- •В. В. Квасницький тріботехніка і основи надійності машин Київ
- •2011 Р.
- •Isbn 000-000-000-0
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.1 Стан і етапи розвитку тріботехніки
- •1.2 Етапи розвитку тріботехніки
- •1.3 Вчення про тертя і спрацьовування деталей
- •1.4 Оптимізація конструктивних рішень вузлів тертя
- •1.5 Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей
- •1.6 Експлуатаційні заходи підвищення довговічності машин
- •1.7 Тривалість служби деталей машин
- •1.8 Збитки від тертя і спрацьовування в машинах
- •Розділ 2 контактування твердих тіл
- •2.1 Основні терміни
- •2.1.1 Приклади практичного вирішення задач тріботехніки
- •2.1.2 Деякі приклади вирішення задач тріботехніки на промислових підприємствах
- •2.1.3 Загальні відомості про поверхню деталей та її геометрію
- •2.4 Шорсткість поверхні
- •2.5 Основні поняття та визначення при контактуванні поверхонь
- •2.6 Моделі шорстких поверхонь
- •2.7 Площа контакту та зближення при контакті шорсткої поверхні з гладкою
- •2.8 Розрахунки деяких характеристик контакту поверхонь
- •2.8.1 Контакт поверхонь при різних умовах деформації
- •2.9 Стрижнева модель. Контакт двох шорстких поверхонь
- •2.9.1 Розрахунок контурних поверхонь контакту
- •2.9.2 Взаємний вплив мікронерівностей.
- •2.9.3 Площі контакту при одночасній дії тангенціальних і нормальних сил.
- •Розділ 3 зовнішнє тертя
- •3.1 Загальні поняття
- •3.1.1 Взаємодія поверхонь
- •3.1.2 Молекулярна (адгезійна) взаємодія
- •3.1.3 Енергія різних видів зв’язків
- •3.1.4 Механічна взаємодія
- •3.1.5 Зміни властивостей поверхневого шару при терті
- •3.2 Правило градієнта зсувного опору
- •3.3 Руйнування поверхонь тертя
- •3.3.1 Класифікація видів руйнування фрикційних зв’язків
- •3.3.2 Класифікація м. Б. Петерсена, основана на характері відокремлення частинок.
- •3.3.3 Основні характеристики фрикційних зв’язків
- •3.3.4 Основні закономірності процесів контактної взаємодії ковзаючих поверхонь.
- •3.4 Критичні точки, які характеризують умови переходу від одного виду фрикційної взаємодії до іншої
- •3.4.1 Фактори, які обумовлюють виникнення критичних точок
- •3.4.2 Умови виникнення заїдання
- •3.5 Попереднє зміщення і сила тертя спокою
- •3.5.1 Контакт пружних сфер при одночасній дії нормальних і тангенційних сил
- •3.6 Попереднє зміщення шорстких тіл
- •3.6.1 Пружний контакт
- •3.6.2 Пластичний контакт
- •3.6.3 Сухе і граничне тертя
- •3.6.4 Молекулярно-механічна теорія тертя
- •3.6.5 Молекулярна складова сили тертя
- •3.6.6 Вплив температур на τ0 і β
- •3.7 Механічна складова сили тертя
- •3.7.1 Одинична поверхня.
- •3.7.2 Множинний контакт
- •3.7.3 Вплив температури на механічну складову
- •3.8 Розрахунок сумарного коефіцієнту тертя
- •3.8.1 Одиничний контакт.
- •3.8.2 Деякі особливості тертя в вакуумі
- •3.8.3 Вплив товщини покриття на коефіцієнт тертя
- •3.8.4 Зовнішнє тертя при великих швидкостях ковзання
- •3.8.5 Вплив температури навколишнього середовища на коефіцієнт тертя
- •3.8.6 Тертя кочення
- •3.9 Просковзування – одне із джерел опору кочення
- •3.9.1 Гістерезисна теорія тертя кочення
- •3.9.2 Роль пластичних деформацій при коченні металів
- •Розділ 4 спрацьовування твердих тіл при терті
- •4.1 Характеристики процесу спрацьовування
- •4.2 Втомна теорія спрацьовування
- •4.3 Основне рівняння спрацьовування
- •4.4 Розрахунки зношення при пружному контакті
- •4.5 Зв’язок спрацьовування з пружно-міцностними властивостями матеріалів
- •4.6 Розрахунок зношення при пластичному контакті
- •4.7 Експериментальна перевірка розрахункових співвідношень втомної теорії спрацьовування
- •4.8 Спрацьовування.
