- •Вступ
- •1.1. Сутність та функції фінансів
- •1.2. Роль фінансів у суспільному відтворювальному процесі
- •1.3. Сутність, призначення і роль фінансової інфраструктури
- •1.5. Інструментальне наповнення фінансової інфраструктури
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА
- •2.1. Теоретична сутність фінансової системи України та основні принципи її побудови
- •2.3. Інституційно-функціональна структура фінансової системи України
- •2.4. Фінансові ресурси держави, джерела і методи їх формування
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •3.1. Концепції державних фінансів у фундаментальних економічних теоріях
- •3.1.1. Попередники англійської класичної політекономії
- •3.1.2. Фінансові концепції англійської класичної політекономії. Адам Сміт і Давід Рікардо
- •3.1.3. Фінансові теорії історичної школи Німеччини
- •3.1.4. Маржиналізм і його вплив на розвиток фінансової науки
- •3.1.7. Монетаризм і пріоритет грошової політики
- •3.1.8. Неолібералізм. Фінансові пріоритети
- •3.1.10. Інституціоналізм і його вплив на фінансову думку
- •3.2. З історії української фінансової думки
- •3.3. Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 4. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА
- •4.1. Сутність, типи та напрямки фінансової політики
- •4.2. Складові фінансової політики держави
- •4.3. Забезпечення реалізації фінансової політики
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ
- •5.1. Зміст і склад державних фінансів. Державні доходи і державні видатки
- •5.2. Державний бюджет: суть та призначення
- •5.3. Бюджетна система та державний устрій держави
- •5.4. Бюджетний процес
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 6. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ
- •6.1. Сутність місцевих фінансів, їх структура та функції
- •6.2. Доходи та видатки місцевих бюджетів
- •6.3. Управління місцевими фінансами
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 7. ПОДАТКИ Й ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ
- •7.1. Економічна сутність і роль податків у формуванні державних фінансів
- •7.2. Принципи формування податкової системи
- •7.3. Класифікація й основні види податків
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 8. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
- •8.1. Сутність фінансів підприємств
- •8.2. Вибір підприємствами організаційно-правових форм у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності
- •8.3. Роль фінансової роботи в управлінні підприємствами
- •8.4. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика
- •8.5. Фінансові аспекти формування та функціонування основних засобів
- •8.6. Фінансове забезпечення функціонування обігових коштів
- •8.7. Витрати і доходи підприємств, їх класифікація
- •8.8. Фінансові результати та фактори, що впливають на них
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 9. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
- •9.1. Доходи домогосподарств
- •9.2. Витрати домогосподарств
- •9.3. Інвестування в людський капітал
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •10.1. Соціально-економічна роль фондів цільового призначення
- •10.2. Класифікація фондів цільового призначення
- •10.4. Державні фонди в Україні, види, розміри та методика нарахування внесків до них
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 11. СТРАХОВІ ФОНДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ
- •11.2. Структура національного страхового ринку України та основні проблеми його розвитку
- •11.3. Зарубіжна практика страхування
- •Тести
- •Література
- •Тема 12. ФІНАНСОВИЙ РИНОК
- •12.1. Економічна сутність фінансового ринку та його структура
- •12.2. Класифікація фінансових ринків
- •12.3. Інструменти фінансового ринку
- •12.4. Цінні папери як основний інструмент фінансового ринку
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ Й УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ
- •13.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •13.1.1. Еволюція фінансового менеджменту
- •13.1.2. Принципи організації фінансового менеджменту
- •13.2. Інформаційне забезпечення фінансового управління
- •13.2.2. Баланс підприємства та аналіз його складових частин
