Zum_Bachelor_mit_Erfolg

Національна академія наук має рецензувати всі зміни й нові видання підручників, щоб уникнути подібного в майбутньому.

Відсутність системної реформи освіти

На вчителя весь час чатує невизначеність, він залишається наодинці зі своїми проблемами. Є вислів про те, що жодній реформі ще не вдалося знищити вчителя й учня. На плечах наставника велика відповідальність: зачиняючи двері до кабінету, він опиняється перед 25 парами очей і зобов‘язаний навчати, незважаючи на те, в яку ситуацію його поставила держава.

Низьке державне фінансування

Кошти, які школа отримує від місцевих бюджетів, як правило, розраховані тільки на три статті: заробітна плата вчителів, комунальні послуги й харчування дітей. Решту проблем, пов‘язаних із закупівлею тієї ж крейди, ремонтними роботами та низкою інших господарських питань, заклад повинен вирішити сам. Навіть якщо надаватиме додаткові освітні послуги, це не компенсує затрат на всі поточні потреби. Вчитель опиняється в ролі прохача. А це не подобається батькам.

Є рішення про надання фінансової самостійності навчальним закладам. Це правильно, коли школа сама планує власний бюджет, вирішує, куди спрямувати зекономлені на електроенергії гроші. Проте це спрацьовує тоді, коли вона отримує кошти не лише на три статті.

Якість освіти

Сьогодні український випускник школи повинен мати інші знання та вміння, ніж 10 років тому. А саме – вільно володіти іноземними мовами, інформаційними технологіями, швидко приймати рішення, вміти вчитися впродовж життя. Для цього потрібно збільшувати кількість годин з іноземних мов, оновити програми з багатьох предметів, запроваджувати нові дисципліни. Треба змінювати саму структуру школи. Не можуть старшокласники навчатися в тому ж середовищі, що й початківці.

Мало чоловіків у школах

Дітям потрібен вплив обох статей. У нас є велика кількість неповних сімей, де дитина спілкується тільки з матір‘ю, а потім у школі – також лише з жінками. Це формує проблеми в емоційному сприйнятті світу. Але чоловіки – годувальники родини й не можуть працювати за 935 гривень.

Харчування в школі

На нього виділяють кошти з місцевих бюджетів. Зростання інфляції й подорожчання продуктів такі стрімкі, що грошей, які закладали, уже через півроку не вистачає на перелік усіх необхідних продуктів.

Не вистачає медичних працівників у школах

Це повʼязано з низькою заробітною платнею. А стан здоров‘я дітей із кожним роком погіршується. Треба активніше практикувати профілактичні медогляди, запрошуючи спеціалістів.

Якість підготовки вчителів

Треба мотивувати до цієї професії людей, які мають талант педагога. Їм необхідно забезпечити нормальні умови праці, гідне місце в суспільстві. А в

233

процесі навчання дуже важливо збільшити кількість практичних занять у порівнянні з теоретичними, залучати кращих учителів.

Один штатний психолог на школу

На 800-1000 учнів це дуже мало. Тому до психологічної допомоги дітям повинні бути готові вчителі. Молодий педагог має розуміти, що він працює не з класами, а з кожним учнем, із його індивідуальними особливостями, його сімейними проблемами.

Artikel 2

Вчитель змінює професію.

Щоб зупинити цей процес, Кабінет Міністрів затвердив державну програму

Людмила РЯБОКОНЬ, "День" Рубрика: Суспільство

№ 66, середа, 10 квітня 2012

Професія педагога сьогодні втрачає свій престиж. Останнім часом окреслилася негативна тенденція відтоку педагогічних кадрів до інших сфер. На початок поточного навчального року в загальноосвітніх школах України не вистачало п‘яти тисяч вчителів. Щоб закрити ці вакансії до вчительської та виховної роботи залучили близько трьох тисяч студентів педагогічних вузів. Робоча група МОН України провела соціологічні дослідження у Києві, Харкові та Харківській області серед учителів загальноосвітніх шкіл. Переважна більшість опитаних вибирали професію вчителя через любов до дітей та свого предмета, а сьогодні п‘ята частина з них готові поміняти її за будь-якої зручної нагоди. Найважливішими чинниками підвищення ефективності діяльності педагога вчителі відзначали підвищення соціального захисту та підвищення заробітної плати, а потім уже говорили про роль впровадження новітніх технологій та демократизації навчального процесу в навчальних закладах.

