Тема 5. Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження Алгоритм вивчення теми

Методичні рекомендації до вивчення теми

Наукові дослідження з конкретної економіки завершуються створенням наукової продукції, яка, незалежно від виду досліджень, повинна мати прикладний характер. Такою продукцією є теоретичні і науково-методологічні положення, методики, рекомендації, створені у результаті виконання науково-дщослідної роботи. Окремим видом продукції є техніко-економічні розробки для проектних, дослідно-конструкторських і технологічних організацій.

Здавання замовнику виконаної роботи оформляється актом здавання-приймання завершеної науково-дослідної роботи по темі, у складанні якої беруть участь комісія із представників замовника і виконавця. У необхідних випадках для приймання робіт створюється спеціальна комісія. В акті зазначають строки виконання робіт, кошторисні і фактичні витрати, основні дані про виконавців, строки початку і завершення робіт, апробацію добутих результатів, патентування винаходів і відкриттів, дані про опублікування статей, рефератів, монографій з виконаної теми.

Впровадження завершених досліджень включає дослідне випробування розроблених методик, рекомендацій, інструкцій, ТЕО, які мають прикладний характер. Дослідне випробування проводить комісія, створена наказом замовника і погоджена виконавцем.

У разі потреби замовник розробляє методику проведення дослідних випробувань, критеріїв оцінки отриманих результатів та готує документацію.

У необхідних випадках за промисловою експлуатацією впроваджених результатів наукових досліджень може здійснюватися авторський нагляд науково-дослідною організацією. Порядок його здійснення встановлюється за домовленістю сторін.

Ефективність наукових досліджень економічного характеру виявляється тільки внаслідок взаємодії з іншими факторами економічного зростання: інвестиціями, робочою силою, освітою, організацією інформаційних комунікацій та ін. Оцінка економічної ефективності результатів наукових досліджень у прикладній економіці пов’язана з великими труднощами. Особливо це стосується вибору критеріїв ефективності.

Одним з критеріїв ефективності наукових досліджень є наукова значущість виконаної роботи. Здебільшого при цьому беруть до уваги кількість нових наукових засобів і запропонованих методів; кількість принципів, законів, гіпотез, ідей, концепцій, теорій, наявність експериментального підтвердження наукового результату, цитування цієї роботи, науковий напрям, до якого належить робота. Іншим критерієм ефективності науково-дослідної роботи є обсяг наукової продукції.

Виділяють такі види ефективності науково-дослідних робіт: економічну, соціальну і науково-технічну.

Економічна ефективність науково-дослідної роботи (НДР) розраховується при створенні нових технологічних процесів, машин і матеріалів, а також при дослідженні в галузі природничих наук, які можуть бути використані для удосконалення матеріального виробництва. При розрахунку економічної ефективності НДР разом із витратами на дослідження враховуються витрати на впровадження результатів наукових робіт.

Розраховується економічний ефект у разі таких НДР:

1. Створення нових технологічних процесів і способів виробництва у промисловості, будівництві, сільському господарстві та інших галузях народного господарства, а також розробка комплексів машин і устаткування для цих процесів.

2. Підвищення рівня організації виробництва та управління ним – використання економічних стимулів для розвитку виробничих і міжнародних торговельних зв’язків, впровадження інвестицій у високорентабельні виробництва та його корпоратизація, акціонування і приватизація та ін.

3. Дослідження в галузі економічних і соціальних наук які використовуються для підвищення ефективності виробництва і зростання добробуту людей.

Оцінка економічної ефективності результатів НДР здійснюється способом порівняння: ефекту з вищим досягненням, добутим внаслідок впровадження порівняно з плановим (нормативним); техніко-економічними показниками, які можуть бути досягнуті при впровадженні результатів досліджень. Основою для порівняння є вищий рівень аналогічної техніки і технології, запроектованої або тієї, що знаходиться у завершенні, або наукового дослідження в Україні і за кордоном.

При підготовці до впровадження НДР у виробництво є витрати, які не включаються ні до собівартості виробленої продукції, ні до складу капітальних вкладень, але підлягають урахуванню при комплексній оцінці ефективності наукових робіт.

Існують певні методики розрахунку ефективності наукових досліджень.

1. Розрахунок економічної ефективності за допомогою коефіцієнту новизни виробничого процесу.

Такий коефіцієнт відповідає співвідношенню витрат виробництва нової або удосконаленої промислової продукції до її експортної ціни в умовних одиницях.

, (1)

де k – собівартість одиниці нового продукту;

d – експортна ціна нового продукту.

2. Розрахунок ефективності дослідних робіт через співвідношення витрат B на дослідження за весь цикл досліджень до умовної величини – U, яка розраховується за допомогою наступної формули:

U = 3 Pza , (2)

де P – річний обсяг продукції;

z – збутова ціна;

a- коефіцієнт, характерний для даної галузі

Таким чином, коефіцієнт ефективності розраховується за наступною формулою:

, (3)

В цій формулі для розрахунку ефективності фігурує вартість продукції, випущеної на протязі трьох років, витрати ж на дослідження не повинні перевищувати встановленого відсотку від цієї вартості. Ефективність буде тим вищою, чим нижчим буде коефіцієнт.

3. Розрахунок ефективності з використанням показника втрат від зв’язування на певний період грошових коштів на дослідження.

Часом зв’язування коштів називають період між датою використання коштів та датою початку виробництва.

Середній термін зв’язування коштів розраховується за формулою:

, (4)

де - середній термін пов,язання сукупних витрат на дослідження;

- період дослідних робіт, який розраховується від початку досліджень до початку виробництва;

t – рік (перший, другий і т. ін.) проведення досліджень;

- витрати на дослідження в t-му році;

B - сукупні витрати на дослідні та пускові роботи.

Втрати S від зв’язування коштів, витрачених на дослідження, розраховуються за такою формулою:

S = B , (5)

де B – сукупні втрати на дослідні та пускові роботи;

- коефіцієнт втрат від зв’язування коштів;

- середній термін зв’язування.

Загальні витрати на дослідження разом з втратами від зв’язування розраховуються за такою формулою:

, (6)

Тоді коефіцієнт ефективності розраховується за формулою:

, (7)