1.2. Звітність для власних потреб та звітність для зовнішніх користувачів

Звітність залежно від того, кому вона надається, поділяють на зовнішню та внутрішню.

Внутрішня звітність складається для передачі керівництву з метою прийняття на її основі управлінських рішень та для планування виробництва. Обсяг, показники, періодичність та форма надання внутрішньої звітності регламентуються внутрішніми нормативними документами та оперативними, тактичними і стратегічними потребами підприємства.

Зовнішня звітність передається органам управління підприємством, податковим, статистичним та іншим органам і користувачам, визначеним законами та іншими нормативними документами України.

Поділ звітності на внутрішню і зовнішню дещо умовний, оскільки зовнішню звітність також використовує саме підприємство, його керівництво. У низці випадків суто внутрішню звітність використовують і зовнішні користувачі, але переважно за згодою підприємства.

Методологічне керівництво як бухгалтерським обліком, так і фінансовою (зовнішньою) звітністю підприємств здійснює Міністерство фінансів України, яке відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІY, з урахуванням загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики, розробляє і затверджує План рахунків бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, обов’язкові для виконання всіма підприємствами, установами на території України, дає роз’яснення щодо їх застосування.

Подання податкової звітності визначається законами України, на основі яких податковими та іншими контролюючими органами розробляються форми та порядок їх подання.

Нормативні документи з питань бухгалтерського обліку і звітності, що використовуються в державній статистиці, погоджуються з Держкомстатом. Форми податкової звітності, як правило, розробляє Державна податкова адміністрація України.

Міністерства і відомства, до сфери управління яких входять підприємства та установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають підприємства, установи республіканської (Автономної Республіки Крим) та комунальної власності здійснюють необхідне забезпечення бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах і в установах своєї системи.

1.3. Класифікація та регламентація звітності підприємства

Звітність класифікують за різними ознаками. Вся звітність умовно поділяється на внутрішню та зовнішню. У свою чергу, зовнішня звітність поділяється на звітність фінансову, податкову, статистичну та адміністративну. Всі ці види звітності поділяються також на звітність річну і періодичну. Для одержання окремих даних застосовується оперативна звітність. Класифікацію звітності щодо місця обов’язкового подання наведено на рис. 1.1, а щодо часового фактора — на рис. 1.2.

Крім того, звітність класифікують також за ступенем узагальнення, за обсягом, за охопленням видів діяльності, за поширенням на галузі народного господарства, за ступенем використання обчислювальної техніки, за способом відправки тощо.

За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну, яка подається окремим підприємством, та зведену за даними первинної звітності. Зведення може здійснюватись у різному масштабі (корпорація, регіон, міністерство тощо).

За обсягом звітність поділяється на повну та коротку.

За охопленням видів діяльності звітність може висвітлювати, наприклад, всю діяльність підприємства або обмежуватись лише певними видами діяльності.

За способом відправки звітність поділяють на поштову, телеграфну та ту, яка відправляється за допомогою електронної пошти.

У разі потреби звітність класифікують і за іншими ознаками.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Основні вимоги до фінансової звітності викладено в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку 1—5. Окремі питання подання фінансової звітності розкриваються в інших національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

До фінансової звітності належать такі форми:

• 1 Баланс підприємства;

• 2 Звіт про фінансові результати;

• 3 Звіт про рух грошових коштів;

• 4 Звіт про власний капітал;

• 5 Примітки до річної фінансової звітності.

За окремими галузями народного господарства крім форм 1—5 передбачено додаткові спеціалізовані види форм (автомобільний транспорт, сільське господарство, страхові організації) звітності, що додаються до основних п’яти форм.

Основний зміст та призначення різних форм фінансової звітності наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Призначення форм фінансової звітності

Компонент фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси	Оцінка структури ресурсів підприємства та прав на ресурси, його ліквідності та платоспроможності. Прогнозування майбутніх потреб у позиках Оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство ймовірно контролюватиме у майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз доходів і витрат підприємства та їх структури
Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Примітки до річної фінансової звітності	Обрана облікова політика: інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО; додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості	Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання; діяльність підрозділів підприємства тощо
Додаток до приміток до річної фінансової звітності Інформація за сегментами	Пріоритетні та допоміжні сегменти: певний від продукції, напрями виробництва чи реалізації	Визначається вид та призначення сегментів, господарські сегменти, географічні виробничі та збутові сегменти залежно від характеру ризиків та структури

Міністерства і відомства за погодженням з Мінфіном і Держкомстатом можуть встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності не пізніше як за 45 днів до початку звітного періоду. Подання бухгалтерської звітності за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами, забороняється.

