Систематизація знань за удк

Кодове позначення індексу знань	Найменування індексу знань
0	Загальний. Бібліографія. Бібліотечна справа
1	Філософія. Психологія
2	Релігія
3	Суспільні науки. Економіка. Право
4	Філологія. Мовознавство
5	Математика. Природничі науки
6	Прикладні знання
7	Мистецтво. Прикладне мистецтво (декоративно-прикладне)
8	Художня література. Літературознавство
9	Географія. Історія

Бібліотечно-бібліографічна класифікація має іншу систему класифікації та індексування людських знань. Основна частина її буквено-цифрових індексів побудована за десятичним принципом. Основні поділи ББК розподілені у 21 відділі, кожний із яких має свій індекс із великих букв українського алфавіту (табл. 7).

Таблиця 7

Систематизація знань за ббк

Індекси знань	Найменування індексів знань
А	Загальний
Б	Природничі науки в цілому
В	Фізико-математичні науки
Г	Хімічні науки
Д	Науки про землю (географічні, геодезичні, геофізичні, геологічні)
Е	Біологічні науки
Ж/О	Техніка. Технічні науки
П	Сільськогосподарські і лісогосподарські науки
Р	Медичні науки. Охорона здоров’я
С	Суспільні науки в цілому
Т	Історичні науки
У	Економічні науки
Ф	Політичні науки. Громадсько-політичні організації
Х	Держава і право. Юридичні науки
Ц	Військова наука. Військова справа
Ч	Культура. Наука. Освіта
Ш	Філологічні науки. Художня література
Щ	Мистецтво. Мистецтвознавство
Ю	Філософські науки. Психологія
Я	Література універсального змісту

Розглянуті інформаційно-пошукові мови застосовуються при організації бібліотечних фондів.

Основою інформаційно-пошукового апарату бібліотек є каталоги. Формуються основні каталоги або за принципом алфавіту, або за іншим принципом систематизації знань. Основними каталогами є систематичний і алфавітний. Крім основних каталогів, створюються допоміжні – каталог періодики, картотеки статей і рецензій.

Бібліотеки створюють власні варіанти алфавітно-предметних покажчиків (АПП), які є ключем до каталогу бібліотеки.

Термінологічний словник

Бібліотека – походить від грецького слова biblio – книга, theke – сховище і сягає своїм корінням ІІІ тис. до н.е. як сховище пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних пластинок з клинописними текстами у Месопотамії.

Масові бібліотеки – мають універсальні фонди, задовольняють широкі читацькі запити – від художньої літератури до навчальної, науково-популярної і навіть спеціальної з усіх основних галузей знань.

Наукові бібліотеки – забезпечують учених і спеціалістів літературою з відповідних галузей знань, виконують роботи, спрямовані на підготовку і підвищення кваліфікації кадрів науково-дослідного фаху.

Бібліографія – походить від грецького слова biblio – книга і grapho – пишу і представляє з себе галузь знань про методи і способи складання покажчиків, списків, оглядів друкованих творів.

Завдання бібліографії – реєстрація друкованих творів з певної галузі знань, окремої проблеми, теми. Подається вона у наукових дослідженнях у вигляді переліку книг, журналів і статей із посиланням на місце і рік опублікування, видавництво та ін.

Праці відомих представників економічної думки – це роботи представників вітчизняної та зарубіжної економічної теорії.

Статистичні матеріали – відомості про розвиток народного господарства, подані у вигляді таблиць, узагальнених у щорічних статистичних збірниках, що видаються Мінстатом України і статистичні виданні інших країн.

Науково-дослідна література – видається у вигляді монографій, узагальнюючих наукові праці, збірників статей, в яких висвітлюються різні проблеми економічних наук, розробляються питання розвитку країни.

Навчальна література – це видання літератури з питань економічних дисциплін, призначених для підготовки спеціалістів у області економіки, економічної освіти і т. ін.

Науково-популярна література – брошури і книжки з економічних питань, призначені для пропаганди серед широкого кола читачів, насамперед, зайнятих у матеріальному виробництві, економічних знань, пояснення економічної політики держави на сучасному етапі.

