існують випадки зволікання страхових компаній із виплатами страхових сум і страхових відшкодувань, неправомірних відмов від виплат усупереч страховому законодавству. Усе це свідчить про незадовільне державне регулювання страхової діяльності та недосконалу систему державного контролю за фінансовою надійністю страховиків.

11.3. Зарубіжна практика страхування

До країн із найбільш високим рівнем розвитку страхової справи належать: США, Німеччина, Італія, Швейцарія, Японія, Великобританія, Франція та Бельгія.

Страховий ринок Сполучених Штатів Америки. Американський стра-

ховий бізнес відрізняється величезним розмахом і не має собі рівних у світі. Американські страхові монополії контролюють близько 50 % загалом страхового ринку індустріально розвинених країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування і близько 2 тис. компаній по страхуванню життя громадян.

Кожен штат має своє страхове законодавство і свій наглядовий орган. Єдиного федерального Закону про страхування та єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає. Кожен штат висуває свої вимоги щодо мінімального рівня капіталу, видів страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загальне регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і самим страховим компаніям.

УСША існують два типи страхових компаній: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм не існує. Акції акціонерних товариств може придбати як фізична, так і юридична особа.

Законодавчо передбачена спеціалізація страхових компаній на проведенні операцій по страхуванню життя і майна громадян. Активи всіх страхових компаній складають приблизно 1,6 трлн дол. У середньому активи однієї страхової компанії складають 950 млн дол., а на 12 найбільших компаній припадає 45 млрд дол.

УСША широко використовується електронний банк даних по всіх страхових компаніях, що дає можливість розподілити компанії за рівнями ризику, розмірами премії тощо.

Однією з найважливіших особливостей найбільших страхових компаній зі страхування життя є та обставина, що завдяки високому авторитету на їхнє зберігання передаються багатомільярдні грошові засоби, що належать різним пенсійним фондам. Основне завдання страхових компаній у цьому випадку — шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити

399

приріст довірених грошових засобів. За зберігання цих фінансових ресурсів страхові компанії стягують комісійну винагороду. І навіть помірні її розміри — 0,1% від узятих на зберігання сум приносять мільйонні доходи.

Інвестиційні вкладення мають величезне значення для американських компаній зі страхування життя. Статистика показує, що в 2002 p. страхові витрати і виплати страхових сум таких компаній склали 118% від зібраної премії, тим часом, прибуток їх за підсумками року склав 6,9 млрд дол. Авжеж він був отриманий не за рахунок прямих страхових операцій, а за рахунок інвестицій.

Однак важливим залишається й те, що величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові компанії в один із найвпливовіших зовнішніх центрів фінансового контролю стосовно промислових корпорацій.

Найбільші страхові компанії світу, і, насамперед, Сполучених Штатів Америки, є фінансовими конгломератами: через дочірні компанії вони можуть крім страхування займатися наданням кредитів і позик, організовувати чекове обслуговування клієнтів, емітувати розрахункові кредитні картки, проводити операції з нерухомістю, з цінними паперами, керувати майном і капіталом за дорученням своїх клієнтів.

Найбільшого розвитку у США отримало особисте страхування, яке поділяється на страхування життя, страхування ренти або пенсії та страхування від хвороб і нещасних випадків. Страхування життя, своєю чергою, поділяється на страхування на випадок смерті і страхування-внесок. На частку цього виду страхування в США припадає 3/4 усіх договорів страхування життя.

Страхування-внесок розраховане на певний строк і страхова сума виплачується при досягненні застрахованою особою визначеного (обумовленого договором) віку. Часто цей вид страхування проводиться в комбінації зі страхуванням на випадок смерті.

Другим, за значенням, видом страхування в США стало страхування кредитно-фінансової сфери, що значною мірою характеризується поширенням у країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

Характерною рисою страхової системи Сполучених Штатів є участь у процесі страхування різних посередників, тобто страховий поліс приймається через страхового агента або брокера. Загальна їхня кількість в країні досягає 0,5 млн. осіб. Страхові агенти, зазвичай, діють у межах довгострокового договору і взаємодіють з однією фірмою-страховиком, продаючи поліси від її імені. Незалежні агенти (брокери) одержують від клієнта доручення укласти договір страхування на визначених умовах, а потім підшукують потрібну страхову компанію. Брокерством займаються як окремі особи, так і великі спеціалізовані фірми, зокрема: «Марш енд Макленнс», «Олександр енд Олександр».