Опитування виявило також і такий негативний чинник, як істотне перевантаження. Протягом тижня вчителі витрачають 18 – 36 годин на проведення уроків, близько 15 годин – на підготовку до них, 5–7 – на проведення позаурочних заходів, 5–8 – на підвищення професійного рівня та сім годин – на підвищення освітньо-культурного рівня. Близько 15% опитаних учителів працюють ще й за сумісництвом. На сьогоднішній день система освіти України все ще позбавлена надійної державної підтримки як у посиленні кадрового потенціалу і покращенні фінансування, так і в оплаті праці педагогів, що не відповідає сьогоднішньому законодавству. Програма "Вчитель" спрямована на надання такої підтримки. Подібні програми раніше приймалися тільки на відомчому рівні і стосувалися переважно наукового забезпечення роботи та підготовки вчителя. Метою ж даної державної програми є подальше реформування системи педагогічної освіти відповідно до вимог інформаційного суспільства.

"Основним завданням програми є оптимізація кадрового забезпечення навчальних закладів, модернізація системи підготовки педагогів, поглиблення

234

міжнародної співпраці в педагогічній сфері, а також забезпечення достатнього фінансування підготовки і професійної діяльності педагогів, – сказав кореспонденту "Дня" перший заступник начальника Департаменту вищої освіти МОНУ Ярослав Болюбаш. – Для виконання цих завдань програма "Вчитель" реалізується у три етапи з 2002 по 2012 роки, що відповідатиме переходу на нове утримання освіти та 12 років навчання".

Програма фінансуватиметься як із державного та місцевого бюджетів, так і за рахунок позабюджетних коштів. Ці кошти підуть на створення при педвузах навчальних закладів інтернатного типу для підготовки сільської молоді у вищі навчальні заклади на педагогічні спеціальності, на комп‘ютерне забезпечення педагогічних вузів, на впровадження у навчання сучасних інформаційних технологій, реформування педагогічних бібліотек, видання навчальнометодичної літератури (сучасні підручники з педагогіки, психології, методики викладання у наших вузах сьогодні просто відсутні), на створення на Національному радіо і телебаченні програм про вчителів.

За тримісячний термін необхідно створити ще й регіональні програми "Вчитель", на виконання яких необхідно передбачити кошти у проектах місцевих бюджетів на 2003 – 2012 роки. Програмою "Вчитель" до 2005 року також передбачене проведення заходів щодо поетапного виконання положень Законів України, зокрема статті 57 закону "Про освіту" і статті 25 "Про загальну середню освіту" – виплата надбавок за вислугу років, встановлення середнього посадового окладу, безкоштовне використання житла, опалювання і освітлення для сільських вчителів, доплата за перевірку зошитів і класне керівництво.

Artikel 3

Університет ім. Шевченка, КПІ та авіаційний - найпопулярніші виші в Україні

Ірина РИБАКОВА

Газета по-українськи http://gazeta.ua/articles/446618

19.07.2012

Найбільше заяв від вступників на сьогодні отримали Київський національний університет ім. Шевченка, "Київський політехнічний інститут" і Національний авіаційний університет, повідомляє Міністерство освіти і науки. Вступна кампанія розпочалася 2 липня і триватиме до 31 липня.

235

За словами проректора по навчальній роботі Київського національного університету ім. Шевченка Володимира Бугрова, абітурієнти обирають виші, які дають широту можливостей працевлаштування.

"Коли людина у нас закінчила механіко-математичний факультет, це не означає, що вона – вчитель математики чи математик-дослідник. Вона може працювати бізнес-адміністратором. Юрист може бути політиком. Хіба що медики жорстко прив‘язані до фаху. Ким має бути міністр охорони здоровʼя? Лікарем? Ні, він повинен бути менеджером. А міністр освіти також не повинен бути вчителем, він повинен вміти керувати. Тож, для абітурієнтів важлива універсальність освіти", – зазначив Бугров.

Artikel 4

Коли школа без чоловіків, повноцінною її назвати важко

Георгій ШИБАНОВ, с. Чорнухи Полтавської області

"ДЕНЬ"

№193, вівторок, 27 жовтня 2009

Умоїй пам‘яті на все життя залишиться учитель історії нашої школи Григорій Платонович. Він був високого зросту, темночубим. Військова служба у повоєнні роки зробила стрункою його осанку. Суворість у поводженні з учнями

унього поєднувалася з об‘єктивністю в оцінці їхніх знань. Ми заслуховувалися його уроками. Завжди хотілося якнайкраще підготувати домашнє завдання. Він один із перших серед шкільних наставників передбачив мій життєвий шлях, пов‘язаний з друкованим словом. Тоді, на початку 60-х років фізику у нас читав Михайло Іванович, до фізичної культури прилучав Анатолій Іванович, музику і співи викладав Іван Федорович.

