Тема № 4. Інформаційне забезпечення та бібліотечно-бібліографічні джерела інформації в наукових дослідженнях
Класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково-дослідному процесі. Кодування економічної інформації та використання її у науково-дослідному процесі. Фактографічна інформація та використання її у процесі наукових досліджень. Носії економічної інформації і використання їх у науково-дослідному процесі. Автоматизовані системи обробки інформації.
Завдання інформаційного забезпечення наукових досліджень Літературні матеріали як джерело інформації. Види наукової інформації. Первинна інформація: статті, тези доповідей, дисертації, монографії, звіти з НДР. Вторинна інформація: реферативні журнали, експрес інформація, проспекти, наукові огляди, нормативна документація і т. ін.
Поняття джерело інформації. Класифікація джерел наукової інформації: за формою надання, за способом передавання, за способом опублікування, за періодичністю видання.
План пошуку інформації. Раціональні прийоми роботи з літературою. Складання конспектів, тез та витягів. Уніфікований опис джерел інформації. Принципи наукового реферування, складання огляду літератури.
Бібліографічні джерела економічної інформації. Структура і організація економічної бібліографії. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів (інформаційно-пошукові системи). Основи теорії та практики науково-технічної інформації, її довідковий апарат. Класифікація каталогів.
Тема № 5. Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження
Види систематизації результатів дослідження та їх зміст. Бібліографічний опис джерел, використаних у науковому дослідженні. Звіт про науково-дослідну роботу, його зміст і методика складання.
Поняття курсової, дипломної та магістерської роботи. Реферативні і дослідницькі курсові роботи.
Структурні елементи курсової та дипломної роботи з економічної тематики. Послідовність написання тексту науково-дослідної роботи. Типові помилки, що виникають при написанні та оформленні курсових та дипломних робіт. Літературне оформлення наукового дослідження. Процедура захисту кваліфікаційних досліджень.
Поняття та основні функції наукових публікацій. Науково-дослідні та джерелознавчі наукові публікації.
Монографія як основний вид наукової продукції. Композиційна структура монографії. Наукова стаття, її особливості та основні види. Особливості складання наукової доповіді, реферату та звіту про виконану науково-дослідну роботу. Узагальнення результатів наукових досліджень у тезах доповідей.
Методика впровадження результатів науково-дослідної роботи в практику.
Впровадження результатів закінчених наукових досліджень. Ефективність результатів наукових досліджень. Розрахунок ефективності наукових досліджень. Поняття економічного, соціального, науково-технічного ефекту.
Розділ 3. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ НАУКОЗНАВСТВА ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема № 1. Основи наукознавства
Алгоритм вивчення теми
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ 1
Становлення соціально орієнтованої економіки на основі ринкових відносин зумовлює нові напрями розвитку науки, виробництва, інформаційних технологій, банківської справи, підготовки кадрів, здатних забезпечити інтеграцію України у міжнародну спільноту демократичних держав з високорозвиненою економікою.
Наукові дослідження впливають на зростання суспільного продукту. Результати наукових досліджень є проміжним, а нерідко кінцевим продуктом виробництва. У загальному обсягу виробництва швидко зростає наукоємна продукція, яка є результатом впровадження нових наукових технологій.
Завданням курсу є: навчання студентів методології наукових досліджень економіки, які включають основи наукознавства і методику наукових досліджень конкретної проблеми, організацію інтелектуальної праці, визначення напрямів досліджень та їх ефективності у раціональному господарюванні, постанову експериментів, узагальнення результатів наукових досліджень у наукових звітах, дисертаціях, монографіях, методиках та наукових рекомендаціях.
Предметом курсу є: методологія наукових досліджень і методика дослідження конкретних проблем народного господарства на основі загальнонаукових та емпіричних методичних прийомів певної науки.
Цей курс має загально методологічний напрям для студентів багато профільних вищих навчальних закладів, хоч орієнтований на конкретні дослідження менеджменту і економіки, пов’язаних з іншими міжгалузевими проблемами технічних, екологічних, гуманітарних та соціальних наук.
Виходячи з сучасних наукових позицій науку розглядають як специфічну форму людської діяльності, як систему знань з точки зору пізнавального ефекту, безпосередню виробничу силу сучасного суспільства, компонент його структури та систему яка має властивості саморозвитку та саморегулювання.
Термін “наука” має чотири відтінки. Він означає або певного роду дослідження, або процес навчання, або засвоєння знань, або застосовується для позначення системи постулатів, які певним чином аргументовані.
Предметом науки є пов’язання між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей. Матеріальні об’єкти об’єднуються у три великі групи наук: природничі (фізика, хімія, біологія і інші); суспільні (економічні, філологічні, історичні і інші); науки про мислення (філософія, логіка, психологія і інші).
Поняття науки слід розглядати з трьох основних позицій. По-перше, з теоретичної, як систему знань, як форму суспільної свідомості; по-друге, як певний вид суспільного розподілу праці, як наукову діяльність, пов’язану з цілою системою відносин між ученими і науковими установами; по-третє, з позицій практичного застосування висновків науки, тобто, її суспільної ролі.
Організацією науки в Україні займається Міністерство освіти і науки України. Вищим науковим центром держави є Національна академія наук України (НАН). Це державна наукова установа, яка очолюється президентом. Посада президента виборна, виборні і посади віце-президентів, вченого секретаря, а також президія і ревізійна комісія.
НАН складається із відділень відповідних галузей науки, крім галузевих є також і територіальні відділення і територіальні філіали. Наприклад до складу відділення суспільних наук включені економічні науки.
Відділення НАН об’єднують науково-дослідні інститути (НДІ), які очолюють розвиток науки у певній галузі знань.
Крім НАН в Україні функціонують державні галузеві академії – Українська академія аграрних наук, Українська академія медичних наук і т. ін.
В Україні діє значна кількість галузевих НДІ, які підпорядковуються міністерствам і відомствам. Наприклад НДІ економіки підпорядкований Міністерству економіки України і т.ін.
Вищі навчальні заклади (університеті, академії, інститути, коледжі) також приймають участь у проведенні наукових досліджень і у своїй організаційній структурі мають спеціальні підрозділи, які організовують та виконують науково-дослідну роботу – НДІ, наукові відділи, лабораторії тощо.
У відповідності з розробкою ЮНЕСКО – до складу наукових та технічних кадрів належать вчені, інженери та техніки, які мають відповідний диплом або виробничий досвід роботи, що прирівнюється до диплому.
Поняття “наукові працівники” включає в себе вчених та інженерів, які зайняті повний або неповний робочий день науковими або технічними дослідженнями.
Поняття “вчений” також інтерпретується у різних країнах по різному (Табл. 1).
Таблиця 1