Провідними компаніями страхового ринку США є:

400

1)«State Farm Mutual Automobile Insurance Company» (Bloomington, Illinois) — це найбільша транснаціональна компанія зі страхування майна, яка заснована в 1922 р.. Компанія укладає різні види договорів страхування: індивідуальні і колективні, договори про страхування транспортних засобів, страхування на випадок ушкодження або загибелі майна громадян в результаті аварії, пожежі, вибуху, шторму, договори про страхування від нещасних випадків, на випадок різних небезпек і ризиків, договори авіаційного страхування, перестрахування тощо. Цей страховик здійснює діяльність на території США і Канади.

2)«СИТНА» — одна з головних широко диверсифікованих страхових корпорацій США, яка заснована в 1982 р. На чолі «СИТНА» знаходиться холдинг зі штаб-квартирою у Філадельфії. Головні інтереси корпорації пов’язані зі страхуванням майна і відповідальності страхувальників. Ряд дочірніх фірм займаються пенсійним, особистим страхуванням та брокерськими операціями. Відділення компанії діють у 160 країнах світу, у них зайняті більше 48 тис. осіб.

3)«American International Group» — це найбільший у США страховик торговельних і промислових ризиків, який діє з 1919 p. і є холдинговою компанією зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, що контролює 44 дочірні компанії в різних країнах світу. Усі компанії групи об’єднані в шість спеціалізованих відділень.

4)«All-State Insurance Company» — одна з найбільших транснаціональних корпорацій зі страхування майна громадян, яка заснована в 1931 p. у штаті Іллінойс. Компанія має різні види договорів страхування: від пожеж, повені, землетрусів, автомобільних катастроф, нещасних випадків, страхує авіапасажирів тощо. Володіє 15 дочірніми компаніями.

5)«Continental Corporation» — четверта за розміром страхова корпорація США, заснована в 1853 p. Є диверсифікованою корпорацією зі штатом, що нараховує 16,5 тис. осіб. Надає широкий спектр страхових послуг майже в 100 країнах світу. Останніми роками компанія послідовно провадить лінію на розвиток ділових зв’язків із транснаціональними корпораціями. Закордонну діяльність здійснює в Західній Європі, насамперед, у ФРН, Канаді, Південно-Східній Азії. Спеціалізується на транспортному страхуванні і перестрахуванні.

Страховий ринок Німеччини. Страховий ринок Німеччини останніми роками характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових платежів складає в Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного страхового ринку займає близько 37%. Медичне страхування, що користується трохи меншою популярністю, ніж в інших країнах Західної Європи, складає близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування займає 51% національного страхового ринку в Німеччині.

401

Сектор особистого страхування в Німеччині відчуває зростаючу конкуренцію з боку комерційних банків, що прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтів через операційні зали комерційних банків. Загалом прибутковість операцій у секторі страхового обслуговування фізичних осіб вища (займає 87% німецького страхового ринку), ніж у секторі страхового обслуговування юридичних осіб (13% відповідно).

Страхова справа в Німеччині розділена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування обов’язкове для всіх найманих працівників і роботодавців, якщо вони не охоплені сектором приватних страхових справ. Мається на увазі пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

Приватний сектор страхових послуг у Німеччині представлений такими видами страховиків — акціонерні страхові компанії, товариства взаємного страхування і державні страхові корпорації.

Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% страхового ринку, з них головні позиції традиційно займають страхові компанії зі Швейцарії (близько 9 % страхового ринку), що присутні на берегах Рейну вже більше 100 років. Страховики в Німеччині не мають права займатися якою-небудь іншою діяльністю, крім страхування.