Неабиякою проблемою сьогоднішньої освіти в Україні, особливо, у школах різних ступенів, на мою думку, є те, що тут все рідше можна побачити на вчительських посадах чоловіків. Мало їх і серед керівного складу навчальних закладів. Це сталося не сьогодні, а значно раніше, ще в радянські часи. Хоч скільки не говорилося з різних трибун про важливість професії вчителя і її почесність, але через низьку оплату праці, школу чоловіки залишають. Педагогічні виші їх закінчує нібито немало, проте вони шукають місця, де б заробити більше, щоб утримати родину, здійснити кар‘єру на іншому поприщі.

До революції 1917 року в університетах і гімназіях колишньої Російської імперії викладали виключно чоловіки. Їх праця прирівнювалася до державної служби. Вони носили спеціальну форму і мали відповідні ранги. Так, згідно зі статистичними даними, у 1913 році викладач гімназії у невеликому місті одержував понад 250 карбованців платні на рік. За ці гроші він міг утримувати родину із трьома дітьми (жінки, як правило, тоді не працювали), наймати пів будинку із чотирьох кімнат, кухарку і мати навіть приватного вчителя музики для своїх чад. У ті часи інтелектуальна праця винагороджувалася владою достойно.

А що маємо нині? При найбільшому трудовому стажі і повному

237

навантаженні вчитель загальноосвітньої школи може отримувати у межах 1800– 2100 гривень на місяць. При нинішніх постійних інфляційних процесах, суцільній дорожнечі на все, якщо у родині ніхто не має хоча б половину такого заробітку, прожити важко. Мізерним є і пенсійне забезпечення ветеранів освітянської ниви. Про фаховий й духовний розвиток вчителя тут важко говорити. Хоча б якось звести кінці з кінцями. Не вирішать наболілої проблеми й періодичні підвищення заробітної плати освітянам на 15–20 відсотків. Про них, як і про інших бюджетників, чомусь полюбляють найбільше піклуватися у період виборчих кампаній. Для порівняння. У Канаді, яку мені довелося відвідати, весною 1998 року, на той час рядовий вчитель коледжу, ліцею отримував 45–47 тисяч канадських доларів на рік. У перерахунку по тодішньому курсу це складало понад 60 тисяч гривень, або більше як 5 тисяч гривень на місяць. З тих пір минуло більше десяти років, в Україні виникали все нові й нові економічні, фінансові проблеми, змінювалися часто уряди, а тому праця вчителя так і залишилася недостатньо винагороджуваною. А тому велика армія чоловіків-вчителів змушена була змінювати фах, а то й шукати кращої долі в інших краях, подавшись на заробітки до Іспанії, Португалії, Чехії, Німеччини, Росії.

Один знайомий директор сільської школи нашого району (батько трьох дітей), через матеріальні нестатки нещодавно поїхав на заробітки до Москви. Там влаштувався в одну із будівельних фірм. Школа залишилася не тільки без чоловічого плеча, а й втратила хорошого вчителя історії.

Ще один факт із нашого минулого. Наприкінці ХIХ на початку ХХ століття українців втекло від злиднів за океан близько 300 тисяч. За останні майже 20 років наші заробітчани у близькому і далекому зарубіжжі нараховують вже мільйони чоловік. Це красномовно засвідчує недолугу соціальну політику в Україні, яка змушує залишати Батьківщину таку величезну кількість людей, серед яких тисячі талановитих вчених, педагогів, програмістів, лікарів, артистів, музикантів.

А тепер ближче до піднятої проблеми. Серед найвидатніших імен, пов‘язаних з вітчизняною педагогічною наукою і практикою К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський. Ці великі мужі присвятили все своє життя навчанню і вихованню молодого покоління. І сьогодні їх спадщина широко використовується у сучасній педагогіці. Нинішнє століття таких великих імен педагогів-чоловіків ще не має.

Які ж формуються характери у школярів під впливом педагогів-жінок? Та ті, що притаманні більшості жінкам: надмірна емоційність, сентиментальність, балакучість. Хоча заради справедливості треба сказати, що серед них немало таких, хто обрав фах за покликанням і віддає своє серце дітям. Прикладів таких є немало.

