- •В. В. Квасницький тріботехніка і основи надійності машин Київ
- •2011 Р.
- •Isbn 000-000-000-0
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.1 Стан і етапи розвитку тріботехніки
- •1.2 Етапи розвитку тріботехніки
- •1.3 Вчення про тертя і спрацьовування деталей
- •1.4 Оптимізація конструктивних рішень вузлів тертя
- •1.5 Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.6 Експлуатаційні заходи підвищення довговічності машин
- •1.7 Тривалість служби деталей машин
- •1.8 Збитки від тертя і спрацьовування в машинах
- •Розділ 2 контактування твердих тіл
- •2.1 Основні терміни
- •2.1.1 Приклади практичного вирішення задач тріботехніки
- •2.1.2 Деякі приклади вирішення задач тріботехніки на промислових підприємствах
- •2.1.3 Загальні відомості про поверхню деталей та її геометрію
- •2.4 Шорсткість поверхні
- •2.5 Основні поняття та визначення при контактуванні поверхонь
- •2.6 Моделі шорстких поверхонь
- •2.7 Площа контакту та зближення при контакті шорсткої поверхні з гладкою
- •2.8 Розрахунки деяких характеристик контакту поверхонь
- •2.8.1 Контакт поверхонь при різних умовах деформації
- •2.9 Стрижнева модель. Контакт двох шорстких поверхонь
- •2.9.1 Розрахунок контурних поверхонь контакту
- •2.9.2 Взаємний вплив мікронерівностей.
- •2.9.3 Площі контакту при одночасній дії тангенціальних і нормальних сил.
- •Розділ 3 зовнішнє тертя
- •3.1 Загальні поняття
- •3.1.1 Взаємодія поверхонь
- •3.1.2 Молекулярна (адгезійна) взаємодія
- •3.1.3 Енергія різних видів зв’язків
- •3.1.4 Механічна взаємодія
- •3.1.5 Зміни властивостей поверхневого шару при терті
- •3.2 Правило градієнта зсувного опору
- •3.3 Руйнування поверхонь тертя
- •3.3.1 Класифікація видів руйнування фрикційних зв’язків
- •3.3.2 Класифікація м. Б. Петерсена, основана на характері відокремлення частинок.
- •3.3.3 Основні характеристики фрикційних зв’язків
- •3.3.4 Основні закономірності процесів контактної взаємодії ковзаючих поверхонь.
- •3.4 Критичні точки, які характеризують умови переходу від одного виду фрикційної взаємодії до іншої
- •3.4.1 Фактори, які обумовлюють виникнення критичних точок
- •3.4.2 Умови виникнення заїдання
- •3.5 Попереднє зміщення і сила тертя спокою
- •3.5.1 Контакт пружних сфер при одночасній дії нормальних і тангенційних сил
- •3.6 Попереднє зміщення шорстких тіл
- •3.6.1 Пружний контакт
- •3.6.2 Пластичний контакт
- •3.6.3 Сухе і граничне тертя
- •3.6.4 Молекулярно-механічна теорія тертя
- •3.6.5 Молекулярна складова сили тертя
- •3.6.6 Вплив температур на τ0 і β
- •3.7 Механічна складова сили тертя
- •3.7.1 Одинична поверхня.
- •3.7.2 Множинний контакт
- •3.7.3 Вплив температури на механічну складову
- •3.8 Розрахунок сумарного коефіцієнту тертя
- •3.8.1 Одиничний контакт.
- •3.8.2 Деякі особливості тертя в вакуумі
- •3.8.3 Вплив товщини покриття на коефіцієнт тертя
- •3.8.4 Зовнішнє тертя при великих швидкостях ковзання
- •3.8.5 Вплив температури навколишнього середовища на коефіцієнт тертя
- •3.8.6 Тертя кочення
- •3.9 Просковзування – одне із джерел опору кочення
- •3.9.1 Гістерезисна теорія тертя кочення
- •3.9.2 Роль пластичних деформацій при коченні металів
- •Розділ 4 спрацьовування твердих тіл при терті
- •4.1 Характеристики процесу спрацьовування
- •4.2 Втомна теорія спрацьовування
- •4.3 Основне рівняння спрацьовування
- •4.4 Розрахунки зношення при пружному контакті
- •4.5 Зв’язок спрацьовування з пружно-міцностними властивостями матеріалів
- •4.6 Розрахунок зношення при пластичному контакті
- •4.7 Експериментальна перевірка розрахункових співвідношень втомної теорії спрацьовування
- •4.8 Спрацьовування.
