Українські слова

Цицерон – Cicero, ōnis, m, римський письменник, оратор, філософ (106-43 рр. до н.е.)

Афіни – Athēnae, ārum, f

Тарквій Гордий – Tarquinius Superbus, останній римський цар, який був вигнаний із Риму 509 р.

Тантал – Tantălus, i, m, цар Фригії

Фригія – Phrygia, ae, f

Фокіон – Phocion, ōnis, m, афінський полководець і політик, ворог Демостена, прихильник Македонії, був страчений 318 р. до н.е.

часто – frequenter

оратор – orātor, ōris, m

філософ – philosophus, i, m

останній, а, є – ultĭmus, a, um

цар – rex, regis, m

виганяти – expello, pŭli, pulsum, ĕre

консул – consul, ŭlis, m

обирати – creo, āvi, ātum, āre

багатий, а, е – opulentus, a, um

бенкет – convivium, ii, n

запрошувати – voco, āvi, ātum, āre

військовий табір – castra, ōrum, n

укріплювати – munio, īvi, ītum, īre

рів – fossa, ae, f

вал – vallus, i, m

ворог – hostis, is, m

могти – possum, potui, posse

здобувати – expugno, āvi, ātum, āre

приятель – amīcus, i, m

хворий, а, е – aeger, gra, grum

брати участь – intersum, fui, esse (+Dat.)

заняття – studium, ii, n

весь – omnis, e

завжди – perpetuo

бідний, а, е – pauper, ĕris

багатий, а, е – dives, ĭtis

слабкий, а, е – infirmus, a, um

здоров’я – vаletūdo, ĭnis, f

багато – multus, a, um

працювати – labōro, āvi, ātum, āre

Вправи

1. Випишіть із текстів складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum. Визначіть тип складнопідрядних речень і перекладіть.

2. Поясніть вживання кон’юнктива у складнопідрядних реченнях зі сполучником cum.

3. Провідміняйте словосполучення:

is iuvĕnis ferox (m) – цей відважний юнак;

quae gens nobĭlis (f) – який славний нарід;

hoc pericŭlum commūne (n) – ця спільна небезпека.

4. Провідміняйте відкладні дієслова в усіх часах дійсного та умовного способу:

admīror, ātus sum, āri – дивуватися;

potior, tītus sum, īri – володіти.

5. Перекладіть і поясніть конструкції:

а) Cum bellum Gallĭcum confectum esset, Caesar in Italia venit.

б) Bello Gallĭco confecto Caesar in Italia venit.

в) Amīcus meus, cum aegrōtus esset, non venit.

г) Amīcus meus, cum aegrōtus esset, tamen venit.

6. Визначіть корінь у кожній групі слів:

sto, statua, status, distantia, constanter, institūtum; habeo, habĭtus, adhibeo, prohibitīvus, habĭto.

7. Від яких латинських слів походять:

постулат, орнамент, темперамент, дезертир, перфектний, сервітут, аспект, арбітр, студія, спектакль, колекція, інтервал.

СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectioseptĬmadecĬma)

Pecunia est ancilla, si scis uti,

si nescis, domĭna

Гроші є слугами, якщо вмієш ними користуватися,

якщо не вмієш, панами будуть

ПІДРЯДНІ УМОВНІ РЕЧЕННЯ

Підрядне умовне речення вказує на умову, від якої залежить здійснення дії головного речення. Складнопідрядне речення, що складається з умовного підрядного і головного, називається умовним періодом. Умовне речення називається протасис (попередник, передумова) від грецького слова η πρότασις, εως (передумова, положення, підрядність). Головне речення називається аподозис (наступник) від грецького η απόδοσις, εως (головне, повернення, виклад).

Протасис і аподозис утворюють умовний період. За значенням і за формою умовні періоди діляться на три види:

1. реальний або індикативний;

2. можливий або потенціальний;

3. нереальний або ірреальний.

Протасис	Аподозис
1. Siз індикативом всіх часів	1. Індикатив усіх часів або imperatīvus
2. Siзconiunctīvus praesentisчиperfecti	2. Coniunctīvuspraesentisчиperfecti
3. Si зconiunctīvus imperfectiчи plusquamperfecti	3. Coniunctīvus imperfectiчи plusquamperfecti

Умовні речення вводяться сполучниками:

1. si – якщо, якщо б, коли, коли б;

2. nisi, ni, si non(при запереченні) – якщо не, якби не

nisi, niвживаються тоді, коли заперечення відноситься до умови в цілому.

Si nonвживається тоді, коли заперечення відноситься лише до окремого слова в реченні;

3. sin autem – якщо ж;

4. sin minus – а якщо не;

5. dum,dummŏdo,modo(аби, аби тільки).

Залежно від сполучників розрізняють 3 види умовних речень: