4.4. Порядок та техніка складання Звіту про рух грошових коштів

Складання Звіту про рух грошових коштів можна поділити на кілька етапів1:

• етап 1: «Перенесення показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування»;

• етап 2: «Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності»;

• етап 3: «Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності»;

• етап 4: «Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності»;

• етап 5: «Визначення руху грошових коштів за звітний період»;

• етап 6: «Перенесення залишку грошових коштів на початок року»;

• етап 7: «Облік впливу зміни валютних курсів на залишок грошових коштів»;

• етап 8: «Визначення і звіряння залишку грошових коштів на кінець року».

Дані про рух грошових коштів при здійсненні операційної діяльності визначаються за непрямим методом, а від інвестиційної та фінансової діяльності — прямим методом, шляхом узагальнення потрібних показників аналітичного обліку.

Інформацію для заповнення Звіту про рух грошових коштів беруть з фінансової звітності за формами № 1, 2, 4, з приміток до звіту, з Головної книги та інших регістрів, що містять аналітичні дані до окремих рахунків.

Етап 1. Перенесення показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування

Рядок 010. «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування». У статті «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування» відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у Звіті про фінансові результати (за надходженнями дані беруть з рядка 170, а за видатками — з рядка 175).

Етап 2. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

• змін запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю;

• наведені в негрошових статтях;

• наведені в статтях, пов’язаних з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

Рядок 020. «Амортизація необоротних активів». У статті «Амортизація необоротних активів» відображаються амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду. Дані беруть з рядка 260 Звіту про фінансові результати (Розділ II. Елементи операційних витрат).

Показник додається до показника прибутку за рядком 10, тому що незважаючи на те, що нарахування амортизації хоч і веде до зменшення прибутку, але не призводить до зміни сум грошових коштів.

Наприклад, підприємство надало іншому підприємству послугу на суму 900 грн з ПДВ. Собівартість послуги складається зі 100 грн матеріальних витрат, 400 грн заробітної плати з нарахуваннями та 50 грн амортизації. Прибуток підприємства за господарською операцією становить:

900 грн виручки - 150 грн ПДВ - 100 грн матеріальних витрат - 400 грн заробітної плати з нарахуваннями - 50 грн амортизація = 200 грн.

Таким чином, прибуток плюс амортизація є чистими надходженнями грошових коштів.

Рядок 030. «Збільшення (зменшення) забезпечень». У статті «Збільшення (зменшення) забезпечень» відображається зміна (у графі «Надходження» — збільшення, у графі «Видаток» — зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Для отримання інформації використовують Баланс ф. № 1, рядки 400—420 у частині операційних витрат. Слід зазначити, що за рядком 410 Балансу відображаються дані субрахунка 474 «Забезпечення інших витрат і платежів», які можуть стосуватись як операційної, так і неопераційної діяльності. За рядком 420 Балансу відображається цільове фінансування з рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», яке також може бути пов’язане з неопераційною діяльністю. Це вимагає відокремлення в обліку (синтетичному чи аналітичному) забезпечень, пов’язаних з операційною та неопераційною діяльністю.

Рядок 040. «Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць». У статті «Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць» у графі «Надходження» відображаються збитки, у графі «Видаток» — прибутки від курсових різниць внаслідок перерахунку статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті».

Визначення нереалізованих курсових різниць у національних стандартах та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій не наведено.

У П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» наведено визначення курсових різниць як різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів. У цьому ж стандарті вказано, що монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату Балансу відображаються з використанням валютного курсу на дату Балансу. До монетарних статей належать грошові кошти та їх еквіваленти, а також активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Але монетарні статті в іноземній валюті протягом року перераховуються декілька разів. Причому їх величина протягом звітних періодів коливається. Виходячи з вимог П(С)БО 4, під нереалізованими курсовими різницями для цілей складання Звіту про рух грошових коштів розуміють лише різниці, що виникли внаслідок перерахунку статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті».

