Тема 2. Наукове дослідження і методологія його виконання Алгоритм вивчення теми

Методичні рекомендації до вивчення теми

Процес наукового дослідження складається з таких стадій: організаційної, дослідної, узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження.

На організаційній стадії вивчається стан об’єкту дослідження і виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Вивчення стану об’єкту дослідження передбачає конкретизацію теми і попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце у науковій проблемі, встановлюється зв’язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками, або плануються до розробки, визначаються і обґрунтовуються об’єкти дослідження.

Попереднє визначення теоретичних посилок включає в себе вивчення стану об’єкту, наукової і теоретичної новизни гіпотез, що висуваються для дослідження.

Визначення теоретичних основ розробки теми в економічних дослідженнях передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях. При цьому слід зібрати матеріал, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення мети дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку з одного питання, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Проте, за будь яких умов дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних передумов, які дають змогу подати наукову значущість проблеми в цілому і визначити місце у цій досліджуваній темі.

Висування та обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилок до досліджуваної теми. Аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, що залишились недослідженими, але має певне значення для розвитку економічної науки. При цьому, висуваються і обґрунтовуються гіпотези, які будуть відправним пунктом при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження.

Організаційно-методична підготовка. Передбачає розробку програми дослідження, техніко-економічне обґрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження і робочого плану.

У програмі зазначається дослідник виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, методики дослідження, очікуваний результат.

Техніко-економічне обґрунтування науково-дослідної роботи містить найменування теми й проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію науково-дослідних робіт, кошторисну вартість і строки виконання, місце і час можливого впровадження.

План дослідження складається з вступу, розділів, глав і параграфів, які мають змістовний заголовок і висновків та пропозицій. У плані визначаються підприємства, на базі яких провадитимуться дослідження, уточнюється час відряджень, передбачаються засоби збирання інформації, тощо.

Методика дослідження характеризує методи і прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висуваються гіпотези дослідження та їх доведення.

Робочий план складається відповідно до програми та плану дослідження теми, де відображаються календарні строки початку і закінчення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат. Вказують виконавців по кожному етапу робіт. Передбачається видача у визначені строки оформлених результатів виконаної роботи.

На організаційній стадії здійснюється також робота з створення умов, необхідних для виконання досліджень, вирішується питання матеріально-технічної бази, формується робоча картотека літературних джерел та законодавчих та нормативно-правових актів.

Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому – вибирають критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки її на ЕОМ. На другому – провадиться дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, недоведені відкидають, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників експериментування та оприлюднюють у спеціальних журналах, газетах, радіопередачах тощо.

Стадія узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження включає в себе узагальнення результатів дослідження у звітах про виконану науково-дослідну роботу, монографіях, дисертаціях, їх обговорення, рецензування і захист, і реалізація висновків і пропозицій.

Початком будь якого наукового дослідження, для подальшого здійснення науково-дослідного процесу є вибір наукової проблеми і визначення подальших тем дослідження.

Наукові проблеми виникають не стихійно, а закономірно під дією економічних законів у зв’язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовується насамперед її актуальністю, тобто наскільки обране дослідження сприятиме розвитку виконання програм економічного та соціального розвитку країни.

Проблема має бути чітко визначеною, послідовною і не суперечити економічним законам.

Важливою умовою істинності проблеми є її доказовість, що виражається у формальній логіці законом достатнього обґрунтування, суть якого полягає у тому, що у процесі дослідження достовірними вважають лише ті твердження, відносно істинності яких наведено обґрунтовані докази.

У процесі наукових досліджень проблеми поділяються на складові компоненти – теми. Теми поділяються на теоретичні, методологічні і організаційні.

Обґрунтування вибору зазначених тем дослідження визначають за такими критеріями: народногосподарська ефективність, відповідність профілю закладу, забезпечення фінансування і впровадження результатів дослідження (рис. 3).

Рис. 3. Критерії обґрунтування теми дослідження

При вивченні стану наукових розробок із запропонованої теми досліджень необхідно провести групування добутих знань:

Знання, які здобули загальне визнання наукою і застосовуються на практиці

Дискусійні питання, недостатньо розроблені і які потребують наукового обґрунтування

Питання, які виникли при постановці і є у літературних джерелах, запропоновані практикою, або які виникають у виконавців на стадії вибору теми.

Після визначення наукової проблеми та відповідної теми дослідження приступають до науково-дослідного процесу.

Наукові дослідження з економіки та інших галузей наук ґрунтуються в основному на методах документалістики, тобто дослідження документів, які відображають інформацію про стан, поведінку, використання об’єктів дослідження.

У інформатиці документом вважають кожний матеріальний носій інформації. Документи науково-технічної інформації представлені двома основними групами: друкованими і рукописними.

За періодичністю випуску друковані документи поділяють на одноразові (книги) і періодичні (газети, журнали). Класифікацію друкованих джерел інформації, які використовуються у наукових дослідженнях, подано у таблиці 4.

Таблиця 4