Основним джерелом залучення клієнтів є робота незалежних страхових брокерів, що обслуговують різні страхові компанії. Загалом вони більш активні в страховому обслуговуванні юридичних осіб, тоді як страхові агенти переважно обслуговують страхові інтереси фізичних осіб. Цікавим є те, що ряд великих страхових компаній Німеччини, вирішуючи питання активізації, обходяться без дорогих послуг страхових посередників, інформуючи потенційних клієнтів про пропоновані страхові послуги шляхом розсилання відповідної інформації з пошти. Заощаджуючи на оплаті праці страхових посередників, ці страхові компанії мають значну статтю витрат з організації рекламних заходів і оплаті поштових послуг.

Усі діючі в Німеччині національні й іноземні страхові компанії підлягають обов’язковому державному страховому нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (BAV), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду — захист інтересів страхувальників. Це важливо, оскільки в Німеччині немає спеціального централізованого гарантійного фонду для відшкодування збитків страхувальникам через непередбачене банкрутство їхніх страховиків. Єдиний виняток із цього правила становить особливий гарантійний фонд страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Мається на увазі, що з цього фонду відшкодовується збиток учасникам дорожнього руху, що постраждали в результаті

402

дорожньо-транспортного випадку, якщо автовласник не мав поліса, що засвідчував би наявність у нього договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності.

Обов’язкове страхування в Німеччині має дещо обмежений характер. Федеральне законодавство держави встановлює: обов’язкове страхування роботодавця за збиток найманим робітникам, заподіяний виробничою травмою або шкідливими умовами праці, обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за збиток перед третіми особами в результаті дорожньо-транспортного випадку та обов’язкове страхування професійної (цивільної) відповідальності авіаційних перевізників і диспетчерів з керування рухом цивільних повітряних суден, бухгалтерів, мисливців, операторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і радіоактивних ізотопів, товаровиробників фармацевтичної продукції.

Найбільшими компаніями в галузі перестрахування є: Кельнське та Мюнхенське перестрахувальні товариства, а до великих страхових компаній належать: страхове товариство «Колонія», концерн «Герлінг», страхова компанія «Альянс», що відзначила у 1990 p. своє сторіччя.

Західнонімецький страховий ринок поділений на 39 страхових груп, з яких 10 збирають 51% сумарної страхової премії. З великим відривом від конкурентів йдуть страхова група «Альянс», частка якої на ринку становить 20%, та страхова група «Фольксфюрзорге», яка контролює близько 5% ринку.

Страховий ринок Італії. Перший із відомих у світовій практиці Італії договір страхування був оформлений у Генуї ще в 1347 p., предметом укладання якого був морський транспортний ризик.

У1851 p. для здійснення морського страхування було створено перше страхове товариство, у 1852 p. — перше товариство зі страхування від пожеж і стихійних лих, а в 1926 p. створена перша компанія зі страхування життя.

Сьогодні страхові компанії не відіграють істотної ролі в економіці Італії, адже основними рисами сучасного страхування певної держави є консерватизм системи страхування, повільне впровадження в страхову справу інновацій та нововведень, відсутність диверсифікованості діяльності страхових компаній у суміжні галузі фінансово-кредитної системи, а також тверде державне регламентування всіх сторін діяльності страховиків.

У1999 p. в Італії вже діяло 211 страхових компаній, з них 6 займаються винятково операціями перестрахування, 25 — тільки страхуванням життя громадян, 27 — страхуванням життя і майновим страхуванням, інші 135 товариств спеціалізуються лише на майновому страхуванні. З 211 страхових компаній 163 були сформовані за рахунок національного капіталу і 48 — іноземного.

403

На сьогодні більшість страхових компаній є приватними акціонерни-

ми товариствами. Найбільшою страховою компанією Італії вважається

«Assicurazioni General», яка заснована ще в 1931 pоці. Вона входить до десятки наймогутніших страхових товариств світу. Ця універсальна компанія займається усіма видами страхування, у т.ч. майнове, особисте та страхування відповідальності громадян. «Assicurazioni General» контролює більше 28 % ринку страхування життя в Італії і 24% — ринку майнового страхування. Має широку мережу іноземних відділень.

