Zum_Bachelor_mit_Erfolg

23 Jahre, aus Polen, Master-Studentin Molecular and Cellular Biology: „Mir fiel die Entscheidung für Deutschland leicht: So einen Studiengang, wie ihn die Universität Heidelberg bietet, gibt es nur selten. Damit habe ich sehr gute Chancen. Die Sprache war auch kein Problem: Gelehrt wird in Englisch, die meisten Studenten sind wie ich Ausländer, darum reden wir auch untereinander Englisch. Zuerst habe ich in Italien studiert. Aber in Deutschland sind die Universitäten organisierter und die Menschen offener. Nach Polen möchte ich nach meinem Abschluss im Sommer nicht unbedingt zurück. Am liebsten würde ich hier in Deutschland auch arbeiten."

Ahmad

28 Jahre, aus Palästina, Mikrobiologe: „Berlin ist eine crazy City (verrückte

Stadt)! Alles ist voller Leben. Ich habe von Anfang an intensiv Deutsch gepaukt, sonst lernt man eine Stadt nicht kennen. Ich arbeite im Unikrankenhaus Charité und werde in drei Jahren mit meiner Promotion fertig sein. Die Kollegen in unserer Gruppe kommen aus 20 Nationen. Und ich lerne hier molekulare Techniken, die wir in Palästina nicht haben. Mein Wissen möchte ich später gern als Dozent in meiner Heimat weitergeben. Mit einem deutschen Abschluss habe ich sehr gute

Perspektiven.―

Nahid

25 Jahre, aus Bangladesch, Maschinenbau-Studentin: „Schon in Bangladesch habe ich drei Jahre Informatik studiert. Darum wollte ich ursprünglich auch nur für kurze Zeit als Austauschstudentin nach Deutschland gehen. Aber dann habe ich es mir anders überlegt und an der Technischen Universität Darmstadt den BachelorStudiengang, Computational Mechanical and Process Engineering begonnen. Die Entscheidung habe ich bisher nicht bereut. Die Universität ist klasse. Kein Wunder, dass sie international so einen guten Ruf hat. Aber es wird auch einiges verlangt. Obwohl ich schon zu Hause am Goethe-Institut ein Jahr lang Deutsch gelernt hatte, habe ich hier weitere Kurse besucht. All die technischen Fachbegriffe zum Beispiel kannte ich nicht auf Deutsch. Wahrscheinlich werde ich jetzt sogar noch länger bleiben und einen Master-Abschluss ablegen."

©Deutschland magazine www.magazine-deutschland.de

Aufgaben zum Text:

1. Spielen Sie kleine Dialoge auf Grund der gelesenen Aussagen von Studierenden.

2. Sammeln Sie die Information über die Stips und Förderungsprogramme in Deutschland, Österreich und der Schweiz und berichten Sie davon in der Gruppe.

TIPS

Stipendien und Programme

173

Deutscher Akademischer Austauschdienst (DAAD)

Neben den eigenen Programmen listet der DAAD in seiner Stipendiendatenbank Fördermöglichkeiten anderer Organisationen auf. Fast 100 Angebote von über 50 Institutionen sind dort online zu finden.

www.funding-guide.de

Deutsche Forschungsgemeinschaft

Die zentrale Organisation zur Forschungs-Förderung an Hochschulen und öffentlich finanzierten Forschungsinstituten unterstützt auch ausländische Wissenschaftler. Sie vergibt unter anderem Forschungsstipendien in Deutschland.

www.dfg.de

Alexander von Humboldt-Stiftung

Die Stiftung ermöglicht hoch qualifizierten promovierten ausländischen Wissenschaftlern langfristige Forschungsvorhaben in Deutschland. Im Internet bietet die Stiftung ausführliche Erklärungen zu allen angebotenen Programmen.

www.avh.de

InWEnt – Internationale Weiterbildung und Entwicklung GmbH

InWEnt steht für die Personalund Organisationsentwicklungen in der internationalen Zusammenarbeit. Pro Jahr bietet die Gemeinschaftsinitiative von Bund, Ländern und Wirtschaft Bildungs-, Austauschund Dialogprogramme für rund 55000 Menschen an.

www.inwent.org

Förderprogramme

Deutsche Akademie für Internationale Zusammenarbeit

Die Deutsche Akademie für Internationale Zusammenarbeit ist das Trainingszentrum für Internationale Personalentwicklung der GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH).

EUREKA

Initiative für grenzüberschreitende Forschung in Europa

Europa fördert Kultur

Informationen über Förderprogramme der EU

Förderportal

Informationen zu Förderangeboten, Datenbanken mit aktuellen Forschungsvorhaben, Zugang zu Formularen etc.

