I. X. Озерова про подоходні податки та деякі інші є більш-менш цінними внесками до загальної теорії фінансової науки». Янжул зазначив, що наприкінці XIX ст. була нарешті заповнена значна прогалина у вітчизняній фінансовій літературі — з’явилися підручники з цієї науки. Серед них належне місце зайняв і «Курс финансового права» (Одеса, 1885) професора І. І. Патлаєвського з біографічним нарисом автора, написаним його учнем В. Н. Палаузовим.

В інших джерелах поряд із названими російськими та українськими вченими слід назвати також праці професорів-фінансистів Харківського університету П. П. Мігуліна, О. М. Анциферова, М. М. Соболева, Київського університету — батька та сина М. П. і Л. М. Яснопольських, Київського комерційного інституту — М. І. Мітіліно, П. Л. Кованька, Новоросійського університету — І. І. Патлаєвського та ін. Зокрема, П. П. Мігулін є автором ґрунтовних історико-критичних досліджень з питань державного та іпотечного кредиту, банкової політики, розвитку фінансів царської Росії протягом трьохсот років. Історико-фінансові дослідження українських учених свідчать про їхній значний внесок у розвиток фінансової науки кінця XIX — початку XX ст.

3.3. Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки

Протягом 90-х років XX ст. на постсоціалістичних теренах відбулися докорінні зміни у дослідженні та викладанні фінансової науки. Вони об’єктивно обумовлені зміною суспільно-економічного ладу, переходом від системи централізованого директивного планування і управління народним господарством до ринкової економіки. З нею (зміною) пов’язані зникнення попереднього об’єкта дослідження економічних наук в умовах державного соціалізму і виникнення нового — функціонуючої ринкової економіки. Ці процеси супроводжуються формуванням громадянського суспільства, створенням правової держави, розвитком демократії.

У нових соціально-економічних умовах доводиться шукати нові підходи до вирішення гострих економічних і соціальних проблем. Перед економічними науками, у тому числі фінансовою, постають важливі питання про напрямки і засоби зміцнення фінансової системи, наповнення державного бюджету, зміцнення національної валюти та ін.

Зміна об’єкта дослідження неминуче потягла за собою і зміну попередніх уявлень про становлення та розвиток радянської фінансової науки, призвела до вироблення нових поглядів вітчизняних науковців у галузі фінансів.

Насамперед, йдеться про критичний перегляд основних положень радянської фінансової науки. «У вітчизняній фінансовій науці радянського

193

періоду, — зазначає В. Л. Андрущенко, — дві ідеї посідали центральне місце в фінансовій теорії: ідея відносин та ідея додаткової (фінансової) експлуатації, хоч на самому Заході вони залишались на узбіччі основних течій фінансової думки». У марксистських визначеннях фінансів як відносин допускалися лише варіації: відносини економічні, грошові, суспільні, специфічні, виробничі. Критику таких визначень фінансів В. Андрущенко будує на тому, що свого часу концепція відносин стала бастіоном затратної економіки в державних фінансах. На думку вченого, поняття відносин не піддається рахунку, не передбачає критеріїв виміру ефективності, а тому перетворюються на теоретичне запрошення до марнотратства. Трактування державних фінансів як імперсональних відносин не відображає фундаментальних економічних характеристик фінансових явищ: кількісної вимірності, обмеженості ресурсів, порівняності якісного стану державних фінансів, ризику й невизначеності.

Альтернатива марксистським поглядам у формі немарксистських визначень сутності фінансів передбачає обов’язкове врахування зазначених вище характеристик.

Відповідно до них В. Л. Андрущенко визначив державні фінанси як сукупність завжди лімітованих грошових коштів у розпорядженні державних властей та супутньої їм інституційно-організаційної діяльності.

