0. Які ви знаєте основні сенситивні періоди розвитку сили людини?

Прогресивний розвиток силових якостей людини продовжується до 25-30- річного віку і характеризується гетерохронністю. Це означає, що одні вікові періоди характеризуються низькими темпами розвитку силових якостей, інші високими. Так, наприклад, загальний розвиток сили до 9-10- річного віку у дівчаток і до 10-11- річного віку хлопчиків незначний. Віковий період від 9-10 до 16-17 характеризується найбільш високими темпами приросту абсолютної сили м'язів. У подальшому темпи зростання поступово уповільнюються. Найбільш високі темпи приросту абсолютної сили, за показниками дев'яти основних груп скелетних м'язів і кісток у хлопчиків припадають на вікові періоди від 10-11, 12-14 та від 15 до 17 років.

До 10-11-річного віку величини річного приросту абсолютної сили у дівчаток і хлопчиків майже не відрізняються і вже починаючи з 12 років м'язова сила у дівчаток зростає повільніше, ніж у хлопчиків. Після кількох років в усіх наступних вікових періодах сила м'язів рук і тулуба у хлопчиків значно більша ніж у дівчаток.

Вікова динаміка відносної сили має дещо інший характер. Так, у дівчаток 10-11 років відносна сила досягає показників дорослих жінок.

Найсприятливішими періодами розвитку сили в хлопчиків і юнаків вважається вік від 13-14 до 17-18 років. а в дівчат – від 11-12 до 15-16 років, цьому в великій мірі відповідає частка м'язової маси до загальної маси тіла (до 10-11 років вона складає приблизно 23%, до 14-15 років – 33%, а до 17-18 років – 45%). Найбільш значні темпи зростання відносної сили різних м'язових груп спостерігаються в молодшому шкільному віці, особливо в дітей від 9 до 11 років Слід зазначити, що в зазначені відрізки часу силові здібності найбільшою мірою піддаються цілеспрямованим впливам. При розвитку сили варто враховувати морфофункціональні можливості підростаючого організму.

0. Назвати, які ви знаєте основні засоби виховання сили?

В якості основних засобів розвитку сили є фізичні вправи з підвищеним обтяженням (опором), що цілеспрямовано стимулюють збільшення ступеня напруги м'язів. Такі засоби називаються силовими. За особливостями обтяжень вся різноманітність силових вправ поділяється на такі групи:

1. Вправи з вагою зовнішніх предметів: штанги з набором дисків різної ваги, розбірні гантелі, гирі, набивні м'ячі і т. д.

2 Вправи з обтяженням вагою власного тіла:

– вправи, у яких м'язова напруга створюється за рахунок ваги власного тіла (підтягування у висі, віджимання в упорі, присідання, утримання рівноваги в упорі, у висі);

– вправи, у яких власна вага обтяжується вагою зовнішніх предметів (наприклад, спеціальні пояси, манжети);

– вправи, у яких власна вага зменшується за рахунок використання додаткової опори;

– ударні вправи, у яких власна вага збільшується за рахунок інерції вільно падаючого тіла (наприклад, стрибки з висоти 25-70 см. і більш з миттєвим наступним вистрибуванням нагору)

3 Вправи з використанням тренажерних пристроїв загального типу (наприклад, силова лава, силова станція, комплекс «Універсал» і ін.)

4 Вправи з обтяженням опором (опір еластичних предметів, опір спеціальних тренажерів, опір партнера, опір навколишнього середовища).

5 Вправи з комбінованим обтяженням.

Маючи уявлення про сутність силових здібностей, можна адекватно добирати відповідні засоби для їх розвитку.