560 Педагогіка

лише бути здатним робити автономний вибір дій, складати свою жит­тєву програму, а й нести етичну відповідальність за власну автентичну спрямованість і час, у якому надається право її реалізувати. Це муж­ність взяти на себе відповідальність у відповідь на знамените запитання Гамлета: „Бути чи не бути?" Це готовність до зустрічі зі злом, яке висту­пає „чинником виїдання зайвого", а інколи слугує різцем, з допомогою якого, згідно з відомим американським проповідником і громадським діячем Генрі Уордом Бічером, Бог надає нам досконалішої форми. Бути свободовіддовідним - це зуміти зберегти себе як відкриту систему, за­лишаючись сам на сам перед лицем розмиваючих і створюючих сил.

Як підготувати підростаючу людину до виходу на такий рівень мужності, віри у своє „Я - потенційне" та відповідальності за нього в розвинутій на основі високих духовних цінностей атмосфері - склад­не технологічне завдання кожної з інноваційних педагогічних систем.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Розкрийте передумови інноваційних змін в освіті.

2. Визначіть умови здійснення інноваційної діяльності в Україні.

1. Як розрізняються загальноосвітні навчальні заклади за характером сприйнятливості інноваційних змін?

3. Назвіть критерії педагогічних інновацій.

4. Які закони характерні для перебігу інноваційних процесів?

2. Розкрийте суть принципів розбудови інноваційної педагогічної системи загальноосвітнього закладу, визначених і обґрунтованих академіком О.В.Киричуком.

3. У чому полягають особливості розгляду цих принципів крізь „ма­ гічний кристал" синергетики?

Завдання для самостійної роботи

Опрацюйте самостійно матеріали про духовно-катарсичну актив­ність підростаючої особистості.

З цією метою ознайомтеся з такими працями:

1. Киричук О.В. Духовно-катарсична активність особи: сутність, функції, генеза // Нива знань. Науково-методичний альманах. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 3-7.

2. Киричук О.В., Коберник О.М. Психолого-педагогічна діагностика розвитку учнів та колективу школи: Навчально-методичний посіб­ ник. -К.: ІЗМН, 1998.

Розділ 5. Школознавство 561

Рекомендована література

1. Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті // Дошкільне виховання. - 1999. - № 7. - С. 5-7.

2. Волкова Н.П. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності // Волкова Н.П. Педагогіка. - К., 2003. - С. 402-411.

3. Даниленко Л. Інноваційна педагогіка: до практики через теорію // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001. - № 1. - С. 36 -38.

4. Киричук О.В. Принцип розбудови інноваційної педагогічної систе­ ми освітнього закладу // Рідна школа. - 2000. - № 11. - С. 3-9.

5. Мойсеюк Н. Є. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфіка­ ції вчителів // Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 2003. - С. 589-599.

6. Пальчевський С.С. Принципи розбудови сугестопедагогічних сис­ тем освітнього закладу // Пальчевський С.С. Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К., 2005. - С. 248-252.

5.3. Методична робота у загальноосвітньому закладі

Значення методичної роботи для підвищення рівня педаго­гічної майстерності вчителя. Основні завдання методичної роботи випливають із Закону України „Про освіту" (1999), Положення про методичну роботу та інших документів, які стосуються проблем роз­будови вітчизняної освіти. Учительська професія - одна із тих про­фесій, які вимагають постійного удосконалення. Адже об'єктом, на який спрямовуються зусилля педагога, є підростаюча людина, яка як системне утворення за своєю складністю перевершує будь-який ме­ханізм, будь-коли створений людськими руками. Швидкий розвиток науки, поява новітніх виробничих технологій, нові вимоги до фахів­ця будь-якої галузі виробництва формують те соціальне замовлення суспільства освіті, яке вимагає нових підходів до процесів навчання, виховання та розвитку особистості. Щоб відповідати цим вимогам, кожному педагогу необхідно постійно удосконалювати свою педаго­гічну майстерність, збагачувати свій методичний арсенал. Дві обста­вини засвідчують ускладнений характер методичної роботи у загаль­ноосвітньому закладі. Перша з них пов'язана з тим, що кожний вихо­ванець є неповторною відкритою системою, яка потребує від учителя особистісно орієнтованих підходів. Друга стосується індивідуальної творчості кожного педагога, потреба в якій випливає знову ж таки із системно неповторної організації його особистості.