Страховий ринок Швейцарії. Ця країна відрізняється високим рівнем розвитку страхової справи. В кінці 2001 року у Швейцарії нараховувалося 117 страхових компаній, у тому числі 23 компанії особистого страхування, 82 компанії змішаного страхування і 12 перестрахувальних товариств. Швейцарія має найвищий показник по збору страхових премій на душу населення. У країні страхові поліси поглинають майже 15% середнього сімейного бюджету і є найбільшою статтею витрат, адже середня швейцарська родина витрачає на страхування більше грошових коштів, ніж на харчування.

Сьогодні великий розвиток одержало страхування і в сфері підприємницької діяльності та фінансово-кредитних ризиків. Клієнтами страхових компаній є майже всі промислові, сільськогосподарські, торговельні, й транспортні підприємства Швейцарії.

Однією з умов успішної діяльності страхових товариств є їх активна інвестиційна діяльність на ринку капіталів. Більше половини всіх активів страхових компаній розміщені у формі позичок та інвестицій в облігації.

У страховій справі концентрація капіталу досягла високого рівня. У зв’язку з обмеженою івестиційно-фінансовою базою певної держави розвиток міжнародних операцій відіграє для швейцарських компаній величезне значення. Найбільш міцні позиції на світовому страховому ринку швейцарські страховики займають в галузі перестрахування, на яку припадає 1/2 всіх премій, що надійшли з-за кордону. Усередині країни більше половини валових премій дає особисте страхування.

Характерним для Швейцарії є тісне взаємовикористання національного й іноземного капіталу, оскільки страхові компанії часто є транснаціональними корпораціями з великими закордонними інтересами.

Страховий ринок Японії. Організація страхування в цій країні має ряд особливостей. Основна особливість полягає в тому, що в страховій справі домінують компанії зі страхування життя громадян (їх кількість складає 23). За всіма показниками такі страхові компанії випереджають товариства, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, а сума одержуваних ними страхових премій більш ніж у 2 рази перевищує суму премій, одержувану компаніями змішаного страхування. Причиною домінуючих позицій компаній зі страхування життя у Японії стала відсутність, протя-

404

гом тривалого часу, системи державного соціального страхування і забезпечення населення, через що більшість громадян були змушені користуватися послугами страхових компаній.

Компанії зі страхування життя громадян — це наймогутніші власники акцій і облігацій приватних страховиків та державних корпорацій. Вони відіграють активну роль у питаннях кредитування. Останніми роками такі компанії активно проникають на страховий ринок США, Канади й інших економічно розвинених країн. Компанії, що здійснюють змішане страхування, також відіграють важливу роль як в економіці країни, так і в зовнішньоекономічних зв’язках Японії. Вони займаються страхуванням різних ризиків, пов’язаних із міжнародною діяльністю японських ТНК у різних країнах світу. Найбільш великі страховики, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, сьогодні є міжнародними інвесторами і кредиторами.

Органи влади в Японії чітко регламентують діяльність страхової організації. Без згоди Міністерства фінансів не можуть змінюватися ставки страхових премій. Конкуренція між страховими компаніями обмежена завдяки відсутності страхових брокерів, оскільки система страхування складається з великої кількості відділень і агентів, кількість яких у великих компаніях сягає кількох десятків тисяч.

Страховий ринок Великобританії. Страхова справа у Великобрита-

нії має два головних напрямки: довгострокове страхування життя громадян та змішане страхування.

Нині понад 800 компаній уповноважені займатися у Великобританії одним чи кількома видами страхового бізнесу. Майже 450 компаній належать до Асоціації британських страховиків. Деякі компанії є, так званими, взаємними закладами на правах власності держателів їхніх страхових полісів. Страхові послуги також надають деякі «дружні товариства" — об’єднання фізичних осіб.

У Великобританії на ринку страхування також діє багато іноземних компаній, з якими британські страховики тісно співпрацюють. Невеликі британські компанії, зазвичай, обмежують діяльність територією своєї країни. Більшість великих компаній, що займаються змішаним страхуванням, працюють також і за кордоном, діючи через філії, агенції чи пов’язані з ними місцеві фірми.

