3.Економічна криза 90-х років 20 століття в Україні.

В економічній навчальній літературі наводиться детальна характе­ристика економічних криз, які регулярно, з певною послідовністю відбува­ються в ринковій економіці. Криза, яка поразила у 90-ті роки минулого сто­ліття українську економіку, має значні особливості. По-перше, за своєю суттю вона не може бути віднесена до циклічних криз, вона є трансформа­ційною, оскільки пов'язана з протиріччями, які охопили економіку в період трансформації адміністративно-командної системи в ринкову. По-друге, криза, яка охопила економіку України, є кризою недовиробництва, і це від­різняє її від класичних криз надвиробництва. По-третє, економічна криза 90-х років в Україні є вельми тривалою і глибокою. Падіння виробництва почало просліджуватися в 1991 року, а деякі прояви стабілізації відмічені тільки у 1999 році (для порівняння: тривалість фази падіння в ринкових країнах становить від 0,5 до 1,5 року). Що стосується глибини спаду, то, за ду­мкою дослідників, вона не має аналогів у світі, не випадково її називають катастрофічною. За даними вітчизняної статистики спад промислового ви­робництва за кризовий період склав більше 65%, майже на 50% скоротилося виробництво у сільському господарстві, обсяг капіталовкладень зменшився в 5 разів. По-четверте, спад виробництва супроводжувався не зниженням цін (як це відбувається за умов класичних криз надвиробництва), а їхнім дуже різким підвищенням. Ці два явища (падіння виробництва і зростання цін) породили надто тяжкий для української економіки процес - стагфля­цію. По-п'яте, багато негативних явищ, які відбувалися в економіці Украї­ни в кризовий період, носили "прихований" характер, і це тільки загострю­вало протиріччя перехідного періоду. Мова йде про приховане безробіття, про відсутність масових банкрутств підприємств, які по суті вже давно ста­ли банкрутами тощо. Все це "згладжувало" картину, не давало можливості правильно оцінити ступінь кризових явищ в економіці України. Не випад­ково тому, антикризові заходи, які розроблялися і втілювалися в життя, не давали негайного позитивного результату. По-шосте, дуже тяжкі витрати, які зазнали як суспільство в цілому (зниження виробництва національного доходу, промислової продукції, продовольства, руйнування народногоспо­дарських зв'язків, посилення структурних деформацій, різка поляризація суспільства тощо), так і окрема людина зокрема (різке зниження життєвого рівня, зменшення реальних доходів, загроза або втрата робочого місця, не­впевненість у майбутньому тощо).

4. Макроекономічна нестабільність.

Економічні коливання - це нестійкість, різноспрямована мінливість основних макроекномічних показників, характерна для певних періодів часу

Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, які характеризують розвиток народного господарства, називається економічною кон 'юнктурою.

Ідеальний та фактичний стан основних макроекономічниж показників

Макроекономічн Ідеальний Фактичний

показники стан стан