Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пальчевс_ПЕДАГОГ_С_523_575_Школозн.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
406.02 Кб
Скачать

566 Педагогіка

же предмет викладають кілька вчителів, що за потреби дає можли­вість проведення методичного консиліуму. У межах району чи міста діють методичні об'єднання вчителів та виховників, які впродовж на­вчального року збираються на свої засідання 4-5 разів. На першому організаційному засіданні вибирають голову методичного об'єднання та секретаря, обговорюють та затверджують план роботи на рік. Він передбачає почергову участь членів методоб'єднання у підготовці пи­тань, які заслуховуватимуться на наступних засіданнях, та відкритих уроків, на яких практично ілюструватимуться шляхи розв'язання за­пропонованої для розгляду певної методичної проблеми.

На засіданнях, як правило, вивчаються директивні документи уря­ду, Міністерства освіти і науки України, обговорюються шляхи ви­вчення нових або ускладнених тем, передбачуваних навчальною про­грамою, експериментальні варіанти навчальних програм. Узагальню­ється передовий педагогічний або новаторський досвід, визначаються форми, методи та засоби втілення його в життя.

Науково-методичні ради. Створюються у закладах нового типу, де методична рада має науковий характер. Головою такої ради є за­ступник директора з науково-методичної роботи. Він координує всю науково-методичну роботу в гімназії чи ліцеї, запрошує до керівни­цтва творчими групами вчителів, науковців, налаштовує, координує і підтримує зв'язки з вищими навчальними закладами та науково-до­слідними інститутами, окремими їхніми кафедрами і лабораторіями.

До складу науково-методичної ради входять один чи й декілька на­уково-методичних консультантів, завідувачі кафедрами, вчителі-мето-дисти, представники учнівського наукового товариства, члени, твор­чих спілок. Рада працює над виявленням шляхів вивчення та розроб­ки загальної проблеми, освоєння оригінальних методик та технологій навчання і виховання. Вона також затверджує склад творчих груп, те­матику методичної роботи та наукових досліджень.

Школи молодого вчителя. Створюються з метою допомоги вчи-телям-початківцям у професійному становленні. У межах навчально­го закладу опікуються їхньою роботою досвідчені вчителі, директор чи його заступник із навчально-виховної роботи. Трапляється, що такі школи створюються в масштабах району, міста, мікрорайону. У таких випадках їхню діяльність організовують працівники районного або міського методичних кабінетів.

З метою уникнення заформалізованості в роботі школи молодого вчителя нерідко засідання її проводять у вигляді „голубого вогника" чи „круглого стола". Учасники такої школи отримують можливість не

Розділ 5. Школознавство 567

лише зосередитися на проблемах професійного самоствердження, а й ближче познайомитися, надати один одному моральної підтримки в адаптації до незвичних на перших порах умов життя і діяльності, подружитися.

Методичні кабінети. Працюють не лише у районних (міських) відділах народної освіти, а й у школах, ліцеях, гімназіях. У них на­громаджуються необхідні матеріали (педагогічна преса, описи пере­дового педагогічного досвіду, розробки оригінальних навчальних та виховних занять тощо) з метою надання вчителям та виховникам ме­тодичної допомоги.

Школи передового педагогічного досвіду. Найчастіше створю­ються за пропозиціями районного чи обласного методичних кабіне­тів. Керівником обирають вчителя-майстра педагогічної справи, якому вдалося створити індивідуальну творчу лабораторію, віднайти шляхи ефективного вирішення проблем навчання, виховання та розвитку під­ростаючого покоління. Слухачі школи (до 10 осіб) збираються на свої засідання раз у місяць і працюють за заздалегідь складеним планом. До роботи такої школи залучаються науковці, працівники районних та міських методкабінетів. Основні форми методичної роботи: лекції, семінари, засідання круглого стола, відвідування відкритих уроків, співбесіди, консультації.

Опорні школи - кращі школи мікрорайону або так званого „ку­ща", які виконують функції методичних центрів для кількох найближ­чих шкіл. Як правило, у їхніх стінах завдяки творчому педагогічному колективу напрацьовується передовий педагогічний досвід, створена належна навчально-матеріальна база, що відповідним чином відбива­ється на результатах діяльності школи.

На базі опорних шкіл часто проводяться науково-практичні конфе­ренції, семінари-практикуми, педагогічні читання тощо. Тут можна отримати індивідуальні та групові консультації, пройти стажування.

Експериментальні педагогічні майданчики. Створюються згід­но з „Положенням про експериментальний педагогічний майданчик" (1993) для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлен­ня змісту, форм, методів та засобів навчання та виховання підроста­ючого покоління. Статус експериментального майданчика надається після проходження спеціальної експертизи, яка передбачає визначен­ня відповідності ініціативи меті розвитку освіти, реальних можливос­тей її втілення в життя.

Ініціювати створення такого майданчика може як заклад освіти, так і окремий учитель.