нспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентну плату за користування засобами зв’язку тощо.

Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дає змогу дослідити підприємство, дати характеристику стану фінансово-господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Тому не випадково баланс є основною формою звіту про фінансовий стан підприємства.

13.2.3. Ліквідність підприємства та методи її оцінювання

Серед критеріїв оцінки фінансового стану підприємства ліквідність і платоспроможність є пріоритетними. Якщо платоспроможність розглядають як поточну і перспективну спроможність погашення власних зобов’язань, то поточну платоспроможність можна прирівняти до ліквідності, тобто до здатності підприємства погасити свої короткострокові зобов’язання, реалізовуючи поточні активи. Таким чином, ліквідний стан підприємства означає здатність його активів бути реалізованими, перетвореними на гроші. Міра ліквідності залежить від швидкості такого перетворення (у перекладі з латинського ліквідність означає текучість). Отже, підприємство буде ліквідним більшою чи меншою мірою залежно від складу поточних активів і швидкості їх перетворення на грошову форму для погашення термінової заборгованості.

У складі пасивів також можуть бути зобов’язання різної міри терміновості, тому визначення ліквідності підприємства передбачає зіставлення елементів активу і пасиву балансу. Для цього зобов’язання підприємства групуються по мірі їх терміновості, а активи — по мірі швидкості реалізації. До найбільш термінових зобов’язань належать ті, які мають бути погашені протягом місяця. Вони порівнюються сумою грошових коштів, що є в розпорядженні підприємства, цінних паперів, що легко реалізовуються, тобто із засобами, що мають максимальну ліквідністю. Грошові кошти є головною складовою ліквідних засобів, оскільки в нормальних обставинах зобов’язання погашаються в грошовій формі. Якщо частина термінових зобов’язань залишається непокритою, вона має бути збалансована менш ліквідними активами: дебіторською заборгованістю, векселями до отримання, запасами товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути легко реалізовані на ринку.

Інформація про платоспроможність підприємства найнаочніше може бути представлена набором коефіцієнтів, що відображають співвідношення активів і пасивів підприємства та його короткострокової заборгованості. Перевагою методу оцінки ліквідності з використанням коефіцієнтів є можливість зіставлення отриманого результату з нормативними значеннями,

447

що дозволяє отримати об’єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт автономії обчислюється як частка від ділення підсумку першого розділу пасиву балансу на суму валюти балансу. Нормативне значення цього коефіцієнта складає не менше 0,5. Перевищення цього значення відображає зростання фінансової незалежності підприємства, упевненість у погашенні своїх зобов’язань, зменшення ризику фінансових ускладнень.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів є співвідношенням розміру зобов’язань підприємства та його власних коштів. Нормативне значення коефіцієнта дорівнює 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначається як співвідношення власних оборотних коштів і всієї суми власних джерел отримання грошових коштів. Власні оборотні кошти обчислюються по активу балансу як різниця між сумою всіх оборотних коштів і короткостроковою заборгованістю або по пасиву — як різниця між сумою всіх власних джерел коштів, збільшеною на позикові джерела (середньострокові і довгострокові позики) для капітальних вкладень, і підсумком довгострокових вкладень по активу балансу.

Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Цей коефіцієнт не має нормативних значень і може суттєво варіювати залежно від галузі, в якій працює підприємство, і структури його капіталу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається як співвідношення грошових коштів і цінних паперів, що легко реалізовуються, до короткострокової заборгованості підприємства. Він показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити на дату складання балансу. Нормативне значення коефіцієнта — не менше 2.

Уточнений коефіцієнт ліквідності обчислюється як співвідношення грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнта — не менше 0,8– 1,0. Цей коефіцієнт свідчить про платіжні можливості підприємства при своєчасних розрахунках дебіторами і показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена за рахунок готівки та за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Коефіцієнт платоспроможності (або покриття) розраховується як співвідношення всіх поточних активів до короткострокових зобов’язань. Він свідчить про платіжні можливості підприємства за умови своєчасних розрахунків з дебіторами, а також при продажу запасів товарно-матеріальних цінностей. Нормативні значення коефіцієнта перебувають в межах 2–3. Коефіцієнт дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи більші короткострокових зобов’язань.

448