Важливим моментом у новітніх уявленнях вітчизняних учених про розвиток фінансової науки стало введення у її визначення поняття «парадигма», яка для дослідників виконує роль «незримого коледжа». На думку В. Л. Андрущенка, сучасна парадигма західної фінансової науки характеризується такими рисами:

–за способом дослідження — методологічним індивідуалізмом, що передбачає аналіз фінансових явищ крізь призму поглядів, поведінки, інтересів індивідуумів;

–за розумінням природи фінансів — інтерпретацією державних фінансів як грошової субстанції, двоєдиної в своїй схожості й відмінності щодо інших грошових форм;

–за соціальною спрямованістю — відмовою від старомодних уявлень про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

–за етикою наукової полеміки — визнанням суперечливості й багатоваріантності наукового пізнання дійсності, толерантним ставленням до протилежних точок зору.

Запропоноване також нове розуміння функцій державних фінансів у новій термінологічній версії: розподільчо-аллокаційна; дистрибутивнотрансфертна; стабілізаційно-регламентуюча.

Типове радянське трактування суті фінансів як безсуб’єктних відносин піддав критиці професор О. Д. Василик. У зв’язку з цим переосмислюються зміст та завдання фінансової науки. Відомі українські науковці

194

О. Д. Василик та С. В. Мочерний суть фінансової науки визначають таким чином: це наука, яка вивчає діяльність держави, підприємницьких структур, організацій і окремих громадян, пов’язану зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів у конкретних історичних умовах, а також закони і закономірності цих фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії. Вивчення зазначених проблем пов’язується з обмеженістю розмірів фінансових ресурсів в економіці, а звідси — з їх ефективним використанням для повнішого задоволення потреб суспільства на основі застосування досконалих методів мобілізації фінансових ресурсів. На думку вчених, фінансова наука має дати відповідь на важливе питання: як і в яких формах слід створювати й використовувати фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Однак шляхи його вирішення залежать від умов, що склалися в країні, рівня економічного розвитку суспільства, форми власності, структури економіки, соціального складу населення, рівня інтеграції у світову економіку та ін. Загальна мета фінансової науки — пізнання дії об’єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, передавання результатів наукових досліджень для практичного використання. Фінансова наука, фінансове право і фінансова політика розглядаються як напрямки дослідження фінансових проблем для всебічного вивчення фінансів.

Щодо змісту фінансової науки, то науковці вважають, що вона складається з таких розділів: наука про державний бюджет; наука про державні доходи і видатки; наука про фінанси підприємницьких структур; наука про державний кредит; наука про місцеві фінанси, страхування та ін.

Водночас у літературі зазначається, що традиційних поглядів на фінанси та фінансову науку ще й нині дотримується деяка частина вітчизняних учених.

Наукові інтереси сучасних вітчизняних вчених наведені у розрізі таких складових: історія фінансів та фінансової думки, фінансовий ринок, фінанси суб’єктів господарювання, страхування, міжнародні та державні фінанси.

У галузі історико-фінансових досліджень постсоціалістичного періоду назвемо навчальні посібники К. С. Бельського «Финансовое право: наука, история, библиография» (1995), В. М. Пушкарьової «История мировой и русской финансовой науки и политики» (1997, 2005), розділи В. М. Соколинського та В. Є. Маневича про розвиток фінансової науки відповідно у п’ятому і шостому томах «Всемирной истории экономической мысли» (1994, 1997), монографію В. Л. Андрущенка «Фінансова думка Заходу в XX столітті» (2000). У цих працях вперше з нових теоретичних позицій піднімаються питання про глибинні відмінності між світовою і радянською фінансовою наукою, здійснюється критичне переосмислення розвитку фінансової науки в умовах державного соціалізму. Водночас констатується

195

На завершення вважаємо за доцільне навести хронологію фінансової думки України на етапах її становлення та розвитку:

Хронологія фінансової думки України

1849

Виходить праця М. Бунге «Мова про кредит»

1852

Публікація праці «Теорія кредиту» М. Бунге; В. Незабитовський захистив магістерську дисертацію «Про податкову систему в Росій-

ській державі з часів встановлення»

1859

Виходить праця професора Г. Сидоренко «Епізод з фінансової історії Австрії»

1865

М. Бунге переклав працю Карла фон Гока «Податки та державні борги»

1867

Публікація М. Бунге «Паперові гроші та банківська система Північно-Американських штатів»