Основним завданням форм 1-5 є задоволення інформаційних потреб зовнішніх користувачів у повній, правдивій та неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність супроводжується примітками, які є сукупністю показників та пояснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншою інформацією, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Вся звітність складається з використанням підрахунку, групування та спеціальної обробки даних бухгалтерського обліку, будучи завершальною стадією останнього.

Головні вимоги, які ставляться до бухгалтерської звітності, такі:

• реальність;

• ясність;

• своєчасність;

• єдність методики звітних показників;

• порівнянність звітних показників з минулими.

Фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) і ґрунтуватися на даних синтетичного й аналітичного обліку. Особливістю фінансової звітності є відсутність у ній будь-яких планових та нормативних показників.

Підприємство (установа) складає місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність, у якій відображаються склад майна та джерела його формування, включаючи майно виробництв, філій, представництв та інших відособлених підрозділів, виділених на окремий баланс. Об’єднання, до яких входять підприємства, складають самостійний баланс.

Централізована бухгалтерія, що обслуговує підприємства, установи, складає бухгалтерську звітність, у якій відображаються результати господарської діяльності, склад майна цих підприємств, установ та джерела його формування.

Міністерства і відомства, до сфери управління яких входять підприємства, установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають підприємства, установи республіканської (Автономної Республіки Крим) та комунальної власності, складають зведену квартальну і річну бухгалтерську звітність.

Звітним роком для всіх підприємств, установ і організацій вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.

Першим звітним роком для підприємств, установ, що створюються, вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня, — по 31 грудня наступного року включно (крім створених шляхом реорганізації, на базі підрозділів підприємств і установ, а також на базі ліквідованих підприємств і установ).

Дані вступного балансу мають відповідати даним затвердженого заключного балансу за період, що передує звітному, розбіжності повинні бути пояснені.

Зміни даних бухгалтерської звітності внаслідок їх перекручення, що належать як до поточного, так і до минулого року (після затвердження цієї звітності), провадяться у тому звітному періоді, в якому було виявлено перекручення.

Виправлення помилок у бухгалтерській звітності здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6. Виправлення, як правило, супроводжуються примітками до звітів.

Податкова звітність — це звітність про нарахування та сплату суб’єктами господарської діяльності й фізичними особами податків та зборів, визначених законодавством України.

Податкова звітність та періодичність її подання визначаються в основному законами України про відповідні види податків і зборів. Підприємства подають податковим органам, наприклад, декларацію про прибуток підприємства згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Форми податкової звітності та порядок їх заповнення розробляє в основному Державна податкова адміністрація України, в окремих випадках за участю заінтересованих міністерств чи відомств. Форми та періодичність подання податкової звітності за місцевими податками і зборами розробляються і затверджуються місцевими органами влади (наприклад, звітність за комунальним податком).

Форми та порядок подання звітності за загальнодержавними зборами і неподатковими платежами, відповідно до законів та інших нормативних актів України розробляють відповідні фонди та інші відомства. Так, звітність щодо формування та використання пенсійного фонду розробляє Пенсійний фонд України.

Статистична інформація — це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Статистична звітність подається в органи статистики. Періодичність та строки подання цієї звітності також визначаються відповідними нормативними актами України. Статистична звітність належить до зовнішньої звітності підприємства. її призначення — моніторинг господарських процесів у часі та просторі з метою аналізу та прийняття управлінських рішень. Форми статистичної звітності розробляє Держкомстат України.

Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому опублікуванню. Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ, заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених законами України.

Адміністративна інформація (дані) — це офіційні документовані дані, які кількісно характеризують явища і процеси, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя. Ці дані збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, що належать до їхньої компетенції.

Кількість, форми звітності та порядок їх подання не є сталими і змінюються у часі відповідно до змін нормативних актів та потреб суспільства. Вище наведено не всі форми звітності, які подаються зовнішнім користувачам, а лише основні для суб’єктів підприємницької діяльності. Так, бюджетні установи подають специфічні форми звітності, які залежать від функцій та статусу бюджетної установи. Специфічна звітність є для банківських установ, страхових організацій. Але всі види зовнішньої звітності поєднують їх обов’язковість, єдина форма та терміни подання визначеному першому користувачеві, єдині одиниці виміру.