- •13.2.3. Ліквідність підприємства та методи її оцінювання
- •13.3. Фінансове планування
- •13.3.1. Види планів, зміст і послідовність їх розробки на підприємстві
- •13.3.2. Основні фінансові показники в системі бізнес-планування
- •13.3.3. Фінансове планування в системі бюджетування поточної діяльності
- •13.4. Управління державними фінансами
- •13.5. Податковий менеджмент
- •13.6. Особливості інвестування АПК України
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •Тема 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
- •14.1. Поняття, призначення та функції міжнародних фінансів
- •14.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку
- •14.3. Характеристика структури світового фінансового ринку
- •14.3.1. Валютний ринок
- •14.3.2. Міжнародний кредитний ринок
- •14.3.3. Міжнародний ринок цінних паперів
- •14.3.4. Міжнародні ринки золота
- •14.4. Міжнародні розрахунки та операції валютного ринку
- •14.5. Міжнародні валютні системи
- •14.6. Міжнародне подвійне оподаткування і правові шляхи його розв’язання
- •14.7. Міжнародні фінансові організації та їх функції
- •Питання для самоперевірки
- •Тести
- •Література
- •ЛІТЕРАТУРА
- •АДРЕСИ ІНТЕРНЕТ-САЙТІВ, ЩО БУДУТЬ КОРИСНИМИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ
Загальну систему міжнародних фінансів формує кілька сфер міжнародних фінансових відносин: міжнародний фінансовий ринок, міжнародні платіжні розрахунки та їх баланси, міжнародні валютні операції, міжнародні валютні системи, міжнародні організації та інституції, регулювання міжнародних фінансів (рис. 14.2). Всі сфери у взаємодії формують певний механізм функціонування міжнародних фінансів, який постійно розвивається. На нього впливають рівень економічного розвитку та характер зовнішньоекономічної діяльності країн, поточні й довгострокові пріоритети держави та ін.
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
міжнародний фінансовий ринок міжнародні валютні операції
міжнародні валютні системи міжнародні організації та інституції
регулювання міжнародних фінансів міжнародні платіжні розрахунки
та їх баланси
Рис. 14.2. Загальна система міжнародних фінансів
14.2. Загальна характеристика світового фінансового ринку
Прискорений процес інтеграції, що розпочався приблизно у 60-х роках ХХ ст. і на сучасному етапі виявився в розширенні та зміцненні зв’язків між національними фінансовими ринками, зумовив виникнення міжнародного фінансового ринку. Його суб’єктами стали великі транснаціональні компанії та банки. Фінансові послуги банків своїм клієнтам можуть надаватися за межами країни, де розташовані банківські установи. Умови таких послуг стають вигіднішими, ніж аналогічні на національному ринку, що приваблює клієнтів.
Інтеграція національних фінансових ринків поступово призводить до їхній глобалізації, що виявляється у взаємозалежності ринків, а не тільки в їх взаємодії. Поняття глобалізації фінансів дає уявлення про світ як про взаємопов’язаний і взаємозалежний інтегрований ринок, який не має кор-
492
донів. Фінансовий ринок, що діє в просторі міжнародних економічних відносин, називають «міжнародним фінансовим ринком». Нині міжнародний фінансовий ринок є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів, але тенденція до глобалізації не означає, що зникають локальні ринки окремих країн або стирається різниця між ними. Наприклад, швейцарський банкір Дьоріг Ханс-Ульріх зазначає, що фінансова глобалізація означає загальне зближення, подібність й ідентичність цін та якості одного й того самого фінансового продукту в один і той самий час.
Міжнародний фінансовий ринок має на меті забезпечення перерозподілу між країнами тимчасово вільних фінансових ресурсів й одержання від цих операцій певного зиску, а також забезпечення міжнародної ліквідності. Функціонування світового фінансового ринку дає змогу країнам швидко отримувати на вигідних умовах наднаціонального ринку таку кількість фінансових ресурсів, яка б сприяла їхньому економічному розвитку. На міжнародному фінансовому ринку обертаються активи, які або є іноземними (емітовані нерезидентами, відповідно до законодавства певної країни), або емітовані поза юрисдикцією будь-якої країни.
