2.3.5. Забезпечення наступних витрат і платежів (рядки 400—420)

Враховуються вимоги П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди. Оцінка такого зобов’язання може бути визначена шляхом розрахунків. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть здійснені до і після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, не пов’язаних з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких його було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, за вислугу років, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету та інших джерел.

Підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками, вписують рядок 415, в якому наводять суму страхових резервів, та рядок 416, у якому в дужках наводять суму часток перестраховиків у страхових резервах, різниця між якими включається до підсумку розділу балансу.

2.3.6. Довгострокові зобов’язання (рядки 440—470)

При заповненні рядків балансу враховують вимоги П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання.

Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

У статті «Довгострокові кредити банків» (рядок 440) показують суму заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням.

У статті «Інші довгострокові фінансові зобов’язання» (рядок 450) наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. Це можуть бути облігації, векселі, що підлягають викупу за період більше року.

У статті «Відстрочені податкові зобов’язання» (рядок 460) показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті «Інші довгострокові зобов’язання» (рядок 470) показується сума довгострокових зобов’язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов’язання».

При відображенні довгострокових та короткострокових зобов’язань в іноземній валюті вони мають бути перераховані за курсом НБУ на дату балансу відповідно до вимог П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».