[Bundesministerium für Bildung und Forschung]

174

Jugend forscht

Nachwuchswettbewerb: Programm, Themen, Preise, Preisträger

Stifterverband für die Deutsche Wissenschaft

Förderprogramme zur Verbesserung der Leistungsfähigkeit deutscher Hochschulund Wissenschaftseinrichtungen; Wissenschaftsstatistik

Top

Institutionen

Alexander von Humboldt-Stiftung

Förderprogramme, Forschungsstipendien, Forschungspreise

Arbeitsstelle für Lehrwerkforschung und Materialentwickung (ALM) untersucht den Einsatz, Nutzen und die Wirkung von Lehr-und Lernmaterialien im Fremdsprachenunterricht.

Bundesinstitut für Berufsbildung, Bonn (BIBB)

Berufsinformationen, Programme, Qualifizierungswege, Publikationen und Informationsdienste, Internationales

Bundesministerium für Bildung und Forschung

Arbeitsfelder, Förderungen, Veröffentlichungen, inkl. Forschung und Innovation in Deutschland

Deutsche Forschungsgemeinschaft (DFG)

Forschungsförderung, Stipendien

Deutsche Gesellschaft für Erziehungswissenschaft

Nachrichten, Adressen (Bildungsinstitutionen, Personen), Informationen, Links aus dem Bereich der wissenschaftlichen Pädagogik; Veranstaltungskalender, Zeitschrift

Deutscher Akademischer Austauschdienst (DAAD)

Studieren und Forschen in Deutschland, Datenbanken (Stipendiendatenbak, Zulassungsdatenbank), Hochschulführer und -profile, Zulassungsbedingungen, Förderprogramme, Linksammlung

Deutscher Hochschulverband (DHV)

Serviceund Informationseinrichtung für deutsche Universitätslehrer und wissenschaftlichen Nachwuchs

Deutsches Institut für Erwachsenenbildung, Bonn

Projekte, Online-Publikationen

Deutsches Institut für Internationale Pädagogische Forschung (DIPF)

Außeruniversitäres Forschungsinstitut im Bereich Bildungsforschung

Fraunhofer-Gesellschaft

Vertragsforschung auf allen ingenieurwissenschaftlichen Fachgebieten, Datenbanken,

175

Forschungsberichte

Hermann von Helmholtz-Gemeinschaft Deutscher Forschungszentren, Bonn

Größte Wissenschaftsorganisation Deutschlands, naturwissenschaftliche und medizinische Forschungen, Liste der Forschungszentren, z.B. Forschungszentrum Jülich

Hochschulrektorenkonferenz (HRK)

Zusammenschluss der staatlichen und staatlich anerkannten Universitäten und Hochschulen in Deutschland mit über 260 Mitgliedshochschulen

Körber Stiftung

Inkl. Deutscher Studienpreis

Kultusministerkonferenz (KMK)

Ständige Konferenz der Kultusminister der Länder, inkl.:

Pädagogischer Austauschdienst

Zentralstelle für ausländisches Bildungswesen

Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften

Links zu allen Max-Planck-Instituten, Datenbanken, Forschungsberichte inkl. ScienceTunnel: An den Grenzen von Wissen und Nichtwissen

Stifterverband für die Deutsche Wissenschaft

Förderprogramme zur Verbesserung der Leistungsfähigkeit deutscher Hochschulund Wissenschaftseinrichtungen;

Aufgabe : Übersetzen Sie die unten angegebenen Mini-Texte ins Deutsche, gebrauchen Sie dabei den aktiven Wortschatz.

Вища освіта Німеччини

Концепція традиційного німецького університету базується на неогуманістичній теорії В. Гумбольдта, згідно з якою університет є центром розвитку та пропаганди знань, підготовки висококваліфікованих кадрів.

Текст 1. Формування системи вищої освіти

Один із найстаріших університетів Німеччини відкрився у 1385 p. (м. Гейдельберг) і був створений відповідно до паризької моделі, за якою імператор чи папа надавали корпорації викладачів і студентів право вивчати теологію, право, медицину і філософію. На кінець XVII ст. у країні було майже 40 університетів, які готували державних чиновників.

Новий етап реформи вищої освіти почався зі створення зразкового університету в Берліні (1809/10 н.р.) і пов'язаний з ім'ям Вільгельма фон Гумбольдта, який певний час керував освітою в уряді Пруссії. В основу

176

діяльності цього університету він поклав принципи широкої автономії при державному фінансуванні, самоуправління кафедр (ординаріїв), акцент на вільних дослідженнях без вузького практичного спрямування, відмінність університетської освіти від шкільної та від суто професійної підготовки. Усе це стало основою свободи викладання для професорів і поєднання науки та навчання для студентів, а також започаткувало створення технічних університетів.