- •Розділ 5 основи надійності машин
3.8.2 Деякі особливості тертя в вакуумі
Проблема тертя в вакуумі дуже привабила увагу вчених у зв’язку необхідності роботи механізмів у космосі.
Особливості тертя і спрацьовування у вакуумі зводяться до наступного :
1. Важкість регенерації адсорбованої захисної плівки на поверхнях тертя внаслідок розрідження навколишнього середовища.
2. Можливість зміни властивостей поверхневого шару під впливом різного виду радіації і змін властивостей атмосфери.
3. Вибіркове випаровування поверхневих шарів поверхонь тертя (особливо рідких змащень).
4. Важкість охолодження поверхонь тертя.
5. Великий температурний інтервал працездатності змащення.
Регенерація адсорбованої плівки
Головною особливістю вакууму є те, що матеріал при терті по суті оголюється, так як на ньому не встигає відновитися спрацьована захисна плівка, яка негайно відновлюється при звичайному атмосферному тиску.
-
Степінь вакууму
10-6
10-10
10-11
Час утворення плівки
2,5с
7год
70год
(швидкість утворення мономолекулярної плівки в залежності від степені вакууму)
Зміни властивостей атмосфери
O2 і H2 присутній в атмосфері не тільки у вигляді молекул, а і в активних радикалах.
В навколоземному просторі спостерігаються різні види радіації. Органічні матеріали, які піддаються опроміненню радіацією (пластмаси, еластомери), змінюють свої властивості (“зшиваються”, утворюють поперечні зв’язки, втрачають еластичність, охрупчуються). Поверхневий шар може розрихлюватися. Метали практично не змінюють своїх властивостей під дією опромінення.
Вибіркове випаровування і теплообмін
Істотною властивістю змащень і органічних матеріалів і навіть легкоплавких матеріалів є їх випаровуваність. Рідкі масла, які мають присадки, мають різну молекулярну вагу. При випаровуванні, яке проходить з різною швидкістю, змінюються склад і властивості масел. Відсутність O2 і H2O – парів призводить до того, що масла перестають виконувати свої функції, тому, що елементи O2 і H2O – парів і метал необхідні для утворення металічних мил. .
Тепло тертя
Відсутність конвективного обміну. Теплопередача в корпус механізму чи за рахунок радіаційної теплопередачі (~T4).
В зв’язку з цим проблема забезпечення роботи вузлів тертя в вакуумі є проблема створення на поверхні тертя стійкої захисної плівки (плівки із твердої речовини – десульфідів, диселенідів). Сполучення матеріалів плівки і контртіла повинно бути узгоджене із властивістю утворення сплавів.
3.8.3 Вплив товщини покриття на коефіцієнт тертя
Широко відомий експеримент Ф. Боудена і Д. Табора по встановленню залежності коефіцієнта тертя від товщини м’якого покриття на більш твердій основі. На рис.39 наведена така залежність, отримана в результаті ковзання сферичного індентора радіусом 0,3 мм. при навантаженні 4 кг. по поверхні зразка із інструментальної сталі, покриття – індій.
Товщина плівки змінювалась в інтервалі від 0,01 до 10 мкм. Якщо врахувати ефект зростання зсувного опору для тонких плівок, то перехід через мінімум може бути пояснено на основі молекулярно–механічної теорії тертя.
Для випадку, коли твердість основи значно більша твердості покриття можна вважати, що процеси пластичного тертя локалізуються тільки в покритті. Величина визначається в першу чергу механічними властивостями і товщиною покриття і може бути оцінена по наступній формулі (Алексеев Н. М. “Металлические покрытия опор скольжения.” “Наука”, 1973, 75с.)
,
де r – радіус індентора; Δс – товщина покриття.
Зі збільшенням товщини покриття зменшується, а коефіцієнт тертя відповідно зростає. При і, відповідно,.
Із зменшенням товщини покриття коефіцієнт тертя не падає безгранично, так як для тонких покриттів опір зсуву зростає при зменшенні їх товщини. В цьому випадку коефіцієнт тертя визначається міцністю покриття на зсув і механічною складовою можна знехтувати. Для тонких покриттів, порядку 0,1 мкм і менше, залежність опору зсуву від товщини шару буде
,
де .τm. – опір зсуву в “масивному” стані
Тоді для лівої кривої (рис.39) коефіцієнт тертя можна виразити
,
тобто f зростає зі зменшенням товщини покриття. Експеримент показав, що “n” близьке до одиниці.
Обчислення τ по вищевказаній формулі показали, що при зменшенні Δс до 10-6 см. опір зсуву зростає в 3-4 рази.
Рис.39. Залежність коефіцієнту тертя від товщини металічних плівок по Боудену (схема).