Тема 3. Наукова організація дослідного процесу Алгоритм вивчення теми
Методичні рекомендації до вивчення теми
Раціональний трудовий режим дослідника ґрунтується на поєднанні психофізичних функцій людини розумової праці та трудових навичок у пізнавальній діяльності.
Ефективність розумової праці залежить від працездатності, ставлення людини до праці з визначеним ступенем обережності.
Протягом дня працездатність змінюється. Найбільш плідним є так званий ранковий пояс – з 8 до 15 години, причому максимальна працездатність з 10 до 13 години, потім післяобідній – з 16 до 19 години і вечірній з 20 до 22 години.
На продуктивність розумової праці впливають відволікаючі розсіюючи фактори: шум, розмови, переміщення сторонніх осіб, невміння дослідника довго концентрувати увагу на об’єкті дослідження. Велике значення має також умовний “рефлекс на час”. Тому приступаючи до роботи слід якомога точніше визначити мету роботи, її обсяг і термін виконання.
Досліднику необхідно встановити самоконтроль не тільки за обсягом виконуваної роботи а й за її новизною. Велику роль у продуктивності розумової праці відіграє звичка до місця роботи, робоча обстановка.
Для забезпечення стійкої продуктивності розумової праці необхідно чергувати її з виробничими паузами. Перерви слід робити через кожні 1-1,5 години роботи на 10-15 хв., а через 3-4 години відпочинок повинен бути більш тривалим – 0,5 – 1 год.
Забезпечення сприятливих умов праці передбачає створення фізіолого-гігієнічного комфорту для виконання науково-дослідних процедур. Дослідники протягом 7-8 годин на добу працюють, сидячі за столом. Тому дуже важливо, щоб габаритні розміри його відповідали вимогам наукової організації праці. Дослідники доводять, що висота конторського стола має відповідати висоті ліктів людини у положенні сидячі, висота стільця – висоті колінного суглоба над підлогою, беручи до уваги висоту каблука. Сидіння стільця не повинно бути плоским, слід мати незначне заглиблення. Більш зручні та гігієнічні стільці з м’якими сидіннями.. Спинка стільця має бути широкою і вигнутою, за формою спини людини.
Найсприятливішим є природне освітлення. Для штучного освітлення широко застосовують люмінесцентні лампи. Оптимальний температурний режим – 18-20 С. Рекомендується провітрювати приміщення через кожну годину роботи.
До найважливіших заходів наукової організації праці на робочому місці відносять також виробничу естетику і культуру праці, тобто раціональне поєднання кольору устаткування і робочої зони, чистоту на робочому місці, естетичне оформлення робочого місця, обсягу, позу і культуру праці.
Раціональна організація праці в наукових дослідженнях ґрунтується на плановості, яка втілюється в програмах, попередніх і робочих планах досліджень, індивідуальних планах і графіках виконання роботи.
До системи планів науково-дослідної роботи належать:
1. Програма дослідження.
2. Попередній план дослідження.
3. Робочий план.
4. Індивідуальний план.
5. Графік виконання роботи.
Не менш важливе значення відводиться етичним нормам науковця. Не можна привласнювати собі здобутки іншого вченого, видавати за власні наукові розробки праці науковців без посилання на першоджерело. Перевірка достовірності наданих науковцями даних у дисертаційних роботах здійснюється Вищою атестаційною комісією України у встановленому порядку.