Але варто погодитися і з В. Лєсним, який у своїй статті "Про долю українського лідера" ("День" за 30 січня 2008 р.) констатує: "...У нашій школі майбутні українські чоловіки виховуються здебільшого також жінками. Це проблема не лише України, а й багатьох інших країн. Однак при аналізі

238

особливостей нашого національного характеру стає зрозуміло, що для нас це особливо небезпечно...".

А це пише директор однієї зі шкіл Києва, жінка: "Школи знедолені без чоловіків, все більше і більше шкільних уроків стають сиротами, все тяжче і тяжче знайти доброго класного керівника, школа старіє, молодь подалася у багатші сфери діяльності, кожен другий учитель, щоб вижити, має підробіток чи ще одну роботу".

Її доповнює інша колега, яка, зокрема, зазначає: "...Оскільки кожна людина в свій час багато років навчається в школі, гендерна диспропорція в освіті справляє значний (і далеко не найкращий) вплив на суспільно-політичний і психологічний стан суспільства. Чи не тут закопано корінь всіх наших бід і проблем? Адже відсутність гармонії породжує дисгармонію". Психологи також стверджують, що постійне спілкування дітей з представницями слабкої статі призводить до формування певних комплексів, особливо це стосується хлопчиків і дітей, котрі виховуються без батька.

Ось і Юрій Крикливий, стурбований пониженню ролі чоловіків у суспільних відносинах і особливо в сфері освіти, пише: "Школа волає — мало серед педагогів чоловіків. Хлопцям потрібен авторитетний, упевнений у собі чоловік, аби передати майбутнім мужчинам головне — мужність і силу переконань, уміння твердо стояти на принципах, тримати дане слово..." ("Слобідський край" за 30 вересня 2008 року).

Про те, як виховати особистість, про наболілі проблеми в сучасній шкільній освіті, в якій, за словами автора, пошук оптимальної педагогіки зайшов в глухий кут роздумує Микола Аверін ("День" за 16 жовтня 2009 року).

Отже, вчителі чоловічої статі вкрай потрібні для української школи. Окрім предметів суто для хлопців, як то фізкультура, початкова військова підготовка, трудове навчання, вони можуть успішно викладати як точні, так і гуманітарні науки. Їх присутність у навчальному закладі створює тут нормальну атмосферу, коли у навчально-виховному процесі беруть участь пропорційно представники обох статей.

Проблему повернення чоловіків у школу можна вирішити через вирішення соціальних проблем і визначення на державному рівні престижності професії вчителя, а саме: достойно оплачувати його працю. Не може такого бути, щоб велика європейська держава з безцінною культурною спадщиною, якою є Україна, з високим інтелектуальним потенціалом її фахівців, включаючи педагогічні кадри, забезпечувала такою низькою платнею тих, хто виховує майбутніх громадян і дає їм всебічні знання. Тож хай сором хоч інколи проймає наших можновладців за таке становище українського вчителя перед європейським світом, на який ми часто орієнтуємося, захоплюючись стандартами його життя.

239

Teil 4. Sprechanlässe zum Thema

Aufgabe: Prüfen Sie, wie gut Sie sich zum Thema "Lehrer und Gesellschaft (in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine)" äußern können. Sprechen Sie zu den angegebenen Situationen.

1.Sprechen Sie im Allgemeinen über das Schulwesen der BRD, und stellen Sie das Schulsystem in der Ukraine vor.

2.Lehrer und seine Rolle in der Gesellschaft.

3.Lehrtätigkeit. Nachdenken über die Lehrererfahrungen.

4.Was macht einen erfolgreichen Lehrer aus? Die Anforderungen an den modernen Lehrer.

5.Berufsrelevante Charaktereigenschaften. Verschiedene Lehrertypen. Lehrertypologie.

6.Die Rolle des Äußeren im Lehrerberuf. Wie stehen Sie zu einer einheitlichen Lehrerkleidung?

7.Klassenführung. Funktionen und Aufgaben der Lehrenden. Neue Rollenverteilung im lernerzentrierten Unterricht.

8.Lehrer als Erzieher. Problemkinder.

9.Es passiert oft, dass die Lehrer die Laufbahn ihrer Schüler prägen. Erzählen Sie über einen Pädagogen, der Ihr weiteres Leben auch beeinflusst hat.

10.Die schöpferische Arbeitsatmosphäre und eine gute Disziplin in der Klasse. Gehören Sie zusammen?

11.Das Schulpraktikum. Die Rolle des Schulpraktikums. Schulpraktika in verschiedenen Ländern.