Такі курсові різниці протягом року відображаються записами за дебетом субрахунків 312, 314, 351 та кредитом субрахунка 744 (позитивні) і дебетом субрахунка 974 та кредитом субрахунків 312, 314, 351 (негативні). Але в рядку 040 відображається не весь оборот, а лише перерахунок сальдо коштів на кінець звітного періоду.

Наприклад, підприємство мало на початок року 1000 дол. США, курс долара на початок року — 5,2 грн. У Балансі буде показано суму коштів в іноземній валюті у перерахунку за курсом НБУ — 5200 грн. На кінець року на підприємстві залишилось 500 дол. при курсі 5,5 грн. На дату сплати за товар у березні курс долара становив 5,6 грн, і підприємство витратило 500 дол. США. На дату сплати за товар було відображено курсову різницю: (5,6 - 5,2) • 500 = 200 грн (було зроблено запис: Дт632 — Кт312 на суму 2800 грн та відображено курсову різницю за дебетом субрахунка 312 та кредитом субрахунка 714 у сумі 200 грн). У першому кварталі на дату Балансу курс долара був 5,6 грн, отже, буде відображено і курсову різницю за залишком коштів (200 грн) записом за дебетом субрахунка 312 та кредитом субрахунка 744. Якщо до кінця року курс долара не змінювався, то за рядком 040 буде відображено нереалізовану курсову різницю у сумі 200 грн, незважаючи на те, що оборот за дебетом субрахунка 312 та кредитом субрахунків 714 та 744 становив 400 грн.

Реалізовані курсові різниці — це курсові різниці, що виникли за дебіторською чи кредиторською заборгованістю в іноземній валюті на дату балансу. Так, позитивні нереалізовані курсові різниці, що виникли внаслідок перерахунку дебіторської заборгованості за операційною діяльністю, відображаються стандартним записом Дт362 — Кт714, а негативні — Дт945 — Кт362. По неопераційній діяльності записи будуть відповідно Дт362 — Кт744 та Дт974 — Кт362. При перерахунку кредиторської заборгованості замість субрахунка 362 застосовується субрахунок 632.

Приклад. Підприємство на дату балансу має дебіторську заборгованість за товар німецького підприємства на суму 1000 євро та російського на суму 20 000 російських рублів. Курс євро на дату виникнення заборгованості — 5,7 грн, на дату балансу — 5,8 грн. Курс рубля на дату виникнення заборгованості — 0,17 грн, на дату балансу — 0,16. Крім того, підприємство має кредиторську заборгованість за товари у сумі 1500 та за необоротні активи — 3200 дол. США. Курс долара на дату виникнення заборгованості — 5,4 грн, а на дату балансу — 5,3 грн. Підприємство на дату балансу також мало на рахунку 1400 дол. США, курс долара змінився з 5,25 до 5,3 грн. У кінцевому результаті буде зроблено записи, наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Відображення реалізованих та нереалізованих курсових різниць у бухгалтерському обліку

№	Господарська операція	Дт	Кт	Сума
1	Відображено реалізовану курсову різницю за дебіторською заборгованістю в євро [(5,8 — 5,7) * 1000]	362	714	100
2	Відображено реалізовану курсову різницю за дебіторською заборгованістю у рос. рублях [(0,16 -- 0,17) • 20 000]	945	362	200
3	Відображено реалізовану курсову різницю за кредиторською заборгованістю за товари у доларах США [(5,4 - 5,3) • 1500]	632	714	150
4	Відображено реалізовану курсову різницю за кредиторською заборгованістю за необоротні активи у доларах США [(5,4 - 5,3) • 3200]	632	744	320
5	Відображено нереалізовану (неопераційну різницю) за рахунок зміни курсу долара за наявною валютою [(5,3 - 5,25) • 1400]	312	744	70

Таким чином, п’ята операція табл. 4.2 відображає суму нереалізованої курсової різниці, яку буде включено в рядок 040 Звіту про рух грошових коштів. Курсові різниці за першою — третьою операціями будуть відображені як складова руху коштів від операційної діяльності, а реалізована курсова різниця за операцією 4 (табл. 4.2) — як складова руху грошових коштів від інвестиційної діяльності (неопераційна курсова різниця).

