- •В. В. Квасницький тріботехніка і основи надійності машин Київ
- •2011 Р.
- •Isbn 000-000-000-0
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.1 Стан і етапи розвитку тріботехніки
- •1.2 Етапи розвитку тріботехніки
- •1.3 Вчення про тертя і спрацьовування деталей
- •1.4 Оптимізація конструктивних рішень вузлів тертя
- •1.5 Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.6 Експлуатаційні заходи підвищення довговічності машин
- •1.7 Тривалість служби деталей машин
- •1.8 Збитки від тертя і спрацьовування в машинах
- •Розділ 2 контактування твердих тіл
- •2.1 Основні терміни
- •2.1.1 Приклади практичного вирішення задач тріботехніки
- •2.1.2 Деякі приклади вирішення задач тріботехніки на промислових підприємствах
- •2.1.3 Загальні відомості про поверхню деталей та її геометрію
- •2.4 Шорсткість поверхні
- •2.5 Основні поняття та визначення при контактуванні поверхонь
- •2.6 Моделі шорстких поверхонь
- •2.7 Площа контакту та зближення при контакті шорсткої поверхні з гладкою
- •2.8 Розрахунки деяких характеристик контакту поверхонь
- •2.8.1 Контакт поверхонь при різних умовах деформації
- •2.9 Стрижнева модель. Контакт двох шорстких поверхонь
- •2.9.1 Розрахунок контурних поверхонь контакту
- •2.9.2 Взаємний вплив мікронерівностей.
- •2.9.3 Площі контакту при одночасній дії тангенціальних і нормальних сил.
- •Розділ 3 зовнішнє тертя
- •3.1 Загальні поняття
- •3.1.1 Взаємодія поверхонь
- •3.1.2 Молекулярна (адгезійна) взаємодія
- •3.1.3 Енергія різних видів зв’язків
- •3.1.4 Механічна взаємодія
- •3.1.5 Зміни властивостей поверхневого шару при терті
- •3.2 Правило градієнта зсувного опору
- •3.3 Руйнування поверхонь тертя
- •3.3.1 Класифікація видів руйнування фрикційних зв’язків
- •3.3.2 Класифікація м. Б. Петерсена, основана на характері відокремлення частинок.
- •3.3.3 Основні характеристики фрикційних зв’язків
- •3.3.4 Основні закономірності процесів контактної взаємодії ковзаючих поверхонь.
- •3.4 Критичні точки, які характеризують умови переходу від одного виду фрикційної взаємодії до іншої
- •3.4.1 Фактори, які обумовлюють виникнення критичних точок
- •3.4.2 Умови виникнення заїдання
- •3.5 Попереднє зміщення і сила тертя спокою
- •3.5.1 Контакт пружних сфер при одночасній дії нормальних і тангенційних сил
- •3.6 Попереднє зміщення шорстких тіл
- •3.6.1 Пружний контакт
- •3.6.2 Пластичний контакт
- •3.6.3 Сухе і граничне тертя
- •3.6.4 Молекулярно-механічна теорія тертя
- •3.6.5 Молекулярна складова сили тертя
- •3.6.6 Вплив температур на τ0 і β
- •3.7 Механічна складова сили тертя
- •3.7.1 Одинична поверхня.
- •3.7.2 Множинний контакт
- •3.7.3 Вплив температури на механічну складову
- •3.8 Розрахунок сумарного коефіцієнту тертя
- •3.8.1 Одиничний контакт.
- •3.8.2 Деякі особливості тертя в вакуумі
- •3.8.3 Вплив товщини покриття на коефіцієнт тертя
- •3.8.4 Зовнішнє тертя при великих швидкостях ковзання
- •3.8.5 Вплив температури навколишнього середовища на коефіцієнт тертя
- •3.8.6 Тертя кочення
- •3.9 Просковзування – одне із джерел опору кочення
- •3.9.1 Гістерезисна теорія тертя кочення
- •3.9.2 Роль пластичних деформацій при коченні металів
- •Розділ 4 спрацьовування твердих тіл при терті
- •4.1 Характеристики процесу спрацьовування
- •4.2 Втомна теорія спрацьовування
- •4.3 Основне рівняння спрацьовування
- •4.4 Розрахунки зношення при пружному контакті
- •4.5 Зв’язок спрацьовування з пружно-міцностними властивостями матеріалів
- •4.6 Розрахунок зношення при пластичному контакті
- •4.7 Експериментальна перевірка розрахункових співвідношень втомної теорії спрацьовування
- •4.8 Спрацьовування.
