Zum_Bachelor_mit_Erfolg

Substantive

1.

Abschreckung, f ,–, -en

1.

залякування

2.

Alibi, n, -s, -s

2.

алібі

Alibi erbringen (erbrachte, hat

представити алібі

erbracht)

sich ein Alibi verschaffen

забезпечити собі алібі

(verschaffte sich, hat sich verschafft)

3.

Anklageschrift, f ,–, -en

3.

обвинувачувальне рішення

4.

Angeklagte, m / f, -n, -n

4.

підсудний

5.

Anschlag, m, -(e)s, Anschläge

5.

напад, атака

6.

Anspruch, -s, Ansprüche

6.

претензія, вимога

Ansprüche erheben/stellen

висувати вимоги,

/geltend machen (erhob, hat

претендувати, вимагати

erhoben/stellte, hat gestellt/machte

geltend, hat geltend gemacht)

Ansprüche haben auf Akk.

7.

Attentat, n, -(e)s, -e

7.

замах (на політика, монарха)

ein Attentat auf j-n begehen /

здійснювати замах

verüben (beging, hat begangen /

verübte, hat verübt)

8.

Aussage, f , –, -n

8.

свідчення

9.

Betrug, m, -(e)s, nur Sg.

9.

обман

10.

Bewährung, f,–, -en

10. умовне ув‘язнення

zur Bewährung aussetzen (setzte

підлягати умовному

aus, hat ausgesetzt)

покаранню

Bewährungsstrafe, f, –, -n

умовне покарання

11.

Delikt, n, -(e)s, -e

11. правопорушення

Syn. das Vergehen

ein Delikt begehen / verüben

вчинити правопорушення

verübt) (beging, hat begangen/verübte,

hat verübt)

ein Delikt aufklären (klärte auf,

розслідувати

hat aufgeklärt)

правопорушення

12.

Diebstahl, m, -(e)s, Diebstähle

12.

крадіжка

Diebstahl melden (meldete, hat

заявити про крадіжку

gemeldet)

13.

Einbruch, m, -(e)s, Einbrüche

13.

вторгнення, крадіжка із

проникненням

14.

Ermittlung, f,–, -en

14.

слідство, розшук

Ermittlung anstellen (stellte an,

проводити слідство

hat angestellt)

Ermittlungen einleiten (leitete

ein, hat eingeleitet)

Ermittlungsbehörde, f, –, -n

слідчі органи

15.

Erpressung, f,–, -en

15.

шантаж

16.

Fahndung, f,–, -en

16. розшук, переслідування

in Fahndung einstellen (stellte

припинити розшук

ein, hat eingestellt)

eine Fahndung auf Аkk.

розширити розшук

ausweiten (weitete aus, hat

ausgeweitet)

eine Fahndung nach Dat.

почати розшук

einleiten (leitete ein, hat eingeleitet)

17.

Fall, m, -(e)s, Fälle

17.

кримінальна справа

18.

Festnahme, f,–, -n

18.

затримання, арешт

19.

Freispruch, m, -(e)s, Freisprüche

19.

виправдувальний вирок

auf Freispruch erkennen

виправдати

(erkannte, hat erkannt)

20.

Gefängnis, n, -ses, -se

20.

тюрма

31.

Indiz, n, -es, -ien

31.

непрямий доказ, прикмета

32.

Komplize, m, -n, -n

32.

співучасник

Komplizin, f,–, -nen

співучасниця

33.

Kopfgeld, n, -( e)s, -er

33.

нагорода за затримання

злочинця

34.

Körperverletzung, f,–, -en

34.

тілесні пошкодження

35.

Kripo, f,–, -s

35.

кримінальна поліція

36.

Lösegeld, n, -(e)s, nur Sg.

36.

викуп

37.

Lügendetektor, m, -s, -en

37.

детектор брехні

38.

Mandant, m, -en, -en

38.

особа, яка дає доручення;

Mandantin, f,–, -nen

клієнт адвоката

39.

Massenmörder, m, -s,–

39.

масовий вбивця

40.

Menschenwürde, f,–, nur Sg.

40.

людська гідність

41.

Mord, m, -(e)s, -e

41. умисне вбивство з обтяжуючими

Syn. Totschlg, m, -(e)s, nur Sg.

обставинами

einen Mord anstiften (stiftete an,

організувати вбивство

hat angestiftet)

zum Mord anstiften (stiftete an,

підбурювати на вбивство

hat angestiftet)

42.

Motiv, n, -s, -e

42.

мотив, причина

43.

Notwehr, f,–, nur Sg.

43.

необхідна оборона, самозахист

44.

Rache, f,–, nur Sg.

44.

помста

45.

Raub, m, -(е)s, -e

45.

розбій, крадіжка

46.

Richter, m, -s,–

46.

суддя

47.

Staatsanwalt, m, -(e)s, …anwälte

47.

прокурор

Staatsanwältin, f,–, -nen

48.

Staatsanwaltschaft, f,–, -en

48.