Міжнародний фінансовий ринок є механізмом купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал. Він розміщений у фінансових центрах та поза ними. Всі операції здійснюються телефоном, факсом або ж за допомогою інших сучасних систем зв’язку. Він функціонує через систему міжбанківських кореспондентських зв’язків і є результатом об’єктивної тенденції до інтернаціоналізації національних фінансових ринків провідних промислово розвинених країн.
З організаційної точки зору, міжнародний фінансовий ринок — це су-
купність уповноважених банків, брокерських фірм, валютних бірж, транснаціональних компаній та інших юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність та впливають на нього.
За меою впливу на ринок банки та компанії, які працюють на ньому, поділяються на активних і пасивних учасників ринку.
Активними учасниками є великі банки та фінансові компанії, яким належить переважний обсяг усіх фінансових угод на ринку. За рахунок здійснення значної частини операцій вони встановлюють поточний рівень валютного курсу або відсоткових ставок, тобто «роблять ціни», тому їх ще називають створювачами ринку (від англ. market makers). При визначенні таких банків (компаній) головним є не абсолютний їхній розмір, а частка в операціях ринку, тобто спроможність, встановлюючи ціну, впливати на ринок.
Зазвичай, активними учасниками ринку стають банки (компанії), які мають великі грошові активи, надійну репутацію, розвинену мережу зарубіжних відділень і філій, значний обсяг міжнародних розрахунків. Певне
493
значення також має державна політика валютних обмежень, політика банків, а також стан телекомунікації в регіоні їх розташування.
Основною функцією активних учасників ринку є котирування для дрібніших банків, останні можуть прийняти або не прийняти ці котирування. Тобто вони формують ціни шляхом здійснення операцій один з одним та з меншими банками, які є учасниками ринку.
Пасивні учасники ринку — це дрібніші банки та компанії, які використовують для своїх операцій встановлені курси. Оскільки вони не є активними гравцями на ринках і «беруть ціну», то їх ще називають користувачами ринку (від англ. market users). Незважаючи на те, що сукупний обсяг їхніх операцій на ринку може бути достатньо великим, частка кожного з них — незначна.
Головними гравцями на світовому фінансовому ринку є банки, які здійснюють 85–95 % угод між собою на міжбанківському ринку та з торго- во-промисловою клієнтурою. Через брокерські фірми (в тому числі біржі) здійснюється близько 30 % операцій світового фінансового ринку. З кінця 60-х років XX ст. зростає роль великих компаній на світовому фінансовому ринку.
Світовий (міжнародний) фінансовий ринок поділяється на централі-
зований та децентралізований. Централізований світовий фінансовий ринок представлений валютними біржами. Його також називають біржовим ринком. На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, телефоном. На сучасному етапі спостерігається процес глобалізації централізованого фінансового ринку. Прикладом цього є угода про злиття лондонської та франкфуртської фондових бірж. До цієї угоди приєднується також американська, яка у Європі представлена через електронну біржу у Брюсселі.
Залежно від здійснюваних на світовому фінансовому ринку операцій (валютних, кредитних або інвестиційних), ринок має відповідні сегменти: валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів. Водночас кредити та інвестиції поділяють за терміном реалізації майнових прав на короткі (до одного року) і тривалі, тобто виникають сегменти: ринки гро-
шей та капіталів.
Валютний ринок — найбільший за розміром сегмент світового фінансового ринку, на якому об’єктом купівлі-продажу є валюта, термін реалізації майнових прав на яку не перевищує року. Кредитний ринок — ринок індивідуалізованих боргових зобов’язань. Ринок цінних паперів — це сукупність суспільних відносин із приводу емісії й обертання цінних паперів, які мають похідні інструменти. На світовому ринку значну роль у забезпеченні міжнародної ліквідності відіграє також золото як валютний і сировинний метал, операції з купівлі-продажу якого формують ринок золота.
494