За формою власності страхові компанії поділяються на:

1)приватні компанії — з граничною відповідальністю та акціонерним капіталом. Акціонери цих страхових організацій мають право на отримання прибутку компанії. Більшість страхових компаній Великобританії є приватними;

2)спільні компанії — належать власникам страхових полісів та діють з метою одержання прибутку. Такі компанії займаються страхуванням життя громадян і становлять 1/3 ринку страхування життя загалом.

405

Види страхових компаній: змішані, компанії, які займаються лише страхуванням життя громадян, компанії, які спеціалізуються лише на перестрахуванні та корпорація «Ллойд».

Типи посередників страхового ринку Великобританії:

1)індивідуальні посередники: страхові брокери, брокери «Ллойда», незалежні фінансові консультанти та страхові консультанти;

2)страхові агенти: уповноважені представники корпорації «Ллойд», представники інших страхових компаній.

Організації, які діють на ринку страхових послуг Великобританії: Асоціація англійських страховиків, Інститут лондонських страховиків, Лондонський страховий центр, Асоціація англійських страховиків та інвестиційних брокерів, Національна асоціація незалежних фінансових консультантів та Інститут дипломованих страховиків.

Окреме місце на британському страховому ринку посідає корпорація «Ллойд» — це організація, що об’єднує приватних осіб, кожна з яких приймає страхування на свій ризик та несе персональну відповідальність за прийняті зобов’зання всім своїм майном. «Ллойд» можна назвати провідним страховим ринком світу, надходження по якому складають 20 мільйонів фунтів стерлінгів за кожен робочий день. Портфель корпорації «Ллойд» формується, поряд з традиційними ризиками, за рахунок об’єктів страхування, яких не можуть прийняти акціонерні страхові компанії (комерційні супутники зв’язку, супертанкери, атомні електростанції, бурові платформи з добування нафти, газу тощо). Річний вклад від «Ллойд» в економіку Великобританії перевищує 1 мільярд фунтів стерлінгів.

Сьогодні членами «Ллойд» є близько 35 000 чоловік у 70 країнах світу. Члени корпорації згруповані в 374 синдикати, які формуються за визначеними видами страхування: страхування морського та повітряного транспорту, вантажів, атомних ризиків тощо. На чолі кожного синдикату стоїть андеррайтер — це особа, яка уповноважена страховою компанією або синдикатом «Ллойд» приймати на страхування (перестрахування) ризики. Андеррайтер відповідає за формування страхового (перестрахового) портфеля страховика (перестраховика). Взагалі, прийнято говорити, що ризики, які підлягають страхуванню, не страхуються в «Ллойд», а розміщуються в «Ллойда». Про це свідчить і сама процедура такого розміщення. Ризик приймається на розміщення в синдикаті-лідері за певним видом страхування. Відповідальність за прийнятий ризик та сума премії розподіляються між усіма членами синдикату пропорційно розміру сум, внесених ними для забезпечення страхових операцій синдикату. Потім ризик розміщується в інших аналогічних синдикатах, які повністю підпорядковуються рішенню лідера та приймають на свою відповідальність визначену суму за ризик, але ця сума дещо нижча, ніж у синдикаті-лідері. Розміщення ризику триває до повного покриття страхової суми. Слід зазначити, що хоча між

406

синдикатами «Ллойд» є конкуренція, головним чинником є кооперація для здійснення однієї мети — це захист страхувальників, забезпечення інтересів страховиків та високої репутації корпорації.

Страховий ринок Франції. Французький страховий ринок зазнав значних змін за останні 20 років — з розміщення контрактів на 30 млрд FF (французьких франків) у 1980 році до 504 млрд FF у 2002 році. Ця тенденція зростання була особливо помітна в секторі страхування життя та капіталізації. Проникнення в національну економіку досі є неповним: за кількістю страхових контрактів Франція посідає 9 місце, якщо виражати страхові контракти у відсотках від ВВП серед розвинених країн Заходу.

Нині розширюються нові ринки: страхування комп’ютерних систем та мереж, страхові випадки в медицині, енергетиці тощо. Поява фінансовобанківського страхування та відносна деспеціалізація каналів страхового поширення призвели до стандартизації страхових послуг, особливо в галузі страхування життя громадян. Зацікавленість страховим сектором зумовлює той факт, що інвестиції у страхування стали головними інвестиціями французьких сімей. За останніх 10 років інвестиції у страхування зросли з 10% (від загального обсягу) до 41 % у 2000 році та навіть до 59 % у 2001 році.

