1.4. Організація складання звітності

Організація складання зовнішньої звітності регламентується цілою низкою нормативних документів, у яких визначаються перелік та зразки форм, методика і техніка складання, терміни подання тощо. На підприємстві проведення звітності оформлюють внутрішнім нормативним документом (окремий наказ, розпорядження тощо) або виділяють розділ зі звітності в наказі про політику бухгалтерського обліку.

Внутрішні нормативні документи зі звітності до затвердження готує, як правило, головний бухгалтер за участю інших функціональних підрозділів. У цьому документі відображають терміни та осіб, відповідальних за її складання та подання. Деталізація видів робіт та стадій зі складання звітності відображається у графіках (табелях-графіках) виконання облікових робіт.

Зовнішня звітність підлягає обов’язковій формальній, арифметичній перевірці та перевірці за суттю.

Мета формальної перевірки — виявлення повноти даних та відповідності звітності затвердженим формам, у тому числі повного заповнення необхідних реквізитів та своєчасності її подання. При арифметичній перевірці перевіряють взаємну ув’язку даних, правильність підсумків, порівняння з іншими даними. Перевірка за суттю передбачає перевірку взаємної ув’язки показників між формами звітності, достовірності даних. Виявлені в процесі перевірки помилки виправляються, а виправлення підтверджуються підписами осіб, які раніше підписали звітні форми. Про внесені до звітності зміни повідомляють усі організації, яким її було направлено.

1.5. Порядок та строки подання бухгалтерської звітності

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.

Дія Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Підприємство подає фінансову звітність:

• учасникам, засновникам — відповідно до установчих документів;

• трудовим колективам на їхню вимогу;

• органу, до сфери управління якого воно належить;

• органу державної статистики;

• фінансовому органу — у випадках одержання асигнувань з бюджету;

• іншим адресатам відповідно до законодавства.

Квартальна бухгалтерська звітність подається підприємством (за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями) не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Терміни подання бухгалтерської звітності в зазначених межах встановлює орган, до сфери управління якого належить підприємство, або засновники підприємства.

Мінфін за погодженням з Держкомстатом і Мінекономіки може подовжувати термін подання підприємством квартальної бухгалтерської звітності.

Установа, що утримується за рахунок бюджету, подає місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність про виконання кошторисів витрат вищестоящому органу у встановлені ним терміни.

Датою подання бухгалтерської звітності для підприємства, установи вважається день фактичної передачі її за належністю, а у разі надіслання її поштою з повідомленням про вручення адресату — дата одержання, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.

Якщо дата подання звітності випадає на неробочий день, то термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день.

Бухгалтерські звіти підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, установи, а у разі відсутності на підприємстві, в установі бухгалтерської служби — спеціалістом, який веде облік.

Річна бухгалтерська звітність підприємства, установи до подання її визначеним органам, організаціям і учасникам розглядається і затверджується у порядку, встановленому установчими документами.

Річна бухгалтерська звітність підприємства, для якого законодавством передбачено обов’язкове проведення аудиту, підтверджується аудиторським висновком про її достовірність і повноту. Аудиторським висновком також підтверджується достовірність звітності, що публікується.

З метою забезпечення доступності, гласності та відкритості для заінтересованих користувачів (бірж, покупців, постачальників, інвесторів та ін.) річна бухгалтерська звітність підприємств про наслідки фінансово-господарської діяльності, майновий і фінансовий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством.

Органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності, подають зведену фінансову звітність про використання бюджетних коштів відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніше 25 лютого наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у державній власності, Мінекономіки і Мінфіну щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї фінансової звітності повідомляє Мінфін.

Укоопспілка подає Мінфіну та Мінекономіки зведену фінансову звітність щодо споживчих товариств, їх спілок та всіх утворених ними підприємств щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

Перед складанням річної фінансової звітності має бути проведена інвентаризація активів та зобов’язань підприємства.

Проведення інвентаризації також обов’язкове у таких випадках:

• передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

• зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

• встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;

• пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;

• ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов’язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.