Під час реформи системи освіти після Другої світової війни до категорії закладів вищої освіти перейшли вищі фахові школи, дипломи яких лише нещодавно впритул наблизилися до університетського рівня.

Сьогодні для вищої освіти Німеччини характерна взаємодія федерального уряду та урядів земель: регулярно збирається конференція міністрів освіти земель, є також Спілка ректорів ВНЗ. Більшість серйозних документів вони створюють спільно. Створено також комісію з наукового планування. ВНЗ фінансуються землями на 94%, центром - на 6% (1993 p.). Близько 7,8% фінансування університетської науки здійснює приватний сектор економіки.

Сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати таким чином: початкова школа (4 роки) - середня школа ( 8-річне реальне училище або 9-річна гімназія) - вища школа (університети, педагогічний ВНЗ, вища школа мистецтв або вищий технічний навчальний заклад).

Текст 2. Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади освіти

Після об'єднання у 1992/93 навчальному році в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний та один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних та спеціалізованих ВНЗ. Зі згаданих до недержавного сектору входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл.

Усі заклади вищої освіти поділяються на такі групи:

університети (класичні, технічні, загальноосвітні та спеціалізовані заклади університетського рівня - вищі педагогічні, теологічні та медичні школи). Більшість університетів мають класичну структуру. У них готують і докторів наук;

вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, готують спеціалістів з Інженерії, бізнесу, менеджменту;

вищі школи (коледжі) мистецтв і музики.

Основою системи вищої освіти є університети. Вони мають, зазвичай, класичну структуру і завдання: несуть відповідальність за наукові дослідження, навчання, підготовку кадрів вищої кваліфікації, готують докторів наук, наділені правом присуджувати габілітацію (докторат-2) для заміщення посад завідувачів кафедрами. Навчання триває щонайменше чотири роки.

177

Педагогічні вищі школи готують учителів для нижчих рівнів освіти та спеціалізованих шкіл. Вищі фахові школи відіграють важливу роль, готуючи спеціалістів з інженерії, бізнесу, менеджменту тощо; наукові дослідження в них звужено і вони не претендують на фундаментальність.

Музичні і мистецькі виші школи готують фахівців з усіх видів мистецтв і музики, включаючи музикологію, історію мистецтв тощо.

Текст 3. Доступ громадян до освіти

Для вступу до закладів вищої освіти потрібно мати атестат про середню освіту, який буває трьох типів: "загальний" (дає право вступу до всіх ВНЗ); "фаховий" (дає право вступу на певні спеціальності); документ для вступу лише у вищі фахові школи чи на відповідний факультет загальноосвітнього університету. Перші два видаються після закінчення гімназії чи відповідного до неї професійного закладу з тривалістю навчання 13 років. Третій отримують після навчання тривалістю 12 років у профшколах. Музичні, мистецькі та спортивні ВНЗ проводять фахові екзамени. Для деяких напрямів вищої інженерної освіти від вступників вимагають певного терміну роботи на виробництві. Існує також можливість вступу до ВНЗ без формального атестата на основі конкурсних екзаменів та обов'язкового певного стажу роботи за даною спеціальністю.

Навчання у державних закладах освіти безкоштовне (крім плати за гуртожиток, користування спортивними спорудами і т. ін.). Для біднішої категорії студентів на певний час призначається державна стипендія, половину якої необхідно протягом певного часу повернути.

Текст 4. Організація навчання, академічний рік та іспити

Тривалість навчання в університетах традиційно становить 12 семестрів, в окремих - 8 семестрів. Процес навчання у ВНЗ поділяється на дві (основну і головну) стадії. Перша, основна, охоплює 4 семестри, складається із загальних обов'язкових предметів і включає заключні проміжні іспити (перехід на другий щабель). Друга стадія, головна, охоплює 4-6 семестрів, надає студентам ширші можливості вибору предметів і завершується екзаменами з видачею диплома магістра або державними екзаменами. Перехід на другу стадію дає можливість певною мірою змінити напрям навчання.

Екзаменами закінчується і кожен предмет. Після завершення програми виконуються письмові роботи, а також складаються усні чи письмові екзамени з головних дисциплін. Знання студентів оцінюється за 6-бальною системою: дуже добре (1); добре (2); задовільно (3); достатньо (4); недостатньо (5); незадовільно (6).