На перший погляд, збиток слід відображати у графі «Видаток», що у загальному плані правильно. Але за рядком 10 відображається вся сума прибутку підприємства, включаючи курсові різниці. Щоб виключити вплив курсових різниць на прибуток від операційної діяльності, позитивні курсові різниці відображають як видаток, а негативні — як надходження. Вплив зміни валютних курсів (курсова різниця) відображається за рядком 420 звіту як окрема стаття.

Рядок 050. «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності». У статті у графі «Надходження» відображається збиток, у графі «Видаток» — прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, а також від продажу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, від обміну оборотних активів на необоротні активи і фінансові інвестиції, від неопераційних курсових різниць, інші прибутки і збитки від інвестиційної та фінансової діяльності (без урахування витрат на сплату відсотків).

Дивіденди нараховані підлягають виключенню з прибутку від звичайної діяльності, тому що у рядку 010 відображається весь прибуток підприємства. Для визначення прибутку від операційної діяльності з нього необхідно виключити дивіденди, тобто дивіденди отримані відобразити у графі «Видаток». Оскільки дивіденди отримані є результатом інвестиційної діяльності, то вони будуть відображені у рядку 220 звіту.

Інформація для заповнення рядка 050 міститься у Звіті про фінансові результати ф. № 2 (алгебраїчна сума рядків 110—160). Однак слід врахувати, що з отриманої суми необхідно вилучити: збиток (прибуток) від операційних курсових різниць, врахованих у рядку 040 звіту ф. № 3; витрати на сплату відсотків (враховуються в рядку 060 графи 3 звіту ф. № 3); отримані відсотки і дивіденди (враховуються в рядках 210 та 220 відповідно) і прибуток від іншої неопераційної діяльності. Збиток відображається за графою 3, а прибуток — за графою 4.

Розглянемо приклад: надання ветеранові війни подарунку. Ця операція не належить до операційної діяльності. Для придбання подарунку раніше підприємство витратило грошові кошти, надходження яких за іншими статтями звіту не відображається. Видача подарунку буде відображена записом Дт949 — Кт28.

Розглянемо наступний приклад, який пояснює, чому прибуток від реалізації необоротних активів ставиться у графу «Видаток». Реалізовано основні засоби на суму 10 тис. грн залишковою вартістю 8 тис. грн. Надходження коштів у сумі 10 тис. грн буде відображено у рядку 190 звіту. Але рядок 10 включає всі прибутки від звичайної діяльності, в тому числі 2 тис. грн прибутку від реалізації основних засобів, а тому, відображаючи прибуток у 2 тис. грн за рядком 050, ми тим самим відображаємо реальний рух грошових коштів, уникаючи подвійного відображення їх надходження.

Рядок 060. «Витрати на сплату відсотків». У статті «Витрати на сплату відсотків» відображають витрати, наведені в статті «Фінансові витрати» Звіту про фінансові результати (витрати на сплату відсотків за користування кредитами і позиками, нарахованих протягом звітного періоду). Інформацію для заповнення рядка наведено у рядку 140 Звіту про фінансові результати (обороти за дебетом субрахунка 951 «Відсотки за кредит». Нараховані відсотки зменшують операційний прибуток, а тому додаються до нього і відображаються за графою «Надходження».

Рядок 070. «Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах». У статті «Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах» відображається різниця між сумами грошових надходжень та сумами грошових видатків, відображених відповідно до п. 13—18 П(С)БО 4.

Рядок 080. «Зменшення (збільшення) оборотних активів». У статті «Зменшення (збільшення) оборотних активів» у графі «Надходження» відображається зменшення, у графі «Видаток» — збільшення статей оборотних активів (крім статей «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Поточні фінансові інвестиції» та інших статей неопераційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду.

У цьому рядку не враховуються зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток, а також зміни в складі оборотних активів, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної діяльності (обмін на необоротні активи, фінансові інвестиції тощо) та фінансової діяльності (виплата дивідендів або погашення зобов’язань з фінансової оренди виробничими запасами, продукцією, товарами тощо, негрошові внески до статутного капіталу та ін.) або виправлення помилок минулих років, а тому загальна сума за цим рядком не завжди збігається із загальною сумою оборотних активів, вказаною в рядку 260 балансу («Оборотні активи», усього за розділом).