Практичні посібники – видання, розраховані на задоволення потреб окремих категорій спеціалістів народного господарства в їх повсякденній практичній діяльності.

Довідкова література – призначена для різних фактографічних довідок.

Науково-допоміжна бібліографія – інформує наукових працівників і спеціалістів про економічну літературу, яка сприяє розвитку науки і виробництва.

Рекомендаційна бібліографія – виконує виховну функцію і слугує рекомендацією щодо пошуку і підбору відповідної літератури у процесі наукових досліджень.

Ретроспективні покажчики – являють собою у систематизованому вигляді друковані твори за минулі роки.

Поточні покажчики – періодичні видання наукової економічної літератури.

Перспективні покажчики – включають друковані твори, які плануються до випуску (тематичні плани видавництва).

Загальноекономічні покажчики – універсальні посібники, що включають літературу всього кола галузей і проблем економічної науки. У цих покажчиках література групується за тематичними, галузевими і географічними покажчиками.

Галузеві покажчики – посібники, що представляють бібліографію з питаннями окремої галузі економічних наук.

Тематичні покажчики – групують бібліографію за тематичними ознаками за межами окремих економічних наук. Наприклад, посібники з міжгалузевих і галузевих економік. До міжгалузевих належать покажчики з проблем загальних для всіх галузей народного господарства – управління, планування, менеджменту, маркетингу, фінансів і т. ін.

Персоналії – групують літературу за авторською належністю – вченими, спеціалістами.

Бібліографічний запис – опис друкованого твору, що включає відомості про його автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок, а для журнальних статей – назву журналу, рік видання, номер сторінки.

Реферат – коротке викладення змісту наукової праці, як опублікованої, так і депонованої.

Каталоги – упорядковані сукупності карток, що включають в себе бібліографічний опис літературних джерел.

Алфавітний каталог – будується у суворій послідовності букв алфавіту.

Алфавітні каталоги – містять картки на книги, розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв; при цьому, береться спочатку перша буква слова, за якими іде опис, потім – інша тощо.

Систематичний каталог – формується згідно з діючою класифікацією науки.

Систематичні каталоги – містять картки з назвами книг з конкретних проблем і питань одного змісту.

Бібліографічні видання – показують, що видно з питання, яке цікавить дослідника; часто це сигнальні покажчики без анотацій і рефератів. Цінність їх – в оперативності інформації про вихід у світ вітчизняної і зарубіжної літератури.

Реферативні видання – містять публікації рефератів з коротким викладом змісту первинного документа, фактичними даними і висновками.

Автореферат – стисле викладення наукового твору, який виконано особисто автором.

Анотація – стисла характеристика наукового твору з викладенням його основного змісту.

Дисертація – наукова робота, що містить відомості про самостійно виконану автором наукову роботу і публічно захищається для одер­жання наукового ступеня кандидата або доктора наук на спеціа­лізованих радах закладів.

Журнальна стаття – це твір, в якому надаються результати, що одержані за конкретним питанням, яке має певне наукове і практичне значення.

Монографія – це науковий твір, в якому викладено підсумок всебічного дослідження певної теми або проблеми, що виконане одним або декількома авторами.

Навчальний посібник – навчальне видання, що частково замінює або доповнює підручник і затверджене офіційною інстанцією як навчальний посібник.

Наукова доповідь і наукове повідомлення – це твір, в якому висувається основна ідея повідомлення та необхідна аргументація для її обґрунтування.

Науковий звіт за темою – це систематизовані і оформлені відповідним чином матеріали, що одержані у процесі досліджень.

Підручник – навчальне видання, яке містить систематизоване викладення певної навчальної дисципліни відповідно до навчальної програми і затверджено офіційною інстанцією як підручник.

Реферат – це скорочене викладення первинного документу або його частини.

Рецензія – робота, в якій критично оцінюють основні положення та результати рецензованого наукового твору.

Тези доповіді – лаконічна наукова інформація про зміст повідом­лення, який передбачено автором.