У навчальному процесі застосовують різні види занять: лекції, семінари, контрольні роботи, практичні заняття та екскурсії. Під час семінарів, контрольних і практик вимагаються усні чи письмові роботи, за які студент отримує курсовий сертифікат, необхідний як під час заключного іспиту, так і

178

під час переходу на наступний рівень навчання. Він є головним засобом контролю якості навчання упродовж навчального року. Розширюється залучення старших студентів до різного виду тьюторської роботи з молодшими студентами (оплачуваної).

Існує чотири категорії викладачів: професор, асистент, науковий працівник і викладач спеціальних дисциплін (іноземних мов, спорту тощо). Функції перших двох виконують доктори, але професор повинен мати чималий досвід і обирається за національним конкурсом. Науковий працівник мусить мати вищу освіту, виконувати наукові дослідження і проводити практичні заняття зі студентами. Увесь викладацький склад має статус державних службовців. Викладачі університетів витрачають на наукову роботу приблизно 1/3 робочого часу, їхні колеги з вищих фахових шкіл мають удвічі вище тижневе лекційне навантаження, тому на дослідження у них залишається менше можливостей.

Текст 5. Ступеневість освіти

Випускникам вищих навчальних закладів після складання державного Іспиту присвоюють титул дипломованого спеціаліста, а в університетах - магістра, що дає право на державну службу, відповідну фахову діяльність та аспірантуру. Магістратура зорієнтована на викладацьку роботу. Вищою кваліфікацією в Німеччині є титул доктора. Це вимагає 3-5 років наукових досліджень, здачі державного екзамену та захисту дисертації.

Кваліфікації

Категорія завершального документа (диплом чи магістерська робота) залежить від виду програми (спеціалізації). Отриманням диплома закінчуються курси інженерії, економіки, соціальних і природничих наук, магістерською роботою - мистецькі та гуманітарні. Диплом чи магістерське посвідчення видають і після 1-2 років поглибленого додаткового навчання, яке відбувається після оволодіння програмою другого циклу.

Навчання студентів-іноземців

Для навчання на університетському рівні запит слід зробити за рік до початку навчання. Для цього потрібно звернутися до німецької амбасади за вступною інформацією, служби академічних обмінів DAAD або Інституту Ґете. Для вступу потрібен національний атестат про середню освіту, який дає право здобувати університетську. З приводу його визнання звертаються до того освітнього закладу, який цікавить. Визнання документа здійснюється на основі рекомендацій Постійної конференції ректорів ВНЗ Німеччини. У випадку прийняття кандидатури аплікант повинен виконати усі перелічені в отриманому від ВНЗ листі вимоги. Навчання в Німеччині проводиться німецькою мовою, тому її знання є обов'язковим (з 1996 p. для перевірки використовується новий тест DSH).

Німеччина підписала основні конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання закордонних кваліфікацій. Країна має двосторонні угоди з усіма сусідами. Визнання освітніх документів для представників цих країн

179

здійснюється автоматично. Можуть визнаватися і періоди навчання, для чого необхідно звернутися у заклад, який цікавить.

За умови недостатності атестата складається спеціальний тест для вступників і мовний тест. Найчастіше тестування здійснюється після виконання програми двох семестрів у спеціальних *Studienkollegs*. Навчання у цих коледжах необов'язкове, але рекомендоване тим, хто вирішив навчатися в Німеччині.

Aufgabe: Beschreiben Sie als Schlussfolgerung des Themas das Bild (die Grafik) 1 (Hochschulwesen in Deutschland). Benutzen Sie dabei folgende Klischees:

das Bild (die Grafik) 1 (Hochschulwesen in Deutschland)

Eine Grafik (das Bild) beschreiben:

Einleitung.

Die Grafik (das Bild) zeigt… / informiert über / gibt Informationen über… / stellt … dar. Die Angaben erfolgen in Prozent.

Hauptpunkte beschreiben

Auffällig / Bemerkenswert / Interessant ist, dass … Die Meisten … / Die Wenigsten ...

An erster Stelle … / An unterster (letzterer) Stelle steht (sieht man) … Am wichtigsten …

Im Vergleich zu … / Im Gegensatz zu … / Vergleichend mit … Ungefähr die Hälfte …

Die Grafik unterscheidet …

Man kann deutlich sehen, dass …

Die Zahl der … ist wesentlich / erheblich höher als …

Aufgabe : Lesen Sie einen von unten angegebenen Texten und fassen Sie ihn kurz zusammen. Dabei verwenden Sie folgende Redemittel:

180

Teil 2. Texte für die linguistische Analyse

Aufgabe: Масhеn Sie die lexikalisch-grammatisch-stilistische Analyse des Textes.

