71. Головні макроекономічні показники та методика їх обчислення.

Система національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Одним з них є обсяг річного сукупного виробництва товарів і послуг, тобто валовий випуск. Він визначається різними способами:

як сума валового випуску товарів, нетоварних продуктів і послуг (плюс імпортне мито);

як сума проміжних і первинних витрат (плюс імпортне мито);

як сума проміжного споживання й кінцевих видатків (мінус імпорт).

Проміжне споживання включає поточні витрати підприємств і організацій в обох сферах народного госпо­дарства на придбання товарів та сплату послуг.

Валовий внутрішній продукт отримують шляхом виключення з валового випуску проміжних витрат (вартості си­ровини, матеріалів, палива, енергії та інших матеріальних ресурсів, а також наданих господарськими одиницями послуг), тобто цей показник відображає виробництво матері­альних благ і надання послуг господарськими одиницями на території країни.

Головним макроекономічним показником у СНР є валовий національний продукт. Вій визначається як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва то­варів і послуг в економіці за один рік незалежно від того, продані вони чи витрачені на збільшення запасів.

_ У процесі визначення ВНП з його обсягу виключають р!зні непродуктивні операції (угоди), що мають місце протягом року і не пов'язані з поточним виробництвом продук-

ту. Ці операції включають суто фінансові угоди (трансфертні виплати з державного бюджету, приватні трансфертні платежі, угоди з цінними паперами), а також продаж старих речей.

В економічній практиці використовують три методи розрахунку ВНП: виробничий, за витратами і за доходами. Відповідно до першого методу ВНП обчислюється як сума добавленої вартості всіх галузей економіки, тобто за місцем її створення. Це можна представити за допомогою формули:

ВНП = 2](ВВ —МВ) + (НП —С) ±ЗР, ;

де ВВ — валовий випуск окремих галузей; МВ — матеріаль­ні витрати окремих галузей; НП — непрямі податки; С — субсидії; ЗР — сальдо зовнішньоекономічних розрахунків.

У багатьох країнах, крім ВНП, обчислюють валовим внутрішній продукт. Він дорівнює ВНП за мінусом сальдо зовнішньоекономічних розрахунків.

За другим методом ВНП визначається як сума всіх витрат, необхідних для того, щоб викупити на ринку увесь, обсяг виробництва. Згідно з третім методом ВНП вимірюється з точки зору доходу, отриманого або створеного у процесі виробництва даного року. У даному випадку купівля, тобто витрачання грошей, і продаж, тобто отриман­ня грошей, є, по суті, двома сторонами будь-якої угоди.

ВНП, визначений за витратами, вимірюється як суми всіх витрат, пов'язаних зі створенням кінцевого продукт} й послуг. Він включає:

а)споживчі витрати домашніх господарств (СВ), які пов'язані із закупівлею предметів споживання довгострокового використання, товарів поточного споживання і сплатою послуг;

б)валові приватні внутрішні інвестиції (ВІ), які пов'язані з витратами фірм, підприємців на закупівлю інвестиційних товарів, призначених для заміщення засобів виробництва поточного року, а також інші добавлення дообсягу капіталу в економіці;

в)державні закупки товарів і послуг (ДЗ), які охоплюють усі витрати держави на закупівлю кінцевої продукції підприємств і ресурсів, у тому числі робочої сили, ви­ключаючи при цьому всі трансфертні платежі як такі, що не пов'язані зі збільшенням поточного виробництва;

г) чистий експорт (ЧЕ) — різниця між експортом та імпортом товарів і послуг.

Отже, ринкова вартість річного виробництва може бу­ти визначена за формулою:

ВНП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ.

Чистий національний продукт (ЧНП) визначають як різницю між ВНП і сумою амортизаційних відрахувань поточного року.

Обсяг ЧНП можна розрахувати також за формулою:

ЧНП = СВ + 41 + ДЗ + ЧЕ,

де СВ —споживчі витрати домашніх господарств; 41— чисті інвестиції даного року; ДЗ — державні закупки; ЧЕ — чистий експорт товарів та послуг.

Національний доход розраховують як різницю між ЧНП

сумою непрямих податків на бізнес. З точки зору поста­чальників ресурсів, національний доход є показником до­ходів, одержаних ними від участі у поточному виробництві.

точки зору фірм, компаній, національний доход — показник цін факторів виробництва або ресурсів, тобто він відображає ринкові ціни економічних ресурсів, витрачених на створення обсягу виробництва поточного року. Національний доход можна визначити шляхом розрахунку ВНП за доходами як суму всіх видів розподілу за винятком амортизаційних відрахувань і непрямих податків на бізнес.

Особистий доход, що є фактично отриманим доходом. Його розраховують шляхом виключення з національного доходу доходів зароблених, але не отриманих (внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій і нерозподілений прибуток корпорацій) і включення доходів отриманих, але не пов'язаних з результатом поточної трудової діяльності (трансфертні платежі і виплати насе­ленню).

Використаний доход. Його розраховують шляхом ви­лучення з особистого доходу індивідуальних (особистих) податків (особистого прибуткового податку, податків на особисте майно і на спадщину).