3. Економічні функції держави

Діяльність уряду настільки багатогранна і складна, що важко скласти повний перелік його економічних функцій. Тим більше, що досить часто ці функції переплітаються. Враховуючи ці обста­вини, можна виділити такі економічні функції держави в сучасній змішаній економіці:

- Забезпечення правової основи функціонування ринкової еко­номіки;

- Визначення політики макроекономічної стабілізації; - Розподільча;

- Перерозподіл доходів і багатств;

- Захист конкуренції.

Суть функції забезпечення правової основи функціонування рин­кової економіки полягає в розробці системи законів і постанов економічного, соціального і організаційно-господарського ха­рактеру, що створюють правові основи економіки. Необхідна правова база передбачає такі заходи:

- Встановлення прав і форм власності та правил господарської діяльності (визначення прав фізичних і юридичних осіб, визна­чення умов укладання контрактів і функціонування підпри­ємств, регулювання зв'язків між підприємствами);

- Регулювання трудових відносин (мінімальні зарплати і пенсії, допомоги по непрацездатності і безробіттю, закони про пенсії, умови і охорону праці, взаємні обов'язки профспілок і адміністрації);

- Захист прав виробників, споживачів, іноземних інвесторів;

- Екологічне законодавство;

- Антимонопольне законодавство.

Визначення політики макроекономічної стабілізації в сучасних умовах стає однією з основних функцій держави. Ринкова систе­ма в силу своєї специфіки приводить до порушення внутрішньої стабільності народного господарства, коливань кон'юнктури, виникнення галузевих диспропорцій. В зв'язку з цим перед дер­жавою стоїть завдання вирівнювання циклічних і кон'юнктурних коливань. Ринковий механізм сам по собі з цим завданням не справляється.

Забезпечення макроекономічної стабільності в цілому означає, що держава несе відповідальність за економічне зростання, підтримку раціональної структури народного господарства, твер­дість національної валюти, повну зайнятість, стабільний рівень цін і зовнішньоекономічну рівновагу. З цією метою держава:

- Визначає цілі, напрямки і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їх реалізації, проводить відпо­відні фінансові і грошово-кредитні заходи;

- Забезпечує зайнятість і стабільний рівень цін, проводячи політику, спрямовану на боротьбу з інфляцією і безробіттям;

- Проводить заходи по згладжуванню промислового циклу. Виконання державою розподільчої функції пов'язане з тим, що існують певні причини із-за яких ринковий механізм не може забезпечити ефективний розподіл ресурсів. Це такі причини як не­досконала конкуренція, товари суспільного споживання, екстерналії (побічні ефекти), неповні ринки, недостовірна інформація та безробіття. Для виконання розподільчої функції держава може:

- Збільшувати попит на певні види товарів шляхом забезпечен­ня споживача платоспроможністю (наприклад, продовольчі талони для поліпшення раціону харчування сімей з низькими доходами. Вони можуть бути використані лише на придбання продуктів харчування);

- Надавати субсидії певним виробникам товарів і послуг (сільськогосподарські програми);

- Законодавчо забороняти або обмежувати певну діяльність (заборона або обмеження забруднення навколишнього сере­довища);

- Встановлення особливих податків;

- Забезпечувати країну суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, проте во­ни необхідні суспільству (національна оборона, забезпечення суспільного порядку, контроль за станом навколишнього се­редовища, фундаментальна наука, освіта, дороги, канали, парки, газопостачання, водопостачання);

Функція перерозподілу доходів і багатств пов'язана з досягнен­ням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві. Ринкова система приносить досить великі доходи тим, чия праця високооплачувана в силу природних здібностей і набутої майстерності та знань. Також і ті, хто володіє значним капіталом і земельними ділянками, які зароблені працею попередніх поколінь і дістались їм у спадщину, теж отримують високі доходи. Але інші члени суспільства володіють меншими здібностями, мають невисоку кваліфікацію і, відповідно, їх доходи значно менші. Крім того, ба­гато пристарілих, осіб з фізичними і розумовими вадами, без­робітні, незаміжні жінки і вдови з неповнолітніми дітьми заробля­ють дуже мало або взагалі не отримують доходів в рамках ринко­вої системи. Тобто, дія ринкового механізму приводить до значної нерівності в розподілі грошового доходу і може призвести до вели­чезної соціальної напруги в суспільстві, до виникнення гострих економічних і політичних проблем. Тому в сучасних умовах дер­жава відіграє активну роль в перерозподілі доходу, вилучаючи їх в одних осіб і передаючи їх іншим. В сучасних умовах держави вживають наступні заходи для виконання пере розподільчої функції:

- Здійснюють трансфертні платежі, тобто надають державну до­помогу малозабезпеченим, інвалідам, безробітним;

- Надають допомогу малозабезпеченим верствам населення че­рез державні програми медичної допомоги, соціального забез­печення, допомоги сім'ї, що реалізуються шляхом перероз­поділу доходів через державний бюджет;

- Уряд змінює розподіл доходів шляхом ринкового втручання, тобто модифікацією цін, що встановлюються ринковим ме­ханізмом. (Наприклад, через законодавство про мінімальні ставки зарплати, держава фіксує ціни з метою підвищення до­ходів відповідних верств населення);

- Перерозподіляє доходи громадян через податковий механізм (вводить високі прогресивні податки на високі прибутки). Захист конкуренції. Держава повинна створити загальноеко­номічні, правові і соціальні умови, розробити і впровадити пра­вила, які забезпечать дієве функціонування конкуренції; контро­лювати виконання цих правил, не підриваючи основ соціально-економічної системи.