3. Суть і функції підприємництва. Види підприємницької діяльності.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична діяльність по виробництву товарів і послуг, яка здійснюється у відповідності діючим законодавством країни і націлена на отримання прибутку. Підприємництво передбачає здійснення нововведень і проходить в умовах ризику. Підприємництво - невід'ємний елемент ринкової економіки, може існувати тільки на ринкових засадах. А тому умови для становлення підприємництва в нашій країні почали створюватися тільки в період, коли Україна розпочала процес ринкових перетворень (з початку 90-х років).

В економічних дослідженнях традиційно виділяють три основних фу­нкції підприємництва:

1) ресурсна - полягає в забезпеченні виробництва фінансовими, матеріальними, трудовими, інформаційними ресурсами;

2) організаційна - зводиться до поєднання ресурсів виробництва в оптима­льних пропорціях, найбільш ефективного їх використання, здійснення кон­тролю за використанням виробничих ресурсів;

3) творча - передбачає ге­нерування та реалізацію нових ідей, здійснення техніко-економічних, нау­кових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

Види підприємництва:

1) Виробниче - діяльність, спрямована на виробництво товарів і послуг, створення матеріальних і духовних благ (промисловість, будівництво, сільське господарство та ін);

2) Комерційне - діяльність по виконанню торгово-обмінних операцій (тор­гівля);

3) Фінансове - діяльність по виконанню товарно-грошових операцій (бан­ківська, біржова діяльність).

Окремо виділяється посередницьке підприємництво, яке може бути присутнім при здійсненні вищеназваних видів.

Посередницьке - це під­приємництво, що надає інформаційні, маркетингові, консалтингові, страхо­ві послуги.

4. Розвиток підприємництва в українській економіці. Господарсь­кий кодекс України.

Перехід України до ринкової економічної системи обумовив про­цес розвитку підприємництва. В лютому 1991 року був прийнятий Закон України "Про підприємництво", який хоч і мав певні недосконалості, проте заклав основи для розвитку підприємницької діяльності в нашій державі. Але з 1 січня 2004 року цей закон втратив чинність і законодавче регулю­вання підприємницької діяльності здійснюється згідно з Господарським ко­дексом України.

Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову від­повідальність певними суб'єктами. Відповідно до законодавства в якості суб'єктів підприємницької діяльності виступають громадяни України, ін­ших держав, не обмежені законом у працездатності, юридичні особи всіх форм власності. Не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, службовим особам орга­нів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органам державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Забороняється займатися підприємництвом також певним особам, зокрема, тим, хто має непогашену судимість за крадіжки, хабарництво, інші корис­ливі злочини. Слід зазначити, що такі обмеження для ведення підприємни­цької діяльності не є українською новацією, вони існують у всіх ринкових країнах з метою позбавити осіб, що працюють у владних структурах, при­четних до розробки законодавства, державних замовлень тощо можливості створювати певні пільгові умови для якогось з суб'єктів, захистити суспільство від зловживань, корупції, не допустити нечесних і кримінальних осіб займатися господарською діяльністю.

Об'єктом підприємництва виступає виробнича діяльність у широкому розумінні цього слова. Це може бути і діяльність по виготовленню товарів, наданню різноманітних послуг, наприклад, транспортування різних видів вантажів та людей, виконанню певних робіт та ін.

Підприємництво - багатогранна діяльність, основні принципи органі­зації якої закріплюються у відповідних законодавчих актах. В чинних зако­нодавчих актах в якості найважливіших визначені такі принципи:

вільний вибір діяльності, залучення на добровільних засадах до підприємницької ді­яльності як майна, так і грошових коштів фізичних та юридичних осіб;

са­мостійний вибір виробничої програми, а також самостійне визначення цін на свою продукцію і визначення як постачальників, так і споживачів;

вільне наймання робочої сили;

залучення та використання людських, матеріально-фінансових, природних і інших ресурсів, використання яких не заборонено, або не обмежено державою;

вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після оплати встановлених державою у законодавчому порядку податків та відповідних платежів;

вільний доступ до зовнішньоекономічної діяльності, а також використання тієї частини валютної виручки, яка здобута в наслідок зовнішньоекономічної діяльності і залишається у конкретного підприємства.

До умов, які забезпечують організацію та функціонування підприємництва належать:

- державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності. Вона здійс­нюється відповідними органами державної адміністрації за місцем дія­льності підприємця або ж за місцем його проживання. При цьому важли­вим моментом є те, що ця реєстрація за нашими законами здійснюється не на дозволяючій, а на реєструючій основі. Це означає, що відмова в ре­єстрації підприємництва можлива тільки тоді, коли є порушення порядку його створення, у всіх інших випадках така відмова є незаконною і під­приємець може оскаржити це рішення через суд.

- обов'язкове дотримання підприємцями відповідних вимог та соціальних гарантій щодо найманих робітників;

- дотримання підприємцями законодавства про підприємницьку діяльність;

- юридична відповідальність підприємця за його дії та можливість припинення діяльності підприємства.

Важливе значення для становлення та динамічного розвитку підприємництва є гарантії та всебічна підтримка його державою. Вона законодав­чо забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, однакові права і можливості стосовно доступу до матеріально-технічних, фінансових трудових, інфор­маційних, природних та інших ресурсів, свободу конкуренції між підпри­ємцями, захищає споживачів від виявів несумлінної конкуренції та монополізму у будь-якій сфері підприємницької діяльності.

Аналіз Господарського кодексу України та інших законодавчих доку­ментів показує, що сьогодні вже створене певне, досить надійне підґрунтя для розвитку підприємництва в Україні. Проте, на жаль, зараз ще не можна констатувати без проблемність, динамізм цього процесу. Серед чинників, які гальмують процес становлення підприємництва в Україні, необхідно назва­ти такі:

1) не зовсім є відпрацьованим механізм взаємодії держави з підпри­ємницькими структурами. Мова йде про економічну, матеріально-технічну, організаційну їхню підтримку з боку держави;

2) ще не є достатнім фінан­сове забезпечення підприємництва;

3) повільний рух іноземного капіталу в напрямку українського підприємництва;

4) кадрові проблеми, тобто ще не вистачає людей, які мали б здібності до підприємницької діяльності, відпо­відний капітал та ін.

Впливає на розвиток підприємництва й загальноеконо­мічна ситуація в країні - високі податкові ставки, низька платоспромож­ність населення, розрив сталих економічних зв'язків тощо.