Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути):

Особа	Singulāris	Plurālis
1.	fu-isse-m	fu-issē-mus
2.	fu-isse-s	fu-issē-tis
3.	fu-isse-t	fu-isse-nt

Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях

У незалежних реченнях кон’юнктив вживається у двох смислових значеннях: 1) для вираження волі і бажання – умовний побажальний (coniunctīvusoptatīvus); 2) для вираження припущення і можливості – умовний можливий (coniunctīvuspotentiālis).

До coniunctīvusoptatīvus належать такі види кон’юнктива:

1) coniunctīvushortatīvus (adhortatīvus); 2) coniunctīvusimperatīvus (iussīvus); 3) coniunctīvusprohibitīvus; 4) coniunctīvusoptatīvus;

5) coniunctīvusconcessīvus.

Запереченням до цих видів виступає частка ne.

До coniunctīvuspotentiālis належать: 1) coniunctīvuspotentiālis;

2) coniunctīvusdubitatīvus. Запереченням виступає частка non.

Кон’юнктив головних часів (praesens) і у більшості випадків (perfec-tumpraesens) означає здебільшого дію, що відноситься до теперіш-нього або майбутнього часу. Кон’юнктив історичних часів (imperfec-tum і plusquamperfectum) означає дію, що відноситься до минулого часу.

Умовний побажальний(coniunctīvus optatīvus)

1. Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus)

Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus) – умовний заохочення, що виражає заохочення, заклик, спонукання до дії, які звернені до першої особи множини. Вживається тільки уpraesens coniunctīvi. Запереченням виступає часткаne. Перекладається формами майбутнього часу і з певною спонукальною інтонацією:

1. Amēmus patriam, pareāmus legĭbus! – Любімо батьківщину, підко-ряймось законам!

2. Ne difficilia optēmus! – Не бажаймо важкого!

2. Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus)

Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus) – умовний наказу, що виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію, яка має бути виконана у майбутньому. Він вживається тільки уpraesens coniunctīvi. Запереченням виступає часткаne.Виступає у другій та третій особах однини і множини та у вимогах і настановах, які відносяться до майбутнього (крім другої особи множини). Перекладається умовним і наказовим способами. Наказова форма третьої особи перекладається словами „хай”, „нехай” і третьою особою теперішнього або майбутнього часу:

1. Istobonoutāre,dumabsit;cumabsit,nerequīras. – Цим благом користуйся, поки воно є; коли його нема, не шукай.

2. Videantconsŭles,nequidrespublĭcadetrimenticapiat. – Нехай консули потурбуються, щоб держава не понесла будь-якої шкоди. (Формула надзвичайної сенатської постановиsenātusconsultumultĭmum, яка означала введення надзвичайного стану і надання консулам диктаторських повноважень).

3. Coniunctīvus prohibitīvus

Coniunctīvus prohibitīvus – умовний заборони, що виражає заперечення. Вживається уpraesensабо уperfectum coniunctīvi. Запереченням виступає часткаne(іноді заперечні словаnemo– ніхто,nihil– ніщо,nullus– ніякий). Зустрічається у другій особі однини або множини. Заборона стосується теперішнього або майбутнього часу. Перекладається наказовим способом:

1. NecaudiasEpicurēos,quicontendunt,deosnihilmortaliacurāre. – Не слухай епікурейців, які твердять, що боги цілком не турбуються про людські справи.

2. Ne transiĕris Hibĕrum; ne quid rei tibi sit cum Saguntīnis. Nusquam te vestigio movĕris.– Не переходи Гібер, нехай не буде в тебе нічого спільного із мешканцями Сагунта. Нікуди не рухайся з місця.