2.2. Порядок та техніка складання балансу підприємства (форми № 1, № 1-м). Загальні вимоги

Однією з ключових типових форм річного фінансового звіту є баланс (форма № 1, для малих підприємств — форма № 1-м). Баланс малого підприємства відрізняється від балансу інших підприємств меншою кількістю (приблизно вдвічі) статей балансу. У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу, та права на ресурси. Так, дебіторську заборгованість не можна назвати ресурсом. Дебіторська заборгованість означає права на грошові ресурси, які потім можна перетворити у необоротні активи чи запаси.

При складанні форми № 1-м враховують вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

¹Субсидія — грошова або натуральна допомога.

²Субвенція — форма грошової допомоги держави місцевим органам влади. На відміну від дотації субвенція надається на фінансування певного заходу і належить до повернення у разі порушення її цільового використання.

³Дотація — асигнування з бюджету, призначені для покриття запланованих збитків чи збалансування нижчестоящих бюджетів.

⁴У статтях 218—223 Кримінального кодексу України матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При складанні балансу слід враховувати вимоги таких П(С)БО:

• 2 «Баланс»;

• 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

• 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

• 12 «Інвестиції»;

• 13 «Фінансові інструменти»;

• 19 «Об’єднання підприємств»;

• 20 «Консолідована фінансова звітність»;

• 23 «Розкриття інформації про пов’язані сторони»;

• інші.

У балансі відображаються склад майна підприємства та джерела його формування у вигляді залишків за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку. Окремі, близькі за своїм економічним змістом, рахунки в балансі об’єднуються в одну статтю, а статті — в розділі 1

Весь баланс поділений на 2 частини: ліву (актив) та праву (пасив). Сальдо за активом і пасивом балансу має при правильному його складанні бути однаковим.

У свою чергу, актив балансу складається з трьох розділів:

• І. Необоротні активи;

• II. Оборотні активи;

• III. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу складається з таких розділів:

• І. Власний капітал;

• II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів;

• III. Довгострокові зобов’язання;

• IV. Поточні зобов’язання;

• V. Доходи майбутніх періодів.

У балансі підприємства всі дані відображаються за принципом балансу-нетто. Баланс-нетто означає, що до підсумкового сальдо не включаються рахунки зносу, торгових надбавок, сумнівні борги, використання прибутку тощо. Наприклад, в активі балансу вартість засобів, на які нараховується амортизація чи знос, для підсумовування відображається за залишковою вартістю, а первинна їхня вартість та знос відображаються довідково.

Технологія складання балансу підприємства є досить складною.

Баланс починають складати із заповнення його титульної сторінки. Крім тексту титульна сторінка вміщує низку кодів. Заповнити текст нескладно. Труднощі трапляються при заповненні кодів. Так, необхідно заповнити клітинку з кодом ЄДРПОУ. Код ЄДРПОУ розшифровується як Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. Код присвоюється підприємству при його реєстрації органами статистики. Цей код має бути на печатці недержавного підприємства. Він є невід’ємною частиною багатьох бухгалтерських документів, у тому числі кожного платіжного доручення у банк.

Наступний код — це код території за КОАТУУ. Розшифровується КОА-ТУУ як кодифікація адміністративно-територіального устрою України. Перелік та коди територій (областей) України наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Перелік кодів територій (областей) України

Код території за КОАТУУ	Територія (область)	Код території за КОАТУУ	Територія (область)
01000	Автономна Республіка Крим	51000	Одеська
05000	Вінницька	53000	Полтавська
07000	Волинська	56000	Рівненська
12000	Дніпропетровська	59000	Сумська
14000	Донецька	61000	Тернопільська
18000	Житомирська	63000	Харківська
21000	Закарпатська	65000	Херсонська
23000	Запорізька	68000	Хмельницька
26000	Івано-Франківська	71000	Черкаська
32000	Київська	73000	Чернівецька
35000	Кіровоградська	74000	Чернігівська
44000	Луганська	80000	м. Київ
46000	Львівська	85000	м. Севастополь
48000	Миколаївська

За кодом КОАТУУ шифрується кожен населений пункт і замість трьох нулів ставиться його код.

Код за КФВ. Ця абревіатура розшифровується як Класифікатор форм власності. Записують цей код згідно з Класифікатором Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22 листопада 1994 р. № 288, затвердженим та введеним у дію наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. № 288. Класифікацію форм власності наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Класифікація форм власності

Код	Назва
10	Приватна власність
20	Колективна власність
30	Державна власність
31	Загальнодержавна власність
32	Комунальна власність
40	Власність інших держав
50	Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав

Наступний код — СПОДУ, яким кодується орган державного управління. Абревіатура розшифровується як «система підпорядкування органам державного управління». Цю клітинку недержавні підприємства не заповнюють, оскільки вони не підпорядковуються органам державного управління. Державні підприємства можуть взяти цей код у своєї вищестоящої організації або в органах статистики.

У окремих документах ще можна зустріти код ЗКГНГ (Загальна класифікація галузей народного господарства, затверджена наказом Міністерства статистики України від 24 січня 1994 р. № 21). Однак класифікація за цим кодом відмінена наказом Держстандарту від 22 жовтня 1996 р. № 441. Замість коду ЗКНГ введено код КВЕД.

Не записуються у бухгалтерській, але записуються у статистичній звітності коди підприємства за КВЕД та за КОПФГ.

КВЕД розшифровується як код виду економічної діяльності. Код виду основної економічної діяльності встановлюється при реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України на підставі даних установчих документів згідно з Державним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009-96, затвердженим наказом Держкомітету по стандартизації, метрології і сертифікації від 22 жовтня 1996 р. № 441. Код виду економічної діяльності складається з п’яти блоків. Загальний вид коду КВЕД такий:

Y. YY. XX. ХХ.Х,

де, Y — секція (від А до Q);

YY — підсекція (використовується тільки у секціях «С» (від «СА» до «СВ») та «D» (від «DА» до «DN»));

XX — розділ;

ХХ.Х — група;

XX.XX — клас;

XX.ХХ.Х — підклас.

Кодування окремих видів економічної діяльності наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Коди економічної діяльності за КВЕД¹

Код КВЕД	Назва класифікаційних угруповань
Секція А	Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
01	Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги
01.5	Мисливство і пов’язані з ним послуги
Секція D	Обробна промисловість
Підсекція DA	Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
15	Харчова промисловість
15.1	М’ясна промисловість
15.11	Виробництво м’яса і субпродуктів (з великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней), крім птиці (включаючи виробництво жирів, одержаних у процесі забою та перероблення тварин, свійської птиці та кролів; відходи нехарчові, борошно кісткове)
Підсекція DK	Виробництво машин та устаткування
29.24.3	Монтаж та установлення інших машин загального призначення
Секція G	Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту
52.2	Роздрібна торгівля продовольчими товарами в продовольчих магазинах

¹Коди за КВЕД наведено у Роз’ясненні по складанню статистичної звітності за формою № 1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства» Державного комітету статистики України від 29 вересня 2000 р. № 05-3-1-9/361.

КОПФГ розшифровується як Класифікатор організаційно-правових форм господарювання, який введено в дію наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. № 288. Коди організаційно-правових форм господарювання наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Класифікація організаційно-правових форм господарювання

Код	Назва
1	2
А. Суб’єкти підприємницької діяльності
100	Індивідуальне підприємство
110	Сімейне підприємство
120	Приватне підприємство
130	Колективне підприємство
140	Державне підприємство
150	Державне комунальне підприємство
160	Спільне підприємство
170	Підприємство, засноване на повній власності громадянина або юридичної особи іноземної держави
180	Кооператив
190	Орендне підприємство
200	Селянське (фермерське) господарство
210	Споживче товариство
220	Спілка споживчих товариств
230	Акціонерне товариство
231	Відкрите акціонерне товариство
232	Закрите акціонерне товариство
240	Товариство з обмеженою відповідальністю
250	Товариство з додатковою відповідальністю
260	Повне товариство
270	Командитне товариство
280	Асоціація
290	Корпорація
300	Консорціум
310	Концерн
320	Об’єднання

Продовження таблиці 2.4

1	2
330	Дочірнє підприємство
340	Підприємець
Б. Організації, що не займаються підприємницькою діяльністю
400	Організація
410	Заклад
420	Установа
430	Організація орендарів
440	Організація покупців
450	Політична партія
460	Громадська організація
470	Релігійна організація
В. Відокремлені підрозділи
500	Філія
510	Представництво

Окремі форми податкової звітності містять код ТРДПАУ. Розшифрування коду — Тимчасовий реєстр Державної податкової адміністрації України. Якщо платником податку (збору) є фізична особа, то замість коду ЄДРПОУ чи ТРДПАУ проставляється код ДРФО (код державного реєстру фізичних осіб).

Після заповнення титульної сторінки заповнюють активи та пасиви балансу. За журнально-ордерної форми обліку в журналах-ордерах накопичуються всі обороти за кредитом рахунків, а обороти за дебетом відповідного рахунка синтетичного обліку визначаються в різних журналах-ордерах у міру реєстрації в них записів за кредитом кореспондуючих у них рахунків. На підставі журналів-ордерів заповнюється книга Журнал-головна. У Головній книзі суми оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків мають бути рівними.

Окремі бухгалтери для контролю та логічного аналізу кореспонденції рахунків обов’язково складають повну шахову оборотну відомість. Сукупність шахових оборотних відомостей за всі місяці охоплює всі дані Головної книги. Після перевірки шахової відомості, виправлення виявлених помилок дані переносять у книгу Журнал-головна. Дані книги Журналу-головна є основним джерелом заповнення активу та пасиву балансу.

Ряд малих підприємств та суб’єктів малого підприємництва застосовують просту чи спрощену форми обліку. За спрощеної форми обліку Головна книга не ведеться, а щомісяця складається повна шахова оборотна відомість. У такому разі джерелом для заповнення балансу підприємства є шахова відомість за січень, з якої беруть залишки за дебетом і кредитом рахунків на початок року. Дані для заповнення залишків на кінець року беруть з повної шахової оборотної відомості за грудень (сальдо на кінець грудня).

Малі підприємства, які ведуть облік за простою формою, дані для заповнення річного балансу беруть з книг господарських операцій за січень та грудень звітного року.

Протягом звітного року можуть змінитись номенклатура статей бухгалтерського балансу і порядок його заповнення. В такому разі номенклатура статей затвердженого балансу на початок року має бути приведена у відповідність до номенклатури і групувань розділів і статей у них, встановлених для балансу на кінець року.

Крім активу і пасиву баланс має містити примітки, які складаються відповідно до загальних вимог, викладених у П(С)БО 1:

• про облікову політику підприємства;

• інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Квартальний баланс складається за тими же правилами, що й річний, але сальдо за статтями активу та пасиву наводиться на кінець відповідного звітного кварталу.

Крім подання неупередженої, суттєвої та корисної інформації для різних груп користувачів у балансі мають бути враховані різні ризики та невизначеності, властиві ринковій економіці (ризик неплатежів, ризик зміни ціни, ризик зміни зовнішнього середовища, у якому працює підприємство).