Наприклад, згідно з балансом на підприємстві зменшилась кількість запасів на 100 тис. грн. У результаті аналізу операцій із запасами було виявлено, що здійснювались бартерні операції з обміну запасів на основні засоби на суму 180 тис. грн. Тобто грошові операції у такому разі за рядком «Надходження» необхідно показати в сумі 80 тис. грн. (180 тис. грн. - 100 тис. грн.). При цьому одночасно необхідно на цю ж суму скоригувати видаток коштів на інвестиційну діяльність. Якщо первісна вартість основних засобів за рядком 031 балансу збільшилась на 300 тис. грн., то за рядком 250 Звіту про рух грошових коштів (Розділ II. Рух коштів від інвестиційної діяльності) необхідно відобразити у видатку суму: 300 тис. - 80 тис. = 220 тис. грн.

Збільшення оборотних активів проставляється у графі 4 (видаток), а зменшення — у графі 3 (надходження) звіту, оскільки передбачається, що збільшення запасів веде до зменшення грошових коштів, і навпаки.

Рядок 090. «Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів». У статті «Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається зменшення, у графі «Видаток» — збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що здійснювались протягом звітного періоду.

У рядку відображається різниця між графами 3 та 4 рядка 270 форми № 1.

Рядок 100. «Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань». У статті «Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань» у графі «Надходження» відображається збільшення, у графі «Видаток» — зменшення у статтях розділу балансу «Поточні зобов’язання» (крім статей «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками», сум зобов’язань за відсотками та інших зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю). При цьому не враховуються зміни у складі поточних зобов’язань, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної діяльності та фінансової діяльності (погашення поточного зобов’язання шляхом передачі необоротних активів і фінансових інвестицій, зарахування внесків до капіталу тощо) або виправлення помилок минулих років.

При визначенні суми збільшення (зменшення) поточних зобов’язань не враховуються зміна суми зобов’язання з поточного податку на прибуток і зменшення зобов’язань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток, які відображаються у рядку 80.

Рядок 110. «Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів». У статті «Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається збільшення, у графі «Видаток» — зменшення у складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду. Це означає збільшення надходжень грошових коштів при збільшенні балансу за розділом V.

Відображається зміна даних рядка 630 форми № 1 (гр. 4 - гр. 5).

Рядок 120. «Грошові кошти від операційної діяльності». У статті «Грошові кошти від операційної діяльності» відображається різниця між сумами надходжень та видатків, відображених відповідно до п. 19—23 П(С)БО 4.

Відображається різниця між сумами надходжень і витрат за рядками 070— 110 звіту за формою № 3.

Рядок 130. «Сплачені відсотки». У статті «Сплачені відсотки» відображаються суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за користування позиковим капіталом та за іншими фінансовими зобов’язаннями (випущеними облігаціями, фінансовими й орендними угодами і т. ін.). Сума сплачених відсотків за звітний період відображається у графі «Видаток».

Рядок 140. «Сплачені податки на прибуток». У статті «Сплачені податки на прибуток» показують використання грошових коштів для сплати податків на прибуток за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю. Якщо податок на прибуток сплачено продукцією підприємства (натурою), то така сума до графи не вноситься, оскільки не привела до руху грошових коштів.

На практиці складно пов’язати суму сплаченого податку з конкретним видом діяльності, а тому така сума відображається окремою статтею у складі операційної діяльності. Якщо суму податку можна віднести конкретно до фінансової чи інвестиційної діяльності, то її необхідно відображати у складі такої діяльності, а не в цьому рядку.

У зв’язку з тим, що податок на прибуток за звітний період сплачується у наступному звітному періоді, дані рядка 140 звіту форми № 3 не завжди будуть збігатися з даними рядка 180 форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Для визначення суми сплаченого податку на прибуток можна скористатись даними бухгалтерського обліку, а також декларацією про прибуток.

Рядок 150. «Чистий рух коштів до надзвичайних подій». У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показують надходження або видаток коштів, відображених у статті «Грошові кошти від операційної діяльності», з урахуванням видатку коштів, відображених відповідно до п. 25—26 ЩС)БО 4.