12.Bedeutung der Unterrichtshospitation allgemein im Schulwesen und im Schulalltag.

13."In der Schulstube trifft alles aufeinander, was bei uns geschieht, von der Familienerziehung bis zum Beruf und Betrieb der Eltern – philosophische, politische und ökonomische Probleme. Und das reizte mich stets aufs Neue an diesem Thema. Die gesellschaftlichen Veränderungen zeigen sich immer wieder in der Schule." Nehmen Sie Stellung zu den Worten von Günter Görlich.

14.Setzen Sie sich auseinander mit der Größe, Schönheit, Verantwortung und Kompliziertheit des Lehrerberufs. Stimmen Ihre Erfahrungen in Bezug auf Ihre Lehrer überein mit dem Urteil John Reeds, der einmal geschrieben hat, dass die

Lehrer "… meist Frauen (sind), deren hauptsächliche Qualifikation darin besteht, dass sie ständig langweilige Daten, Taten, Halbwahrheiten und Stilregeln durchplügen, ohne etwas in Frage zu stellen, ohne etwas zu interpretieren und ohne zu erkennen, dass die Welt anders aussieht als ihre Unterrichtsmethoden".

15.Äußern Sie Ihre Meinung zu den Worten von J. W. Goethe "Nur in der Schule ist die eigentliche Vorschule".

16.Pädagogik und Begabung. Kann jeder Mensch Pädagoge werden? Was ist Ihre Meinung dazu?

240

TEIL 5. SELBSTSTÄNDIGE ARBEIT ZUM THEMA

Projekt 1. Mein Schulpraktikum

Bereiten Sie einen Vortrag vor, der nicht länger als 10 Minuten dauern darf. Gehen Sie bei der Vorbereitung so vor:

"Brainstorming": Notieren Sie auf einem großen Blatt alles, was Ihnen spontan zu diesem Thema einfällt. Ordnen Sie Ihre "Brainstorming-Gedanken": Formulieren Sie einige Punkte, die für den Vortrag interessant erscheinen (z.B. Welche Emotionen überkamen Sie vor der ersten Stunde? Was gefällt Ihnen in der Schule besonders (überhaupt nicht)? Faszinieren Sie nicht nur die Kinder, sondern auch der Prozess von Kenntnisvermittlung?). Erinnern Sie sich an alle lustigen (peinlichen) Episoden, die Sie erlebt haben. Notieren Sie sich zu jedem Punkt einige Stichwörter, die Ihnen bei Ihrem Vortrag als Gedankenstütze dienen sollen.

Überlegen Sie: Könnten Sie Ihren Vortrag mit Hilfe von Medien anschaulich gestalten? Welche Medien könnten in Frage kommen? Vielleicht auch Fotos, irgendwelche Kinderarbeiten usw.?

Materialbeschaffung: Berücksichtigen Sie nicht nur Ihre eigenen Vorstellungen, Eindrücke, sondern recherchieren Sie weiter zu diesem Thema.

Personen: Sie können die Informationen notieren oder aber evtl. mit einem Rekorder oder einer Videokamera arbeiten. Interviewen Sie Kinder, Lehrer.

Zeitungen/Zeitschriften: Besorgen Sie sich zum Thema passende Artikel, Karikaturen usw. Fast alle großen Zeitungen sowie viele Zeitschriften haben, z.B. mittlerweile ein Internet-Angebot, das man sehr oft über http://www. Name der Zeitschrift.de finden kann. Sie können auch eine Suchmaschine (s. u.) verwenden. Die meisten Zeitungen haben einen kostenlosen Suchservice, mit dem Sie gezielt nach Begriffen zu Ihrem Thema suchen können (z.B. die Süddeutsche Zeitung, die ZEIT, die Neue Züricher Zeitung, der Stern, der Spiegel). Dann erhalten Sie alle Artikel aus dem Archiv, die vielleicht für Sie interessant sein könnten.

Suchmaschinen: Für die Suche im WWW ist die Verwendung einiger wichtiger Suchmaschinen in Deutschland notwendig. Damit finden Sie z.B. Organisationen, die für Ihr Thema relevant sind. Überlegen Sie sich vorher wichtige Suchbegriffe zu Ihrem Thema (z.B. bei "Beruf": Beruf, Informatik, Computer, Entwicklung, Programmieren, Softwaremanagement etc.). Nehmen Sie eine Suchmaschine, die nur in deutschsprachigen Seiten sucht (wie z.B. www.google.de, www.yahoo.de und www.metager.de) und die möglichst nicht nur Einzelbegriffe sucht, sondern innerhalb eines Themas eine spezifizierte, d.h. kombinierte Suche ermöglicht.