- •Розділ 5 основи надійності машин
3.6.2 Пластичний контакт
Розрахунок контактних дотичних деформацій має важливе значення при проектуванні точних приладів, станків та інших прецезійних пристроїв. Зв’язок між зусиллям зсуву і дотичної деформації у загальному випадку має вигляд, показаний на рис.31
Рис.31. Схематизована залежність питомої тангенційної сили від зміщення, яка приймається в розрахунках дотичної піддатливості стиків.
Ділянка OA являє собою пружний зсув, а білянка AB – пластичний. В пружній області виконується співвідношення
;
де kτ – коефіцієнт дотичної піддатливості. Цей коефіцієнт залежить від нормального навантаження, стану контактуючих поверхонь (змащення, шорсткість). Зі збільшенням нормального навантаження й чистоти обробки поверхонь він зменшується. Для зміщуваних поверхонь він вищий, ніж для сухих. В пластичної області питомі тангенційні зусилля і деформації пов’язані співвідношенням
Заслуговує уваги встановлення зв’язків між коефіцієнтами зчеплення Ψ і коефіцієнтом ковзання f.
Вона може бути описана параболічною функцією в області зміни f від 0,28 до 0,6:
3.6.3 Сухе і граничне тертя
Зовнішнє тертя– явище обумовлене формозмінами лише поверхневого шару контактуючих тіл й подолання молекулярно-атомарних зв’язків, які виникають в точках реального контакту, і залежать від прикладеного навантаження, шорсткості і механічних властивостей цих тіл.
Внутрішнє тертя– явище, яке охоплює об’єм деформованого тіла і обумовлене формозмінами усього об’єму.
Сухимтертям називається тертя при наявності між двома твердими тілами прошарку з пониженим опором, який знаходиться в твердій фазі, граничним – в рідкій.
Зовнішнє тертя– процес дисипації енергії, протікаючий при відносному тангенційному переміщенні доторкуваних твердих тіл, здійснюваний в зонах реального контакту цих тіл, утвореного під дією зовнішніх навантажень.
В залежності від виду переміщення розрізняють тертя ковзання, верчення і кочення.
Рис.32. Різні види тертя (схема): а – ковзання, б – кочення, в – верчення
Для якісної оцінки тертя вводиться поняття сили тертя. Сила тертя являє собою рівнодіючу сил тангенційних опорів, які виникають на реальних плямах контакту при ковзанні одного тіла по поверхні іншого. Сила тертя відноситься до числа непотенційних сил. Тертя верчення характеризується моментом сили тертя.
При переході від спокою до ковзання є ділянка попереднього зміщення (OA, рис.33)
Тангенційний опір в режимі попереднього зсуву називають неповною силою тертя. Краще її називати силою щеплення.
Повна сила тертя спокою відповідає переходу від попереднього зміщення до ковзання (точка A). Її умовно називають тертям спокою. Після попереднього зміщення починається стале ковзання, яке характеризується силою тертя ковзання (A, B). Тертя може оцінюватися не тільки силою або моментом. Так, тертя при ударі характеризується зміною кількості рухів.
В інженерній практиці для оцінки тертя використовують 3 безрозмірних величини :
Коефіцієнт тертя ковзання– відношення сили тертя до нормального навантаження:
.
В обробці металів тиском, коефіцієнт тертя називають відношення тангенційного опору в зоні контакту 2-х тіл до межі текучості більш слабкого із матеріалів. В цьому випадку у відповідності з теорією пластичності коефіцієнт тертя на може перевищувати 0,5.
Рис.33 Залежність сили тертя від величини зсуву
Коефіцієнт тертя при ударі– відношення зміни кількості рухів тіла, які співударяються в нормальному і тангенційному напрямку за час співудару
;
При енергетичній оцінці визначається коефіцієнт втрат на тертя як відношення роботи, затраченої на перемогу сил тертя Wт, до загальної затраченої роботи
, ;
Цією характеристикою раціонально користуватися для інтегральної оцінки витрат на тертя в машинах і механізмах.