2. Класифікація глобальних проблем.

За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються на такі три групи.

До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства си­ровиною, енергією, продовольством тощо, збереження природно­го навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океа­ну, оволодіння космічним простором).

Друга група — це проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин, а саме: відноси­ни між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відно­сини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи.

Тре­тя група охоплює проблеми, пов'язані з розвитком людини, забезпеченням її майбутнього, зростанням народонаселення, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо.

Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характе­ром, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і можуть бути вирішені шляхом взаємодії всіх держав.

Їх невирішеність породжує загрозу для майбутнього всіх лю­дей. Наприклад, науково-технічна революція призвела до неба­ченого розвитку засобів розрухи і військової справи. Людина ви­явилась здатною знищити все живе на планеті. Накопичених ар­сеналів, як уважають учені, достатньо для того, щоб знищити 58 млрд. осіб, або в 9,7 раза більше ніж живе людей на землі.

5.2 «Глобальні проблеми і шляхи їх розв’язання людством»

Необхідно знати: процеси поглиблення глобальних проблем та їх наслідки, пошуки та методи шляхів розв’язання глобальних проблем.

Необхідно вміти: аналізувати здатність світової науки у пошуках заходів вирішення проблем людства.

План

1.Небезпека глобальних проблем.

2.Шляхи розв’язання глобальних проблем.

1. Небезпека глобальних проблем

Загострення загальних для всього суспільства глобальних проблем посилює необхідність узгоджених дій з їх розв'язання, спільної розробки оптимальних варіантів розвитку. Світова спільнота може протистояти цьому лише об'єднавши зусилля та ресурси, оскільки вирішення глобальних проблем потребує вели­чезних витрат. За деякими оцінками, щорічні втрати на ці цілі мають становити не менше 1 трлн. дол. Сьогодні людство таки­ми коштами не володіє. На кінець 1990-х рр. щорічний світовий валовий продукт становив близько 30 трлн. дол. Тому можли­вості розв'язання глобальних проблем залежать від визначення їх пріоритетності під час розподілу фінансових ресурсів. Небезпека глобальних проблем приводить до двох висновків:

- якщо тенденції розвитку глобальних проблем збережуть­ся, то вже впродовж наступного століття людство набли­зиться до меж свого зростання. Найімовірнішим буде значне зниження як чисельності населення, так і промис­лового виробництва;

- є можливість змінити тенденції зростання, характерні для кінця XX ст., стабілізувати економічний та екологічний стан людства і підтримати його в майбутньому. Глобаль­ну рівновагу людство може свідомо спроектувати таким чином, що потреби кожної людини будуть задовольняти­ся, а його індивідуальний потенціал розвиватиметься. Саме такий шлях економічного і соціально-економічного роз­витку має обрати людство у XXI ст.

Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людст­вом, збереження миру — найгостріша проблема, яка погребує невідкладного розв'язання.

В останні десятиріччя дещо змінилися внутрішні акценти да­ної проблеми. Зміна політичного становища у світі, що розпоча­лася в середині 1970-х рр., і закінчення наприкінці 1980-х рр. "хо­лодної війни" привели до припинення протистояння двох анта­гоністичних соціально-економічних систем. Це зняло гостроту та фатальність прямої загрози знищення в глобальній війні. Проте людство зіткнулось з новими явищами, що здатні підірвати всезагальний мир і безпеку, війна не зникла з арсеналу способів вирішення суперечностей між окремими країнами, націями, релі­гіями. Підтвердженням цього є посилення та зростання кількості різних конфліктів локального характеру з приводу територіаль­них, етнічних, релігійних розходжень, що загрожують перетвори­тись у регіональні або загальні конфлікти з відповідним втягу­ванням нових учасників. За підрахунками, на кінець 1990-х рр. у світі нараховувалось близько 50 конфліктів, де велись бойові дії та проливалась кров. Це, зокрема, конфлікти в Африці, Південно-Східній Азії, Афганістані, колишній Югославії.

Новим загрозливим викликом людству стало розширення "клубу" ядерних держав. У 1998 р. Індія та Пакистан випробува­ли ядерну зброю. До потенційно ядерних держав належать ПАР, Ізраїль, Іран, Ірак, КНДР, а також Японія, Тайвань, Бразилія, Аргентина.

Гонка озброєнь у XX ст. набула небачених масштабів. Нині у світі нагромаджено 30 тис. ядерних боєзарядів, їх загальна по­тужність становить близько 15 тис. мегатонн. Небезпечними тем­пами розгортаються такі види озброєнь, які націлені на ведення воєн у космосі. Протягом століття світові воєнні витрати зросли більш як у 30 разів. У світі розширюється торгівля найсучаснішими видами озброєнь.

Військово-промислові комплекси, що сформувались у багать­ох країнах, витрачають колосальні кошти на виробництво зброї та проведення наукових досліджень у цій сфері. Незважаючи на те що ряд цих досліджень використовується і в цивільній сфері — авіації, обчислювальній техніці та інших галузях, у цілому такі наукові дослідження навряд чи можна вважати ефективними. На­впаки, швидкий прогрес у військовій сфері загрожує безпеці і сприяє поглибленню глобальних проблем.