1868

І. Патлаєвський захистив дисертацію «Грошовий ринок від 1700–1762 рр.»; Виходить праця М. Бунге «Про спрощення курсу паперових грошей»

1870

Виходять друком 2 праці М. Алексєєнка: «Погляд на вчення про податок у А. Сміта, Ж.-Б. Сея, Рікардо, Сісмонді і Д.-С. Міля» та «Загальна теорія перекладання податків»

1871

І. Патлаєвський захистив докторську дисертацію «Теорія грошового обігу Рікардо и його досліджень» у Одесі;

Переклад і доповнення М. Бунге праці А. Вагнера «Російські паперові гроші. Дослідження народно-економічне і фінансове з пропозицією проекту відновлення металевого обігу»

1872

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Державний кредит. Нариси збільшення державного боргу в Англії і Франції»

1873

Виходить «Податкова сила Галичини» І. Франка

1875

Виходять друком праця І. Патлаєвського «Курс фінансового права»

197

1876

Публікація праці Д. Піхно «Комерційні операції Державного банку. Вип. 1»

1878

Виходять друком праця М. Бунге «Про відновлення постійної грошової одниці в Росії»

1879

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Діюче законодавство про прямі податки»

1880

Публікація М. Бунге праці «Записка про сучасний стан нашої грошової системи і засобах її покращення»;

Виходить праця «Записки по фінансовому праві» Г. Сидоренка

1883

А. Антонович захистив докторську дисертацію «Теорія паперово-грошового обігу і державні кредитні білети»;

У Ярославлі виходить «Нарис науки фінансового права» І. Тарасова

1884

У Львові виходить праця В. Навроцького «Твори»

1885

В. Палаузов опублікував працю І. І. Патлаєвського «Курс фінансового права» з біографічним нарисом про автора

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Прибутковий податок і умови його застосування»

1887

У Одесі публікують працю С. Іловайського «Визначення, зміст та значення науки фінансового права»;

У Житомирі публікують працю Г. Сидоренка «Фінансове право»

1888

Л. Федорович захистив докторську дисертацію «Теорія грошового і кредитного обігу»

уОдесі;

УЖитомирі публікують працю «Фінансове право. Ч. 1. Теорія фінансів. Конспект лек-

цій»

1889

Виходить праця М. Цитовича «Огляд вчень про підприємницький прибуток»

1890

У Санкт-Петербурзі виходить друком праця М. Бунге «Державне рахівництво та фінансова стійкість в Англії»;

Виходить праця «Основні початки фінансової науки» (І. Янжул); Публікація праці М. Яснопольського «Про географічний розподіл державних доходів і

видатків Росії. Досвід фінансово-статистичного дослідження», частина перша

198

1892

У Одесі публікують працю С. Іловайського «Непряме оподаткування в теорії та практиці»

1894

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Фінансове право»

1895

У Москві виходить друком праця О. М. Миклашевського «Гроші. Досвід вивчення основних положень економічної теорії класичної школи у зв’язку з історією грошового питання»

1896

УСанкт-Петербурзі виходить друком праця О. М. Миклашевського «Грошове питання

влітературі і в явищах справжнього життя»;

Виходить праця Д. Піхна «До реформи грошового обігу»

1897

Публікація праці М. Яснопольського «Про географічний розподіл державних доходів і видатків Росії. Досвід фінансово-статистичного дослідження», частина друга

1898

М. Цитович захистив докторську дисертацію «Місцеві витрати Прусії у зв’язку з теорією місцевих витрат»

1899

Публікація першого тому праці П. Мигуліна «Російський державний кредит (1769– 1899)»

1901

У Києві виходить друком праця П. Кованька «Головні реформи, проведені М. Х. Бунге в фінансовій системі Росії. Досвід критичної оцінки діяльності М. Х. Бунге як міністра фінансів (1881–1887 рр)»;

М. Довнар-Запольський захистив магістерську дисертацію «Державне господарство Великого князівства Литовського при Ягеллонах»

1902

У Харькові виходить друком праця П. Мигуліна «Реформа грошового обігу в Росії та промислова криза (1893–1902)»

