Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТХПП МЕТОДИЧКА.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
727.04 Кб
Скачать

3. Вивчити дефекти риби I рибних товарів, які виникають під час зберігання, а також умови і строки зберігання.

Користуючись ДСТУ, ГОСТами, підручником, вкажіть причини виникнення дефектів під час зберігання. Інформацію занотувати у табл. 1.1

Таблиця 1.1 Причини та характеристика дефектів риби і рибних продуктів під час зберігання.

Види дефектів

Причини виникнення

Характеристика дефектів

Вивчити умови і строки зберігання риби і рибних товарів. Результати занотувати в табл. 1.2

Таблиця 1.2 Умови і строки зберігання риби і рибних товарів

Назва продукту

Умови зберігання

Зробити висновок:

4. Визначення органолептичних показників якості риби.

При органолептичному досліджені спочатку проводять зовнішній огляд відібраних зразків риби. При цьому звертають увагу на стан поверхні риби (відзначається стан луски, очей, зябер). Далі визначають консистенцію м’язової тканини шляхом натискування пальцем на її товщу.

Консистенцію мороженої риби и ступень її заморожування визначають наступним чином: при постукуванні твердим предметом (черешок ножа, дерев’яний молоток) добре заморожена риба видає дзвенячий звук, відтала—глухий.

При зовнішньому огляді визначають також запах риби. Запах у мороженої риби розпізнають за допомогою підігрітого ножа, який вколють в тіло риби (проба на ніж).

Після оцінки зовнішнього вигляду риби, консистенції її м’язової тканини, визначення запаху проводять продовжній розріз тіла риби зі сторони хребта. Визначають колір, запах м’язової тканини біля хребта (відзначають наявність або відсутність «загару»). При наявності ознак несвіжості риби або невластивих їй запахів роблять пробну варку з оцінкою стану бульйону, смаку, запаху вареної риби.

Пробне варіння. Шматочки риби масою 50 г кладуть в хімічний стакан з холодною водою, закривають склом і варять до готовності. Далі визначають запах парів бульйону і м’язової тканини, смак м’яса риби.

4. Визначити зміни фізико-хімічних показників якості риби і рибних товарів під час зберігання.

4.1. Визначення аміаку з реактивом Ебера.

Псування риби в результаті розпаду амінокислот утворюється аміак та інші продукти. Визначення ґрунтується на тому, що реактив Ебера складається з однієї частки концентрованої кислоти, однієї часки ефіру и трьох частин етилового спирту. Основним реагентом являється хлористий водень, ефір сприяє швидкому випаровуванню рідини. Газоподібний аміак, який виділяється з м’яса риби, з’єднується з хлористим воднем і утворює нашатир: NH3 + NCI = NH4C1.

В пробірку наливають 1 мл реактиву Ебера. Пробірку струшують і закривають пробкою з пропущеною через неї скляною паличкою, яка закінчується крючком. На крючок насаджують маленький шматочок досліджуваного зразка риби. Відстань між шматочком риби і поверхнею реактиву повинна бути приблизно 1 см. При наявності в рибі газоподібного аміаку в пробірці з’являється біла хмаринка нашатирю. Хмаринка більш помітна при руху палиці вверх і вниз, особливо в момент витягу шматочка риби з пробірки.

Реакцію враховують наступним чином:

слабопозитивна – швидко зникаюча хмаринка і виникає в момент витягу шматочка риби з пробірки (риба сумнівної свіжості) ;

позитивна – хмаринка стійка і виникає через кілька секунд після внесення шматочка риби в пробірку з реактивом (риба не свіжа);

негативна – хмаринка не з’являється (риба свіжа).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]