Розвитку маркетингу страхових послуг у Франції сприяє велика різноманітність каналів їх реалізації: пряме поширення, наймані агенти, які працюють через широку мережу невеличких агенцій, а також значна кількість брокерів, які групуються в досить великі об’єднання. Реалізація страхових послуг та маркетинг здійснюються також через банківський ринок збуту та інші фінансові мережі. У 2002 році у французькій страховій індустрії працювало близько 215 100 осіб, що становить приблизно 1,5 % від працездатного населення загалом.

Французькі компанії змішаного страхування (з більш жорстким відбором ризиків, нижчими цінами та тарифами) захопили значну частину на страховому ринку, а саме:

–19,1% від усіх нових премій;

–12,1% від нових премій у страхуванні життя;

–39,4% від премій в інших видах страхування;

–50% від нових премій у страхуванні автотранспорту;

–40% від комбінованих контрактів із власниками будівель. Французькі брокери зареєстровані в Комерційному реєстрі як лідери

серед посередників, але під назвою: «Страхова брокерська діяльність». У брокерській справі бере участь велика кількість компаній. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і фірми. Від імені всіх клієнтів вони обирають страховика та виступають як радники. В 2002 році брокерам належало 9 % сектора страхування життя та 21 % сектора інших видів страхування при загальній чисельності бpoкepiв 4400 осіб. Порівнянно з

407

іншими країнами, французькі брокери мають велику частку ринку. В найближчому майбутньому вони будуть відігравати ще значнішу роль завдяки змінам у структурі, злиттю та змінам у формуванні капіталу.

Страхові агенти за наймом створюють реальну присутність на ринку, знаходячись поблизу своїх клієнтів. Вони найактивніші у сфері індивідуального страхування, не пов’язаного зі страхуванням життя, а також у страхуванні малих та середніх компаній. З 1990 року чисельність страхових агентів почала значно зменшуватись. Якщо в 1990 роках агенти за наймом розподіляли 955 видів страхових послуг, то в 2001 році — тільки 460. Однак вони ще залишаються лідерами з продажу страхових полісів, які не належать до страхування життя, а у сфері страхування життя громадян страхові агенти володіють 19 % ринку.

Хоча кількість нових страхових компаній і зростає, проте частка прямого продажу страхових полісів на ринку не зменшується. На доповнення до традиційних прямих методів їх реалізації (купони, каталоги, ТВмаркетинг), розвивається ще й продаж страхових полісів через французьку телефонну систему «Мінітсл».

Страховий ринок Бельгії. Обсяг продажу страхових послуг, які реалізуються посередниками, становить більше 80% загального страхового ринку Бельгії. Вартість цього виду розподілу впливає безпосередньо на обсяги комерційних премій.

З уведенням принципу вільного обміну (ВОП) страхові компанії розвивають нові методи компенсації страхових послуг. Загальна кількість витрат на розподіл становить приблизно 27 % прибутку від премій на бельгійському ринку.

У Бельгії спільне страхування не може бути диференційоване від інших видів діяльності, адже воно часто застосовується для страхування великих індустріальних ризиків.

Бельгійські страхові компанії не мають значних обсягів діяльності за кордоном. У 2001 році реалізований товарообіг за кордоном становив лише 9,5% від загального преміального прибутку (в млн. бельгійських франків):

1)Страхування життя (іноземні філії та дочірні компанії — 3,3, а прямі продажі за кордоном — 2);

2)Інші види страхування (філії та дочірні компанії — 37,4, а прямі продажі за кордоном — 1,6).

На сьогодні перед бельгійським страховим ринком постали такі складні проблеми: зменшення витрат на управління страховими компаніями, які є найвищі у Європі, недосконалість законодавчої бази держави, диференціація кількості премій як функція застрахованих збитків з метою зміцнення конкурентних позицій на ринку, неможливість подальшого отримання необхідних фінансових гарантій для страхувальників стосовно страхових послуг, які пропонують іноземні компанії.

408