- •Розділ 5 основи надійності машин
Isbn 000-000-000-0
Текст лекцій призначено для студентів напряму підготовки 0923 “Зварювання спеціальностей 7092301, 7092302, 7092303”. Представлений матеріал охоплює розділи пружно – пластичного аналізу деформування матеріалів при контактуванні поверхонь деталей; розглянуті загальні характеристики процесів формування площ контакту при пластичній і кінематичній взаємодії поверхонь з різною чистотою, що дає можливість більш глибокого розуміння молекулярно – механічної природи тертя і спрацьовування поверхневих шарів деталей, що труться. Значна увага приділена питанням підбору матеріалів для пар тертя та теоретичному обґрунтуванню і практичному використанню їх для більш надійної експлуатації деталей машин і конструкцій.
Передмова
Метою викладання курсу “Тріботехніка і основи надійності машин” є формування у майбутнього фахівця в галузі машинобудування, приладобудування, виготовлення конструкцій різного призначення сучасних уявлень і знань про будову, фізико-хімічні і механічні властивості поверхневого шару різних матеріалів, про механізм взаємодії твердих тіл при контактуванні з зовнішнім середовищем, при зовнішньому терті, спрацьовування і руйнування цих тіл, та заходи по зменшенню або запобіганню цих процесів.
Завданням вивчення дисципліни є те, щоб на базі глибокого і всебічного розуміння суті складних процесів, які виникають при контактуванні твердих тіл у різних умовах зовнішнього тертя і навколишнього середовища, розрахувати параметри умов експлуатації і розробити систему заходів по вибору оптимальних матеріалів, конструкцій і технологій, які забезпечували би високу надійність і довговічність машин, апаратів і конструкцій при їх експлуатації.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:
Визначити параметри шершавості поверхонь по профілографам поверхні.
Визначити параметри контактування двох твердих тіл (зближення, фактичну і контурну площу при пружному і пластичному контакті а також середній тиск на контакті, густоту та інші), для насичених і ненасичених контактів.
Визначати коефіцієнт і силу тертя.
Оцінювати працездатність пар тертя в різних умовах
Визначати вид і інтенсивність спрацьовування деталей для різних умов і назначати засоби протидії.
Назначати матеріали для пар тертя в різних умовах експлуатації.
Проводити аналіз впливу навколишнього середовища і умов праці на надійність і довговічність пар тертя.
Використовувати експлуатаційні, технологічні і конструктивні засоби підвищення довговічності деталей машин, апаратів, конструкцій.
Розділ 1
1.1 Стан і етапи розвитку тріботехніки
Ключова галузь економіки - машинобудування визначається науково-технічними досягненнями, ефективністю виробництва.
Технічний рівень, ресурс і надійність техніки, прискорений випуск нового покоління машин й устаткування підвищується комплексною автоматизацією і механізацією, прогресивною технологією, використанням нових матеріалів з підвищеними характеристиками. Вирішення проблеми – підвищення терміну працездатності до капітального ремонту нових видів машин, устаткування і приладів, зниження їх металоємкості, скорочення чисельності робітників, які займаються ремонтом, збереження енергії, матеріалів, підвищення продуктивності, забезпечення екологічності і безпеки – залежить від підвищення зносостійкості і надійності пар тертя.
Тертя – дивний феномен природи. Воно подарувало людству тепло і вогонь, можливість за малий проміжок часу зупинити швидкий поїзд і автомобіль, прискорити хімічну реакцію в 100 тисяч разів, записати голос на плівку, почути скрипку і багато іншого.
Тертя вивчали Леонардо да Вінчі і Ломоносов, Г.Амонтон і Кулон, Н.П.Петров і Л.Ейлер, Д.І.Менделєєв і О.Рейнольдс і інші вчені.
В наш час тертя вивчали академіки М.Є.Жуковський, Е.А.Чудаков, В.Д.Кузнєцов, П.О.Ребіндер, професор А.А.Ахматов, чл. - кор. АН СРСР. Б.В.Дерягін, академік В.О.Бєлий, професор І.В.Крагельский, професор В.І.Костецький і інші. За кордоном Ф.Боуден, Д.Тейлор, С.Баходур, К.Лудема, Н.П.Су, Д.Баклі, Р.Куртель, Н.Краузе, Г.Утц, Н.Чихос, Г.Фляйтер, Г.Польцер, М.Хебда, Т.Данов і інші.
