Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lingua Latina.doc
Скачиваний:
1468
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
4.58 Mб
Скачать

Українські слова

будівля– aedificium, ii, n

високий, а, е– altus, a, um

грек– Graecus, i, m

карта– charta, ae, f

гарний, а, е– pulcher, chra, chrum

ліс– silva, ae, f

луг– pratum, i, n

мати в достатку– abundo, āvi, ātum, āre (+Abl)

місто– oppĭdum, i, n

наш, а, е– noster, tra, trum

острів– insŭla, ae, f

показувати– monstro, āvi, ātum, āre

прикрашати– orno, āvi, ātum, āre

римлянин– Romānus, i, m

ріка– fluvius, ii, m

розміщений, а, е– situs, a, um

тварина– bestia, ae, f

учень– discipŭlus, i, m

учитель– magister, tri, m

храм– templum, i, n

Вправи

  1. Провідміняйте словосполучення:

а) circŭlus vitiōsus (m) – блудне коло;

б) noster collēga doctus (m) – наш вчений колега;

в) tuum praemium magnum (n) – твоя велика нагорода;

г) vestrum desiderium pium (n) – ваше добре побажання.

  1. Провідміняйте дієслова в praesens indicatīvi actīvi і утворіть imperatīvus:

teneo, ui, tentum, ēre;

mitto, misi, missum, ĕre.

  1. Визначіть відмінок і виділіть основу іменників:

insulārum, equos, exempla, locis, imperia, frumentō, metalli, discipŭlum, caelum, amīcos, rusticōrum.

  1. Утворіть форму називного, знахідного і кличного відмінків множини іменників середнього роду:

pratum, templum, curricŭlum, aedificium, studium.

  1. Перекладіть українською мовою:

a foro, de elephantis, inter domĭnos, sine loco, in hortum, apud popŭlos.

  1. Поставте закінчення і перекладіть:

Mult… agricŏl… prope silv… habĭtant.

Discipŭl… fabŭl… de lup… avĭd… narrat.

  1. Доберіть з української, англійської, німецької, французької, іспанської мов слова, що утворилися за допомогою латинських суфіксів -arius, -orium, ‑mentum. Доповніть ними ряд:

укр.: нотаріус, коментарій, лабораторія, арґумент, ...

aнгл.: notary, ...

нім.: Notar, ...

фр.: notaire, ...

іспан.: notario, ...

  1. Від яких латинських слів утворені українські деривати:

аґрарний, коґнітивний, колегія, дисципліна, домінант, філіал, ґрація, локальний, тон, транквілізатор, вентиляція, уніфікація.

П’яте заняття (lectio quinta)

Homo locum ornat, non locus homĭnem

Людина прикрашає місце, а не місце – людину

Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни

Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний . Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (безs).

  1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:

    Nom. sing.

    Gen. sing.

    основа

    rex

    lux

    civĭtas

    palus

    reg-is

    luc-is

    civitāt-is

    palūd-is

    reg- (rec + s > rex)

    luc- (luc + s > lux)

    civitāt- (civitāt + s > civĭtas)

    palūd- (palūd + s > palus)

  2. Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing.

Gen. sing.

основа

consul

victor

flumen

flos

consŭl-is

victōr-is

flumĭn-is

flor-is

consŭl-

victōr-

flumĭn-

flor-

Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:

Nom. sing

Gen. sing

основа

homo

homĭnis

homĭn-

radix

radīcis

radīc-

regio

regiōnis

regiōn-

tempus

tempŏris

tempŏr-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка-is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]