Text 1Manchmal wünscht man sich drei Köpfe ****

Stress und Angst vor Prüfungen – wer kennt das nicht? Leider gehören Prüfungen nun einmal zum Lernen dazu, aber mit etwas Strategie und unseren Tipps kann das Ergebnis besser ausfallen. Dabei immer zuerst den Kopf einschalten!

Prüfungen werden nicht dann entschieden, wenn sie abgenommen werden, sondern vorher - jedenfalls zu 90%. Nur ganz selten fällt eine Prüfung besser aus, als ihre Vorbereitungen hätten erwarten lassen. Die Qualität der Vorbereitung kann man nicht einfach an den Arbeitsstunden messen. Sechs Wochen lernen können zum Fenster hinausgeworfen sein, wenn man es ungeschickt anstellt, und ein oder zwei Stunden können genügen, wenn man das Richtige tut. Voraussetzung ist, dass man das Köpfchen gebraucht - und zwar rechtzeitig.

Damit sind wir schon beim Ersten, was man beachten muss: rechtzeitig anfangen. Je früher man anfängt, desto besser. Natürlich soll man nicht übertreiben, aber die Gefahr ist sicher gering; normalerweise fängt man viel zu spät an. Am Anfang der Vorbereitung stehen vier Fragen:

Was wird in der Prüfung verlangt? Was kann ich davon bereits? Welches Wissen fehlt mir also noch?

Was will und kann ich davon noch lernen?

Hat man sich das ohne Illusionen, aber auch ohne falschen Pessimismus, gefragt, dann versucht man, möglichst objektiv zu schätzen, wie lange man für das Lernen braucht. Und die dabei erhaltene Zeit verdoppelt man dann. Warum verdoppeln? Ganz einfach. Man unterschätzt den Arbeitsaufwand stets erheblich.

181

Außerdem braucht man unbedingt eine Sicherheitsreserve, weil ja bekanntlich immer etwas dazwischen kommt. Zudem soll man vor Prüfungen nicht im höchsten Tempo lernen - womöglich 11 Stunden täglich -, denn das ruiniert die Nerven so, dass man sein Wissen nachher gar nicht mehr anbringen kann. Und schließlich muss man mit dem Lernen nicht nur rechtzeitig anfangen, sondern auch das Andere tun: rechtzeitig aufhören!

Das Hervorholen von Wissen wird nämlich gestört durch Lernprozesse, die unmittelbar vor der Prüfung stattgefunden haben. Und solche Störungen können ganz erheblich sein. Lernt man z.B. fünf Minuten vor einer Prüfung noch etwas ganz Neues - oder versucht es wenigstens -, so kann es durchaus vorkommen, dass man danach in der Prüfung praktisch nichts mehr weiß von dem Stoff, obwohl man ihn schon beherrscht hatte. Das Gehirn ist dann nämlich mit dem „Verdauen― des zuletzt

Gelernten völlig ausgelastet.

Deshalb gilt die eiserne Regel: Eine Stunde vor der Prüfung wird kein Buch mehr angerührt! Je umfangreicher das verlangte Wissen ist, desto früher sollte man mit dem Lernen aufhören. Dieses Aufhören verlangt natürlich eine gewisse Selbstdisziplin, denn kurz vor der Prüfung fallen einem meist noch so viele Dinge ein, die man wissen müsste! Aber so entsteht Prüfungsstress, der meist nur schadet! Stattdessen sollte man sich vor der Prüfung darauf konzentrieren, in welcher Form geprüft wird, welche Hilfsmittel benützt werden dürfen und wie viel Zeit zur Beantwortung der Fragen zur Verfügung steht.

Fragen: Welche Aussagen des Textes können Sie aus Erfahrung bestätigen? Vergleichen Sie die Ratschläge im Text mit Ihren eigenen Regeln! Hatten Sie schon einmal Prüfungsangst? Was haben Sie dagegen getan?

Worthilfen: die Aufnahmeprüfung, die Abschlussprüfung bestehen, das Abitur ablegen, zur Prüfung zugelassen werden, durch die Prüfung fallen, die Prüfungsanforderungen, das Gedächtnistraining, die Konzentrationsfähigkeit, den Prüfungsanforderungen gewachsen sein

Der Artikel erschien in "Der Weg" 2/2005

Text 2

Stipendium für das Studium in Deutschland? Träume werden wahr! ***

Das Auslandsstudium ist keine große Neuigkeit mehr für junge Menschen in der ganzen Welt. Ein solches Studium zu finanzieren, ist jedoch oft ein großes Problem. Viele Studenten haben nicht den Mut, sich an den ausländischen Universitäten zu bewerben - auch an den deutschen. Die Studiengebühren in Höhe

182