4. Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади

Сенс громадського самоврядування полягає ще й у тому, щоб якомога більше людей зацікавити справами суспільства. Активність членів громади визначає силу громади. А що люди, на думку Токвіля, звичайно „тяжіють до сили”, то вони зацікавлені подвійно – і в силі своєї громади, і в могутності країни, яка складається із системи громад. Не забудьмо спостереження Токвіля про те, що „в підкореній країні любов до своєї вітчизни неминуче слабне”. Відповідно в Сполучених Штатах “справедливо вважають, що любов до батьківщини є своєрідним культом, що люди тим щиріше його сповідують, чим частіше його справляють”.

Сила громад складає самостійну царину громадського життя відносно державної влади і, як вважає Токвіль, функції центральної влади значно обмежені, подібно до того, як посадові особи, призначені, а не обрані, скрізь мають менші повноваження. Відтак округа в США не відіграє ролі політичної одиниці.

Токвіль цілком свідомо розмежовує громадську та державну сфери, поза якими діють „тільки приватні інтереси”. Громади, об’єднані разом, утворюють штат, який є носієм державної влади. Через громади здійснюється принцип народовладдя і складаються громадянські відносини між індивідом і державою. Статус громадянина демократичної держави зумовлюється передусім силою і значенням громади в політичному житті країни, а не самою державною владою, яка за інших історичних і політичних умов воліє розглядати громадянина радше в статусі підлеглого.

Слід визнати, що поняття і громадянського суспільства, і громадянина в сенсі їх народження громадою і громадською активністю набуває дещо іншої інтерпретації, аніж за тих соціально-політичних умов, коли все політичне життя визначається на рівнях центральної державної влади. Громадянське суспільство створюється не просто „знизу”, а передусім через громади з їхнім засадничим принципом самоврядування; громадянами індивіди стають передусім у громадах, де здійснюються принципи рівності і демократії. Властиво громади делегують на вищих рівнях політичної влади значення громадянства; громади утворюють міста, а не міста – громади. Стосунки людей у громаді та між громадянами утворюють мережу значень навколо принципу рівності й набувають означення – громадянських стосунків. Справа політичної влади в тому, визнавати чи не визнавати громадянський статус народу і демократичні політичні режими, які, опираючись на принцип народовладдя, легко й послідовно зберігають за народом його громадянські права і стверджують статус громадянина. Тому сила громади в суспільстві за природою речей має бути первинною щодо політичної влади й контролювати останню.

Громада здатна проводити власну владу, опираючись на принципи рівності й самоврядування задля власної безпеки і безпеки індивідів. Токвіль визначає два можливих способи контролювати владу з тим, щоб обмежувати її силу. („Нація має два способи послабити силу влади”). Перший спосіб, типовий для Європи, полягає в намаганні послаблювати владу „в самісіньких її підвалинах”, урізуючи можливості громади самостійно захищати права її членів. Токвіль іронізує, що таке послаблення прав і можливостей людей боронити самих себе „в Європі, звичайно, називається встановлення свободи”. Існує, проте, інший спосіб „зменшити роль влади в суспільстві”, що не передбачає обмежувати суспільство його можливостей і не потребує позбавляти індивідів їхніх громадянських прав. Необхідно подбати про те, щоб політична влада була розосереджена і передана до різних рук. Найкраща влада та, що найменш помітна в повсякденному житті народу. Так може ставатися, якщо влада цілком зосереджена в самій громаді. У США даний принцип стверджується тим, що влада округу не має права втручатися в діяльність громади. Це позначається відсутністю ієрархії в адміністративному управлінні штатом.

Громада є таким центром, де зосереджені не лише засади управління суспільством, але й „всі почуття людей”. Проте не скрізь у США роль громад однакова. У міру просування на південь вона зменшується і стає менш активною. Зростає роль урядовця, звужується влада виборців, громадські збори проводяться значно рідше, від громади до округу переходять адміністративні функції. Це веде до того, що мешканці поселень, містечок і міст не можуть безпосередньо впливати на справи громади і суспільства. Послаблення громади і громадянського суспільства за рахунок посилення й централізації політичної влади негативно позначається на рівні добробуту населення південних штатів. Токвіль цілком переконаний, що „об’єднана сила громадян” не дорівнює „урядовій чи державній владі”, вона співмірна з силою громад та стосунками між індивідами, що складаються в систему громад. Таким чином, система громад, дуже різних за своїми культурними, виробничими та фаховими особливостями, загалом утворюють єдину субсидіарну систему взаємопримноження вмінь, здібностей і добро- буту.