1903

Публікація праці А. Білімовича «Міністерство фінансів: Історичний нарис»; Виходить «Дрібний кредит, його організація та значення в Росії»» (А. Анциферов)

1904

УОдесі публікують книгу «Підручник фінансового права» С. Іловайського;

УХарькові — «Наша банківська політика (1729–1903)» П. Мигуліна

199

1905

Виходить друком праця П. Кованька «Реформа 19 лютого 1861 р. та її наслідки з фінансової точки зору (Викупна операція 1861–1907 рр)» у Києві

1906

У Одесі публікують книгу В. Твердохлєбова «Обкладання міських нерухомості на Заході. Ч. 1: Державне обкладання»;

Виходить друком праця П. Мигуліна «Російський автономний центральний емісійний банк: Проект»

1907

Публікація третього тому праці П. Мигуліна «Російський державний кредит (1769– 1899)» та «Сучасне та майбутнє російських фінансів»

1908

Виходить друком праця «Як англійці критикують свої державні видатки» (І. Янжул) у Санкт-Петербурзі

1909

У Одесі публікують книгу В. Твердохлєбова «Обкладання міських нерухомості на Заході. Ч. 2: Місцеве обкладання»

1910

Виходить друком праця П. Кованька «Зміст і сутність бюджетного права» у Києві

1911

Виходить друком праця П. Кованька «Державні видатки Росії за призначенням за 1903– 1911 рр. Фінансово-статистичний нарис з 15 діаграмами» у Києві

1912

Виходять друком стаття «Україна у державному бюджеті Росії» (М. Гордієнко) надрукована у журналі «Літературно-науковий вісник»;

У Одесі публікують книгу С. І. Іловайського «Підручник фінансового права» / За ред. М. Яснопольського;

У Москві виходить книга Л. Яснопольського «Нариси російського бюджетного права»

1913

Доцент кафедри фінансового права юридичного факультету Новоросійського університету Г. Ф. Кнапп опублікував працю «Нариси державної теорії грошей»

1914

Доцент кафедри фінансового права юридичного факультету Новоросійського університету Г. Витгерс опублікував працю «Грошовий ринок»;

Виходить друком праця П. Кованька «Реформа 1861 року та її наслідки з фінансової точки зору (викупна операція 1861–1907 рр.)»

1915

Виходять друком 2 праці К. Волого: «Початковий курс політичної економії: історія, теорія і фінанси» та «Основи економії страхування»

200

1917

Публікують книги «Кредит та його роль в народному господарстві» (М. Соболєв), «Україна в державному бюджеті Росіє» (П. Мальців), «Паперові гроші та метал» (М. Туган-Барановський)

1918

Виходять друком праця А. Анциферова «Центральні банки кооперативного кредиту»

1919

У Києві публікують книги «Фінансові проблеми землеволодіння російських міст» (П. Кованько) та «Фінансова політика України (7 листопада 1917 — 4 грудня 19919» (Л. Неманов)

1923

Публікація праці М. Яснопольського «Державні видатки та доходи»

1924

У Подєбрадах виходить книга М. Добриловського «Короткий курс фінансової науки» перший та другий том

1925

Виходить підручник «Банківська справа» І. Івасюка; У Харкові виходить книга М. Соболєва «Нариси фінансової науки»

1926

У Києві публікують книгу професора М. Мітіліно «Елементи фінансової науки»; Виходить книга Г. Тіткіна «Нариси по загальній теорії публічних фінансів. Досвід побудови теоретичної фінансової науки на публічно-економічній основі»

1927

У Львові виходить книга Х. Лебідь-Юрчика «Бюджетне право»

1929

У Києві публікують 2 книги М. Мітіліно: «Основи фінансової науки» та «Основні риси сучасної японської податкової системи»

1934

У Варшаві виходить книга Є. Гловінського «Гроші та кредит в СРСР за часів першої п’ятирічки»;

У Подєбрадах виходить книга М. Добриловського «Основи фінансової науки. Курс лекцій»

1939

У Варшаві виходить книга Є. Гловінського «Фінанси УРСР»

1949

У Києві публікують книги В. Власенка «Грошова реформа в Росії 1895–1898 рр.»

201