку складність управління ви­ховним процесом у широкому його розумінні чітко відчували тала­новиті педагоги. „Навчально-виховний процес, - писав В.О.Сухом-линський, - має, з мого погляду, три джерела - науку, майстерність і мистецтво. Добре керувати навчально-виховним процесом - це озна­чає досконало володіти наукою, майстерністю і мистецтвом навчання та виховання. Виховання в широкому розумінні - це багатогранний процес постійного духовного збагачення й оновлення і тих, кого ви­ховують, і тих, хто виховує. Причому для цього процесу характерна глибока індивідуальність явищ: та чи інша педагогічна істина, вірна в одному випадку, стає нейтральною в другому і абсурдною у третьо­му. Така природа нашої педагогічної справи; керувати нею - це озна­чає насамперед самому постійно збагачуватися і оновлюватися, бути сьогодні духовно багатшим, ніж учора" (Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором //Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузь-мінський, В.Л.Омеляненко. -К., 2003. - С. 689-690).

Згаданий В.О.Сухомлинським взаємообмін духовними цінностями всіх учасників виховного процесу в широкому розумінні цього понят­тя дає можливість сформувати атмосферу довір'я та успіху кожного з них, реалізувати особистісно орієнтований підхід до кожного в умо­вах високої внутрішньошкільної культури та психолого-педагогічно-го комфорту.

Зміст та структура державного управління освітою в Україні. Законодавство України про освіту базується на Конституції України і складається із Закону України „Про освіту" (1996) і Закону України „Про загальну середню освіту" (1999) та інших актів законодавства України. Згідно з ними система освіти як одна із загальногосподар­ських галузей складається із закладів освіти, наукових, науково-ме­тодичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування у галузі освіти.

Структура освіти охоплює такі види: дошкільну, загальну серед­ню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну, аспіран­туру, докторантуру, самоосвіту.

Розділ 5. Школозновство 527

У зв'язку з ними державою встановлено такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта. Згідно з ними визначено такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфіко­ваний робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст (магістр).

Основними принципами державної освітньої політики в Україні, відповідно до Закону України „Про освіту" (1996), є:

1. доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

2. рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

3. гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духов­ них цінностей;

4. органічний зв'язок із світовою та національною історією, культу­ рою, традиціями;

5. незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігій­ них організацій;

1. науковий, світський характер освіти;

7) інтеграція з наукою і виробництвом;

8. взаємозв'язок з освітою інших країн;

9. гнучкість і прогностичність системи освіти;

10. єдність і наступність системи освіти;

11) безперервність і різноманітність освіти;

12) поєднання державного управління і громадського самоврядуван­ня в освіті.

Відповідно до цих принципів регламентується навчально-вихов­ний процес і громадсько-політична діяльність у закладах освіти. Так, навчально-виховний процес оголошено вільним від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій. Не допускається залучення учнів та студентів до участі у політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу. На­лежність особи до будь-якої політичної партії, громадської чи релі­гійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі. Учням, сту­дентам, працівникам освіти дозволено створювати у закладах освіти первинні осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.

Усі заклади освіти, незалежно від форм власності, мають світський характер, окрім тих, які засновані релігійними організаціями.

Для управління освітою в Україні створені система державних органів управління і органи громадського самоврядування.