прокуратура

49.

Steckbrief, m, -(е)s, -e

49.

публікація про розшук і

затримання злочинця із

зазначенням його прикмет

50.

Strafe, f,–, -n

50.

1) штраф; 2) покарання

eine Strafe absitzen / verbüßen

нести покарання, відбувати

(sitzte ab, hat abgesitzt / verbüßte, hat

термін покарання

verbüßt)

eine Strafe über j-n verhängen

призначити комусь

336

(verhängte, hat verhängt)

покарання

51.

Strafmaß, n, -(е)s, nur Sg.

51.

розмір покарання

52.

Strafmündigkeit, f,–, nur Sg.

52.

вік, при досягненні якого

злочинець може притягуватись до

кримінальної відповідальності

53.

Straftäter, m, -s,–

53.

злочинець

Straftäterin, f,–, -nen

54.

Tat, f,–, -en

54.

злочин, проступок

55.

Todesstrafe, f,–, -n

55.

смертна кара

56.

Überfall, m, -(e)s, …fälle

56.

напад, атака

57.

Urteil, n, -(е)s, -e

57.

вирок, постанова суду, рішення

суду

ein Urteil sprechen / fällen

виносити вирок

(sprach, hat gesprochen / fällte,

hat gefällt

ein Urteil mildern (milderte, hat

пом‘якшити вирок

gemildert)

58.

Urteilsverkündigung, f,–, -en

58.

оголошення судового вироку

59.

Verdacht, m, -(е)s, nur Sg.

59.

підозра

60.

Verdächtige, m/f, -n, -n

60.

підозрюваний/підозрювана

61.

Verhör, n, -(е)s, -e

61.

допит

Syn. Vernehmung, f,–, -en

Verjährungsfrist, f, –, -en

Термін давності

62.

Verteidiger, m, -s,–

62.

захисник, адвокат

Syn. Anwalt, m, -(e)s, …wälte

sich zum Anwalt einer Sache

виступити на захист чогось

machen (machte, hat gemacht)

63.

Verurteilung, f,–, -en

63.

обвинувальний вирок

64.

Zeuge, m, -n, -n

64.

свідок

Zeugin, f,–, -nen

Zeugen vernehmen (vernahm,

допитувати свідків

hat vernommen)

65.

ahnden (ahndete, hat geahndet) mit

65.

1.карати, наказувати (за

Dat.

проступок); 2.помститись,

відплатити

einen Mord mit einer

покарати за вбивство

Freiheitsstrafe ahnden

позбавленням волі

ein Unrecht ahnden

відплатити за

несправедливість

66.

abstreiten (stritt ab, hat abgestritten)

66.

позбавити через суд

67.

anklagen wegen Gen. (klagte an, hat

67.

обвинуватити, пред‘являти

angeklagt)

обвинувачення

j-n wegen Diebstahls anklagen

обвинуватити у скоєнні

крадіжки

68.

anzeigen (zeigte an, hat angezeigt)

68.

доносити на когось

Akk.

69.

bedrohen (bedrohte, hat bedroht) mit

69.

загрожувати, погрожувати

Dat.

70.

beglaubigen (beglaubigte, hat

70.

завіряти, засвідчувати

beglaubigt)

ein Dokument (notariell)

нотаріально завірити

beglaubigen lassen

документ

71.

sich beschränken (beschränkte sich, hat

71.

обмежуватись

sich beschränkt) auf Akk.

72.

beschuldigen (beschuldigte, hat

72.

обвинувачувати

beschuldigt) Gen.

Syn. bezichtigen (bezichtigte, hat

bezichtigt) Gen/ etw. zu tun

73.

einbrechen (brach ein, hat

73.

вриватись в дім, вламуватись,

eibgebrochen)

проникати

74.

entführen (entführte, hat entführt)

74.

викрадати

75.

ermitteln (ermittelte, hat ermittelt)

75.

вести слідство проти когось

gegen Akk.

76.

erpressen (erpresste, hat erpresst)

76.

шантажувати

77.

erwischen (erwischte, hat erwischt)

77.

спіймати

78.

fahnden (fahndete, hat gefahndet)

78.

переслідувати, вистежувати

79.

freilassen (lies frei, hat freigelassen)

79.

відпускати на волю

80.

freisprechen (sprach frei, hat

80.

виправдати, визнати невинним

freigesprochen) von Dat.

81.

kidnappen (kidnappte, hat gekidnappt)

81.

викрадати людей

['kɪtnɛpn]̩

82.

klauen (klaute, hat geklaut)

82.

розм. вкрасти, стягнути,

поцупити

Syn. rauben (raubte, hat geraubt)

займатись розбійництвом,

розкрадати

stehlen (stahl, hat gestohlen)

красти

83.

misshandeln (misshandelte, hat

83.

жорстоко поводитись з кимось,

misshandelt)

знущатись

84.

schmuggeln (schmuggelte, hat

84.

