- •5.1. Управління та педагогічний менеджмент у загальноосвітніх навчальних закладах
- •524 Педагогіка
- •526 Педагогіка
- •528 Педагогіка
- •530 Педагогіка
- •532 Педагогіко
- •534 Педагогіка
- •536 Педагогіка
- •538 Педагогіка
- •540 Педагогіка
- •542 Педагогіка
- •544 Педагогіка
- •5.2. Розбудова інноваційної педагогічної системи загальноосвітнього навчального закладу
- •546 Педагогіка
- •548 Педагогіка
- •550 Педагогіка
- •552 Педогогіка
- •554 Педагогіка
- •556 Педагогіка
- •558 Педагогіко
- •560 Педагогіка
- •5.3. Методична робота у загальноосвітньому закладі
- •562 Педагогіко
- •564 Педагогік:
- •566 Педагогіка
- •568 Педагогіка
- •572 Педагогіко
- •574 Педагогіка
566 Педагогіка
же предмет викладають кілька вчителів, що за потреби дає можливість проведення методичного консиліуму. У межах району чи міста діють методичні об'єднання вчителів та виховників, які впродовж навчального року збираються на свої засідання 4-5 разів. На першому організаційному засіданні вибирають голову методичного об'єднання та секретаря, обговорюють та затверджують план роботи на рік. Він передбачає почергову участь членів методоб'єднання у підготовці питань, які заслуховуватимуться на наступних засіданнях, та відкритих уроків, на яких практично ілюструватимуться шляхи розв'язання запропонованої для розгляду певної методичної проблеми.
На засіданнях, як правило, вивчаються директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки України, обговорюються шляхи вивчення нових або ускладнених тем, передбачуваних навчальною програмою, експериментальні варіанти навчальних програм. Узагальнюється передовий педагогічний або новаторський досвід, визначаються форми, методи та засоби втілення його в життя.
Науково-методичні ради. Створюються у закладах нового типу, де методична рада має науковий характер. Головою такої ради є заступник директора з науково-методичної роботи. Він координує всю науково-методичну роботу в гімназії чи ліцеї, запрошує до керівництва творчими групами вчителів, науковців, налаштовує, координує і підтримує зв'язки з вищими навчальними закладами та науково-дослідними інститутами, окремими їхніми кафедрами і лабораторіями.
До складу науково-методичної ради входять один чи й декілька науково-методичних консультантів, завідувачі кафедрами, вчителі-мето-дисти, представники учнівського наукового товариства, члени, творчих спілок. Рада працює над виявленням шляхів вивчення та розробки загальної проблеми, освоєння оригінальних методик та технологій навчання і виховання. Вона також затверджує склад творчих груп, тематику методичної роботи та наукових досліджень.
Школи молодого вчителя. Створюються з метою допомоги вчи-телям-початківцям у професійному становленні. У межах навчального закладу опікуються їхньою роботою досвідчені вчителі, директор чи його заступник із навчально-виховної роботи. Трапляється, що такі школи створюються в масштабах району, міста, мікрорайону. У таких випадках їхню діяльність організовують працівники районного або міського методичних кабінетів.
З метою уникнення заформалізованості в роботі школи молодого вчителя нерідко засідання її проводять у вигляді „голубого вогника" чи „круглого стола". Учасники такої школи отримують можливість не
Розділ 5. Школознавство 567
лише зосередитися на проблемах професійного самоствердження, а й ближче познайомитися, надати один одному моральної підтримки в адаптації до незвичних на перших порах умов життя і діяльності, подружитися.
Методичні кабінети. Працюють не лише у районних (міських) відділах народної освіти, а й у школах, ліцеях, гімназіях. У них нагромаджуються необхідні матеріали (педагогічна преса, описи передового педагогічного досвіду, розробки оригінальних навчальних та виховних занять тощо) з метою надання вчителям та виховникам методичної допомоги.
Школи передового педагогічного досвіду. Найчастіше створюються за пропозиціями районного чи обласного методичних кабінетів. Керівником обирають вчителя-майстра педагогічної справи, якому вдалося створити індивідуальну творчу лабораторію, віднайти шляхи ефективного вирішення проблем навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Слухачі школи (до 10 осіб) збираються на свої засідання раз у місяць і працюють за заздалегідь складеним планом. До роботи такої школи залучаються науковці, працівники районних та міських методкабінетів. Основні форми методичної роботи: лекції, семінари, засідання круглого стола, відвідування відкритих уроків, співбесіди, консультації.
Опорні школи - кращі школи мікрорайону або так званого „куща", які виконують функції методичних центрів для кількох найближчих шкіл. Як правило, у їхніх стінах завдяки творчому педагогічному колективу напрацьовується передовий педагогічний досвід, створена належна навчально-матеріальна база, що відповідним чином відбивається на результатах діяльності школи.
На базі опорних шкіл часто проводяться науково-практичні конференції, семінари-практикуми, педагогічні читання тощо. Тут можна отримати індивідуальні та групові консультації, пройти стажування.
Експериментальні педагогічні майданчики. Створюються згідно з „Положенням про експериментальний педагогічний майданчик" (1993) для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, форм, методів та засобів навчання та виховання підростаючого покоління. Статус експериментального майданчика надається після проходження спеціальної експертизи, яка передбачає визначення відповідності ініціативи меті розвитку освіти, реальних можливостей її втілення в життя.
Ініціювати створення такого майданчика може як заклад освіти, так і окремий учитель.