Відображається різниця між значеннями рядків 120 і 130, 140 звіту.

Рядок 160. «Рух коштів від надзвичайних подій». У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображають відповідно надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

До надзвичайних подій належать події або операції, що відрізняються від звичайної діяльності підприємства, які не будуть повторюватися періодично або в кожному такому періоді. До переліку надзвичайних подій входять стихійне лихо (повінь, землетрус, град), техногенні катастрофи, аварії тощо.

Рух коштів від надзвичайних подій у формі № 3 передбачається відображати окремими статтями в складі операційної, інвестиційної або фінансової діяльності. Надходженнями коштів від надзвичайних подій можуть бути страхові відшкодування, кошти бюджетів, виділені на ліквідацію наслідків надзвичайних подій. Витрати коштів пов’язані насамперед з попередженням чи ліквідацією наслідків надзвичайних подій.

Одержання коштів від надзвичайних подій відображають у графі 3 «Надходження», а використання — відповідно в графі 4 «Видаток».

Рядок 170. «Чистий рух коштів від операційної діяльності». У статті «Чистий рух коштів від операційної діяльності» відображається результат руху коштів від операційної діяльності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Етап 3. Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності

При складанні Звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності основними джерелами інформації були форми № 1 «Баланс» та № 2 «Звіт про фінансові результати». Водночас рух грошових коштів від інвестиційної і фінансової діяльності визначається прямим методом, а тому для правильного відображення руху коштів від інвестиційної та фінансової діяльності основні дані беруться із системи аналітичного обліку. Отже, від якості системи аналітичного обліку буде залежати і якість складеного Звіту про рух грошових коштів.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на підставі аналізу змін у розділі балансу «Необоротні активи» та статті «Короткострокові фінансові інвестиції».

Рядок 180. «Реалізація фінансових інвестицій». У статті «Реалізація фінансових інвестицій» відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей). Сума відображається за графою «Надходження».

Рядок 190. «Реалізація необоротних активів». У статті «Реалізація необоротних активів» відображаються надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Наприклад, за 10 тис. грн було реалізовано обладнання, яке має залишкову вартість 12 тис. грн. У рядку 190 буде показано 10 тис. грн, а 2 тис. грн буде включено до форми № 2.

Рядок 200. «Реалізація майнових комплексів». У статті «Реалізація майнових комплексів» показують надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

Дані беруть за рядками 030—032 форми № 1 (гр. 4 - гр. 3).

Рядок 210. «Отримані відсотки». У статті «Отримані відсотки» відображають надходження грошових коштів у вигляді відсотків за позики, надані іншим сторонам (інші, ніж позики, здійснені фінансовою установою), за фінансовими інвестиціями в боргові цінні папери, за використання переданих у фінансову оренду необоротних активів тощо.

Рядок 220. «Отримані дивіденди». У статті «Отримані дивіденди» відображають суми грошових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або часток у капіталі інших підприємств (крім виплат за такими інструментами, які визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Рядок 230. «Інші надходження». У статті «Інші надходження» показують надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов’язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф’ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або коли надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші надходження, які не передбачені у зазначених вище статтях.

Рядок 240. «Придбання фінансових інвестицій». У статті «Придбання фінансових інвестицій» відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Рядок 250. «Придбання необоротних активів». У статті «Придбання необоротних активів» показують виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Дані для заповнення рядка беруться з аналітичного обліку або Приміток до звіту, а також за рядками 011—012, 020, 030—032, 070 форми № 1 (гр. 4 -гр. 3).

Наприклад, суму, витрачену на придбання основних засобів (С_п), можна визначити за формулою

С_п = ПВ_кр + ПВ_в - ПВ_пр,

де, ПВ_кр — первісна вартість основних засобів на кінець року;

ПВ_в — первісна вартість вибулих основних засобів;

ПВ_пр — первісна вартість основних засобів на початок року.

Рядок 260. «Придбання майнових комплексів». У статті «Придбання майнових комплексів» відображаються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового комплексу).