До сього дня тертя в багатьох його аспектах залишається загадкою. При терті (і тільки при терті) одночасно протікають механічні, електричні, теплові, вібраційні і хімічні процеси. Тертя може зміцнювати або розміцнювати метал, підвищити або зменшити вміст вуглецю, наситити метал воднем або обезводнити його, перетворити золото і платину в окис, відполірувати метали і зварити їх. Тертя є само організуючим процесом, в якому з певною послідовністю і дуже “розумно” протікають явища, які направлені на руйнування поверхні або ж, навпаки, створення цілої серії систем, які зменшують спрацьованість і тертя.
Сьогодні з тертям пов’язана одна з найгостріших проблем сучасності – спрацьовування машин і механізмів. Щорічні втрати на тертя та спрацьовування в США складає – 100 млр. доларів, в Германії – 40млр. марок. Передчасне спрацьовування машин, приладів, устаткування і інструмента приводить до величезних втрат і в Україні. Капітальний ремонт коштує третю частину загальних втрат, амортизаційні відчислення складають, практично, вартість витрат на спрацьовування. Спрацьовування – головна причина ремонту. По колишньому СРСР 25 млн.т металу витрачалось на ремонт і виготовлення запасних частин, 7 млн. людей зайнято ремонтними роботами.
Тільки ремонтом сільськогосподарської техніки зайнято біля 1 млн. людей і витрачається на це 6 млр.гр.. Ремонт і технічне обслуговування приблизно коштує для різних виробів техніки в 3...10 разів більше вартості їх виготовлення.
Значна частина (біля 30%)світових енергетичних ресурсів в різних формах витрачається на тертя, 80...90% рухомих сполучень машин виходять з ладу внаслідок спрацьовування. При цьому зменшується ККД, точність, економічність, надійність і довговічність машин, погіршуються динамічні і акустичні характеристики. Поряд з актуальними питаннями забезпечення працездатності найбільш схильних до спрацьовування вузлів, таких наприклад, як шарнірні з’єднання гусениць в тракторах і тягачах, циліндропоршневої пари двигунів внутрішнього згорання, насосів, компресорів, різних ущільнюючих систем, дослідів контакту колесо – рейка, шина – дорога, сучасна наука і техніка становлять нові задачі, пов’язані з розвитком авіаційно – космічної техніки, атомної енергетики, освоєнням океану, глибоких надр Землі і інших перспективних напрямків.
Спрацьовування лімітує ресурс газонафтопромислового устаткування в 50...70% випадках, втомне руйнування – в 15...20%, воно є головною причиною відмовлень гірничодобувної і обробляючої техніки.
Витрати на відновлення машин величезні, причому щорічно вони збільшуються. Підвищення термінів працездатності машин і устаткування навіть в малій мірі рівнозначно введенню значних нових виробничих потужностей.
Розвиток техніки і, зокрема, машинобудування, надав проблемі підвищення довговічності величезну значимість з точки зору економії матеріальних ресурсів і робочої сили і залучило до цієї проблеми широке коло конструкторів, технологів, експлуатаційників, а також вчених різних спеціальностей. Це дозволило не тільки розробити конструктивні і технологічні заходи по підвищенню термінів експлуатації машин і створити раціональні методи догляду за ними, але і на базі досягнень фізики, хімії і металознавства закласти основи учення тертя, спрацьовування і змащування машин. Цією проблемою широко займаються на підприємствах, в вузах і галузевих науково - дослідних інститутах, їй присвячуються наради і конференції, по цим питанням публікують монографії і багато чисельні журнальні статті.
На відміну від високого рівня постановки розрахунків деталей і конструкцій на міцність, жорсткість і сталість, сучасний стан теорії тертя і спрацьовування не дає конструктору надійних методів розрахунку спряжених пар на спрацьовування і більшості деталей, які спрацьовуються, на довговічність на раніш передбачений термін роботи. Навіть гідродинамічна теорія змащування, розвиток якої почався більш ніж 90 років тому, не дозволяє виконати розрахунок підшипників з рідинним змащуванням з тією ж надійністю результатів, як розрахунок балки методами опору матеріалів. Однак, теорія і інженерна практика підвищення спрацьовування і надійності роботи деталей, що труться, має велику кількість важливих якісних залежностей, результатів експериментальних досліджень і спостережень, використання яких дозволяє суттєво підвищити терміни роботи машин.