Термінологічний словник до теми 1.

Конфліктологія – це наука, що вивчає систему соціаль­них і психологічних відносин працівників на підприємстві, а також соціально–психологічний клімат його колективу з визначен­ням проблем походження конфліктів і їхньої профілактики.

Предмет конфліктології – ідеальна модель конфліктної взаємодії, його теорія, основою якої виступає понятійний апарат із його центральною ланкою – категорією конфлікту.

Об’єкт конфліктології – це саме соціальне життя, все різнобарв’я реальних конфліктних ситуацій, котрими наповнене суспільне життя минулого і майбутнього.

Конфлікт – це стосунки між суб'єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності про­тилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т. п.). Конфлікт – це зіткнення індивідів, контактних і соціальних груп на основі певних конкретних протиріч.

Конфліктна ситуація – збіг обставин, що можуть викликати виникнен­ня і розвиток конфлікту. Конфліктна ситуація – це умова виникнення конфлікту, що являє собою фрагмент конфлікту, цілісний епізод його розвитку, своєрідне фіксування кон­флікту на певний момент часу.

Сторони конфлікту – суб'єкти соціальної взаємо­дії, інтереси яких порушено безпосередньо, або суб'єкти, які явно (неявно) підтримують конфліктерів.

Предмет конфлікту – об'єктивно наявна чи уявна проблема, що служить причиною протиборства між сторонами (проблема влади, взаємин, першості співробітників, їхньої сумісності). Це саме та суперечність, яка є причиною виникання конфлікту. Предмет конфлікту – це причина його виникнення (повід) – конфліктна ситуація, інцидент.

Об’єкт конфлікту – це певна цінність, з приводу якої виникає зіткнення інтересів протилежних сторін, а також об’єкт конфлікту це – будь-який предмет матеріального світу або соціальної реальності.

Суб’єкт конфлікту – всі учасники конфліктної взаємодії.

Вертикальні конфлікти – передбачають дії, при яких обсяг влади зменшується по вер­тикалі зверху донизу, що й визначає різні стартові умови для уча­сників конфлікту: начальник – підлеглий, вища організація – підприємство, засновник – мале підприємство.

Горизонтальні конфлікти – передбачають дії, при яких відбувається взаємодія рівно­цінних за обсягом наявної влади чи ієрархічним рівнем суб'єктів: керівники одного рівня, фахівці – між собою, постачальники – споживачі.

Причини конфлікту – це явища, події, факти, ситуації, що передують конфліктові та викликають його за певних умов дія­льності суб'єктів соціальної взаємодії. Причина конфлікту – це те явище (потреба, протиріччя), що визначає його появу.

Проблемна ситуація – співвідношення обставин і умов, що містить протиріччя і не має однозначного вирішення, у яких розвивається діяльність особистості чи групи.

Структура конфлікту – це сукупність стійких зв'яз­ків конфлікту, що забезпечують його цілісність, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємозалежна цілісна система та процес.

3. Довідкова інформація

Класифікація видів конфліктів по різних ознаках

Ознак класифікації видів конфліктів існує досить багато. Так, у першу чергу, конфлікти підрозділяють на соціальні, існуючі в людському суспільстві, і природні конфлікти, зв’язані, як правило, зі стихійними лихами. Природні конфлікти розглядаються такими науками, як метеорологія, сейсмологія, матеріалознавство та інші науки, предметом яких є вивчення фізичних явищ і процесів у природі. Деякі види соціальних конфліктів також розглядаються спеціальними науками. Так, військові конфлікти вивчаються у військовій справі, військовій психології, стратегії і тактиці ведення бойових дій. Релігійні, етнічні і світоглядні конфлікти розглядаються в політології, етнографії, історії. Середовище підприємства – класифікаційна ознака, що дозволяє виділити конфлікти, які відбуваються поза підприємством і усередині нього стосовно внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства й організації. Горизонтальні конфлікти виникають між підрозділами того самого рівня в організаційній структурі підприємства, а верти­кальні конфлікти мають місце між підрозділами різних рівнів управління. Конструктивними називають конфлікти, спрямовані на творення і збереження позитивних початків у діяльності підприємства, а деструктивні конфлікти спрямовані на руйнування позитивних елементів у діяльності трудового колективу. Стосовно фактора часу, конфлікти можуть бути короткочасними, тривалими і затяжними (позиційними). У діловій сфері також розглядаються конфлікти міжорганізаційні, що відбуваються між підприємствами; внутріоргані­заційні, коли конфлікти відбуваються усередині підприємства. Стосовно особистості працюючого, конфлікти можуть виникати між працівниками – міжособистісні, і внутріособистісні. При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на те, що можуть виділятися й інші види конфліктів.