Рядок 270. «Інші платежі». У статті «Інші платежі» показують аванси (крім пов’язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф’ючерсними, форвардними контрактами, опціонами тощо (за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у зазначених вище статтях.

До інших платежів входять виплати грошових коштів на поліпшення основних засобів, що пов’язані зі збільшенням їхньої балансової вартості.

Рядок 280. «Чистий рух коштів до надзвичайних подій». У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показують різницю між сумами грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п. 31—40 П(С)БО 4.

Рядок 290. «Рух коштів від надзвичайних подій». У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

Рядок 300. «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності». У статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Етап 4. Визначення руху коштів у результаті фінансової діяльності

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях Балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов’язаних із фінансовою діяльністю, у розділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’я­зання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість за дов­гостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учас­никами» тощо).

Для заповнення розділу III звіту необхідно також проаналізувати аналітичні дані за зазначеними статтями, які обов’язково пов’язані з рухом грошових коштів. Тобто необхідно проаналізувати суть операції. Якщо, наприклад, облігації перетворено у прості акції, то ця операція не привела до руху грошових коштів. Якщо підприємство випустило і реалізувало прості акції, а потім спрямувало виручені кошти на викуп облігацій, то ці операції пов’язані з рухом грошових коштів.

Не будуть відображені у цьому розділі також такі операції, як виплата дивідендів не грошовими коштами, негрошові внески до статутного фонду.

Рядок 310. «Надходження власного капіталу». У статті «Надходження власного капіталу» відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу.

Рядок 320. «Отримані позики». У статті «Отримані позики» відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).

З метою отримання інформації для заповнення рядка використовують дані балансу — рядки 440, 450, 500, 510 (гр. 4 - гр. 3).

Рядок 330. «Інші надходження». У статті «Інші надходження» показують інші надходження грошових коштів, пов’язані з фінансовою діяльністю.

Рядок 340. «Погашення позик». У статті «Погашення позик» відображаються виплати грошових коштів для погашення отриманих позик.

Рядок 350. «Сплачені дивіденди». У статті «Сплачені дивіденди» показують суми дивідендів, сплачені грошовими коштами. Слід враховувати, що в цей рядок включають також сплачені з дивідендів податки. Сума за цим рядком визначається на підставі рядка 140 Звіту про власний капітал з урахуванням зміни залишків за рядком 590 балансу.

Рядок 360. «Інші платежі». У статті «Інші платежі» показують використання грошових коштів для викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

Рядок 370. «Чистий рух коштів до надзвичайних подій». У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показують різницю між сумою грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п. 45—50 П(С)БО 4.

Рядок 380. «Рух коштів від надзвичайних подій». У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

Рядок 390. «Чистий рух коштів від фінансової діяльності». У статті «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» відображається результат руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Етап 5. Визначення чистого руху коштів за звітний період (зміна величини грошових коштів за звітний період)

Рядок 400. «Чистий рух коштів за звітний період». У статті «Чистий рух коштів за звітний період» показують різницю між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Чистий рух коштів від операційної діяльності», «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» та «Чистий рух коштів від фінансової діяльності».

Етап 6. Перенесення залишку грошових коштів на початок року

Рядок 410. «Залишок коштів на початок року». У статті «Залишок коштів на початок року» показують залишок грошових коштів на початок року, наведений у балансі (сума рядків 230 і 240 графи 3 форми № 1).

Етап 7. Облік впливу зміни валютних курсів

Рядок 420. «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». У статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» у графі «Надходження» відображається збільшення, у графі «Видаток» — зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті внаслідок коливань валютного курсу протягом звітного періоду. До цієї статті включається сальдо оборотів за субрахунками 945, 974, 714, 744 у кореспонденції із субрахунками 302 «Каса в іноземній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Етап 8. Визначення і звіряння залишку грошових коштів на кінець року

Рядок 430. «Залишок коштів на кінець року». У статті «Залишок коштів на кінець року» наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Залишок коштів на початок року», «Чистий рух коштів за звітний період» та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Розрахований таким чином показник має дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Форму Звіту про рух грошових коштів наведено в табл. 4.3.