займатись контрабандою

geschmuggelt)

85.

überfallen (überfiel, hat überfallen)

85.

нападати

86.

überführen (überführte, hat überführt)

86.

розвінчати, викрити

Akk. (Gen.)

87.

umbringen (brachte um, hat

87.

убивати

umgebracht)

88.

verdächtigen (verdächtigte, hat

88.

підозрювати

verdächtigt)

89.

verhören (verhörte, hat verhört)

89.

допитувати

90.

verprügeln (verprügelte, hat verprügelt)

90.

бити, побити

91.

verurteilen (verurteilte, hat verurteilt)

91.

виносити вирок, засуджувати

92.

wieder gutmachen (machte wieder gut,

92.

виправляти помилку,

hat wieder gutgemacht)

відшкодовувати збитки

93.

zusammenschlagen (schlug zusammen,

93.

вдарити, розбити вщент

hat zusammengeschlagen)

Adjektive und Adverbien

94.

gerecht

95.

справедливий, правильний

95.

gewalttätig

96.

насильницький

96.

juristisch

97.

юридичний, правовий

97.

kriminell

98.

кримінальний

98.

mutmaßlich

99.

передбачуваний, підозрюваний

99.

schuldig

100. винний

100.

strafmündig

101. який може нести кримінальну

відповідальність

118.

j-m etw. zur Last legen (legte, hat

119. обвинувачувати когось в

gelegt)

чомусь

119.

den Prozess verschieben / vertagen

120. перенести процес

(verschob, hat verschoben / vertagte,

hat vertagt)

Thema 2 „Verfassung und Staatsaufbau―

Wort

Übersetzung

Substantive:

1. Abstimmung, f, -, -en:

1. голосування,

балотування;

настройка; узгодження:

eine

geheime

(getrennte,

провести таємне (роздільне,

namentliche,

offene)

Abstimmung

поіменне,

відкрите)

vornehmen

(nahm

vor,

hat

голосування;

vorgenommen);

eine Wahl durch Abstimmung;

вибори шляхом голосування;

Abstimmung durch Zuruf;

голосування

шляхом

Abstimmung nach Artikeln;

опитування;

zur

Abstimmung

schreiten

голосування за статтями;

(schritt, ist geschritten);

іти на голосування;

(brachte, hat gebracht);

поставити на голосування;

zur Abstimmung kommen (kam,

стати

предметом

ist gekommen) / gelangen (gelangte,

голосування;

ist gelangt);

eine debattenlose Abstimmung;

голосування без обговорення;

Abstimmung mit den Füßen;

розм.: вирішення за чи проти

у спосіб ходити чи піти геть

або не ходити

2. Amtszeit, f, -, nur Sg.:

2.

час (строк) перебування на посаді

3. Ausnahmezustand, m, -(e)s, -

3.

надзвичайний стан:

stände:

оголосити (ввести)

надзвичайний

den Ausnahmezustand verhängen

(військовий) стан.

(verhängte, hat verhängt).

341

4. Ausschuss, m, -es, -schüsse:

4.

комітет:

ein

engerer,

erweiterter,

звужений, розширений, постійний

ständiger A.;

комітет;

ein

Ausschuss

von

комітет науковців;

Wissenschaftlern;

ein Ausschuss tagt (tagte, hat

комітет засідає, збирається;

getagt),

tritt

zusammen

(trat

zusammen, ist zusammengetreten);

einen Ausschuss bilden (bildete,

утворити, обрати комітет;

hat gebildet), wählen (wählte, hat

gewählt);

in einen

Ausschuss

gewählt

бути обраним до комітету;

werden;

in jedem Ausschuss saß schon

у кожному комітеті вже сидів

ein

Vertreter

des entsprechenden

представник відповідного міністерства.

Ministeriums.

5. Befugnis, f, -, -se:

5. право, повноваження:

Befugnis zu Dat. haben;

мати повноваження на щось;

j-m Befugnisse erteilen (erteilte,

надавати комусь повноваження;

hat erteilt) / einräumen (räumte ein, hat

eingeräumt);

j-m

Befugnisse

entziehen

позбавити когось повноважень;

(entzog, hat entzogen);

seine

Befugnis

zu

Dat.

перевищити своє повноваження на

überschreiten

(überschritt,

hat

щось.

überschritten).

6. Begnadigungsrecht, n, -(e)s, -e

6.

право помилування

7. Bundestag, m, -(e)s, nur Sg.

7.

Бундестаг, федеральний парламент

8. Bundesrat, m, -(e)s, nur Sg.

8.

Бундесрат, федеральна рада

9. Einhaltung, f, -, -en:

9.

дотримання:

Einhaltung der Kampfregeln;

дотримання правил;

die

Einhaltung

der

Termine

контролювати дотримання строків.

kontrollieren

(kontrollierte,

hat

kontrolliert).

10. Einschränkung, f, -, -en:

10. обмеження:

Einschränkung der Rüstungen;

обмеження озброєнь;

342