Bibliotheken: Fragen Sie die Aufsicht, wie man a) mit Katalogkästen und b) am Computer etwas suchen kann.

Präsentation: Stellen Sie Ihre Ergebnisse vor. Sie stehen Ihren Zuhörern noch für Fragen zu Ihrem Vortrag zur Verfügung.

Projekt 2. Mein Beruf

Wie sieht das Profil Ihres zukünftigen Berufs in Deutschland aus? Erstellen Sie eine Kurzübersicht.

Bereiten Sie einen Vortrag vor, der nicht länger als 10 Minuten dauern darf.

241

Vorüberlegungen: Machen Sie dazu eine Liste von Informationen, die Sie zusammentragen müssen. Folgende fünf Punkte sollten Sie bei Ihrer Präsentation berücksichtigen:

Ausbildung und Weiterbildungsmöglichkeiten (kurz)

Verdienstund Aufstiegsmöglichkeiten: Welche Art Stelle kann man finden? Als Schullehrer/ Hochschullehrer etc.? Wie sind die Zukunftsaussichten?

Berufsgruppen: Welche eher akademischen, welche praktischen Betätigungsfelder gibt es in Ihrem Beruf? Z.B. kann ein Lehrer als Journalist / in der Forschung etc. arbeiten.

Ansehen des Berufs: Wie wird der Beruf in der Gesellschaft gesehen? Kennt man ihn? Gibt es Vorurteile oder Überbewertungen?

Menschentyp: Welche Menschen sind für diesen Beruf geeignet? Berücksichtigen Sie nicht nur Ihre eigenen Vorstellungen, sondern

recherchieren Sie auch auf dem Arbeitsmarkt. Lesen Sie z.B. Annoncen und befragen Sie Experten, z.B. Personalchefs von Firmen oder das Arbeitsamt. Erklären Sie immer, dass Sie die Informationen für Ihren Deutschkurs benötigen.

Materialbeschaffung: Personen: Sie können die Informationen notieren oder aber evtl. mit einem Rekorder oder einer Videokamera arbeiten. Das hängt davon ab, was sich für Ihr Thema besser eignet und Ihnen zur Verfügung steht.

Zeitungen/Zeitschriften: Besorgen Sie sich zum Thema passende Artikel. Fast alle großen Zeitungen sowie viele Zeitschriften haben z.B. mittlerweile ein InternetAngebot, das man sehr oft über http://www. Name der Zeitschrift.de finden kann. Sie können auch eine Suchmaschine (s. u.) verwenden. Die meisten Zeitungen haben einen kostenlosen Suchservice, mit dem Sie gezielt nach Begriffen zu Ihrem Thema suchen können (z.B. die Süddeutsche Zeitung, die ZEIT, die Neue Züricher Zeitung, der Stern, der Spiegel). Dann erhalten Sie alle Artikel aus dem Archiv, die vielleicht für Sie interessant sein könnten.

Suchmaschinen: Für die Suche im WWW ist die Verwendung einiger wichtiger Suchmaschinen in Deutschland notwendig. Damit finden Sie z.B. Organisationen, die für Ihr Thema relevant sind. Überlegen Sie sich vorher wichtige Suchbegriffe zu Ihrem Thema (z.B. bei "Beruf": Beruf, Informatik, Computer, Entwicklung, Programmieren, Softwaremanagement etc.). Nehmen Sie eine Suchmaschine, die nur in deutschsprachigen Seiten sucht (wie z.B. www.google.de, www.yahoo.de und www.metager.de) und die möglichst nicht nur Einzelbegriffe sucht, sondern innerhalb eines Themas eine spezifizierte, d.h. kombinierte Suche ermöglicht.

Bibliotheken: Fragen Sie die Aufsicht, wie man a) mit Katalogkästen und b) am Computer etwas suchen kann.

Vorbereitung der Präsentation: Werten Sie die Informationen aus Ihrem Material aus und machen Sie eine zweiseitige Übersicht über das Berufsbild. Denken Sie daran: Visuelle Hilfen sind dabei sehr wichtig.

Vergleich: Stellen Sie Unterschiede im Berufsprofil zwischen Deutschland und der Ukraine fest.

Präsentation: Stellen Sie Ihre Ergebnisse vor. Die Meinungen über Ansehen und Menschentyp sollten im Plenum diskutiert werden.

242