Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТХПП МЕТОДИЧКА.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
727.04 Кб
Скачать

4. Визначення фізико-хімічних показників.

4.1. Визначення рН.

За допомогою рН-метрів вимірюють різницю потенціалів між двома електродами, які поміщені в розчин. Для визначення рН м’яса готують екстракт у співвідношенні 1:4, тобто беруть 10 г подрібненого м’яса і 40 мл дистильованої води й екстрагують 15 хвилин. Після цього фільтрують через паперовий фільтр. Дослідження екстракту проводять на рН-метрі і знімають показання.

В екстрактах із свіжого м’яса рН дорівнює 5,7-6,2, розмороженого – 6,0-6,5; в екстрактах м’яса підозрілої свіжості – 6,3-6,6, несвіжого м’яса – 6,7 і вище.

4.2. Визначення аміно-аміачного азоту.

Під час зберігання м’яса і м’ясопродуктів під дією протеолітичних ферментів бактерій проходить розщеплення речовин з утворенням сполук аміаку у вигляді його солей і вільних амінокислот, за кількістю яких судять про свіжість продукту чи ступінь його псування. Аміно-аміачний азот при псуванні м’яса, як правило, безперервно нагромаджується, однак ріст мікрофлори може викликати зниження цього показника.

У колбу наливають 10 мл профільтрованої витяжки (1:4), додають 40 мл дистильованої води і три краплі 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну. Витяжку нейтралізують 0,1-молярним розчином натрію гідроксиду до блідо-рожевого забарвлення. Потім у колбу додають 10 мл 40 % нейтрального формаліну (нейтралізованого за фенолфталеїном), і вміст колби титрують 0,1 н розчином натрію гідроксиду до блідо-рожевого кольору.

Вміст аміно-аміачного азоту в мг розраховують за формулою:

Х = 1,4 · V, (1.1)

де V – кількість 0,1 Н розчину лугу, витраченого на друге титрування.

Свіже м'ясо містить аміно-аміачного азоту до 1,26 мг, підозрілої свіжості – 1,27 - 1,68 мг, не свіже – більше 1,68 мг.

4.3. Визначення сірководню (з підігрівом фаршу).

При дослідженні м’яса і м’ясопродуктів визначення сірководню може бути одним з об'єктивних методів розпізнавання їх санітарної якості, оскільки нагромадження сірководню частіше проходить при розкладі білків у анаеробних умовах.

У широку пробірку поміщають крихким шаром 7–15 г фаршу. Над пробіркою підвішують смужку твердого фільтрувального паперу, на нижню частину якої наносять краплю діаметром 3–5 мм 10%-го лужного розчину оцтовокислого свинцю. Смужку паперу закріплюють так, щоб звисала до середини пробірки. Підготовлену так пробірку поміщають у водяну баню при температурі 50 – 55 ºC на 15 хв., після цього папір виймають і швидко читають реакцію. Якщо м’ясопродукт свіжий, то крапля не забарвлюється або набуває слабо-бурого кольору; при дослідженні сумнівної свіжості продукту крапля забарвлюється в буро-червоний колір; а несвіжого – в темно-коричневий.

4.4. Формольна проба

Суть формольної проби полягає в тому, що ще за життя у хворої тварини в м'язах у значній кількості нагромаджуються проміжні і кінцеві продукти білкового обміну (розпаду глобулінів) – поліпептиди, пептиди, вільні амінокислоти та ін., які осаджуються формальдегідом.

Для проведення реакції потрібна водна витяжка з м'яса у співвідношенні 1:1. Для приготування витяжки 1:1 пробу м'яса звільняють від жиру та сполучної тканини і зважують 10 г. Потім наважку поміщають в ступку, старанно подрібнюють, доливають 10 мл фізіологічного розчину і 10 крапель 0,1 молярного розчину натрію гідроксиду. М'ясо розтирають товкачиком. Одержану масу переносять за допомогою скляної палички в колбу і нагрівають до кипіння для осадження білків. Колбу охолоджують під краном, після чого її вміст нейтралізують додаванням п'яти крапель 5%-го розчину щавлевої кислоти і пропускають вміст пробірки через фільтр. Якщо витяжка після фільтрування залишається мутною, її фільтрують повторно або центрифугують. Якщо потрібно одержати більшу кількість витяжки, рекомендують зважити 20-30 г м'яса і останні розчини брати у відповідному об'ємі. Потім в пробірку наливають 2 мл отриманої витяжки і додають 1 мл нейтрального формаліну.

Витяжка, одержана із м'яса тварини, забитої в агонії, важко хворої або розробленої після загибелі, перетворюється в щільний згусток, у витяжці із м'яса хворої тварини випадають пластівці. Витяжка із м'яса здорової тварини залишається рідкою і прозорою або слабко мутніє.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]