- •Витоки й еволюція класичного розуміння громадянського суспільства
- •Контекст Західної цивілізації і свобода
- •Аристотель про громадянську спільність
- •Politike koinonia – солідаристська основа соціальності
- •Римська доба: від Ціцерона до Марка Аврелія
- •Християнське одкровення
- •Августин
- •Св. Тома з Аквін
- •Дискурсивні особливості поширення сенсу свободи
- •Висновки
- •Від міської громади до республіки
- •Значення міста
- •Рецепт Мак’явеллі
- •Жан Бодуен
- •Г. Гроцій
- •Раціоналістичний виклик нового часу
- •Т. Гоббс про свободу, громадянське
- •Методологія матеріалістичного редукціонізму
- •Свобода і соціальні засади держави
- •Розрізнення природного права і природного закону
- •Значення дискурсу
- •Висновки
- •Дж. Лок: спільнотворення громадянського суспільства
- •Семіотична контекстуальність розуміння і розуму
- •Закон природи і функція розуму
- •Природна і громадянська свобода – основа „спільнотворення”
- •Громадянське суспільство як політичне спільнотворення
- •Толерантність як семіотично-дискурсивний чинник громадянського „спільнотворення”
- •Християнський контекст добровільності і розуміння толерантності
- •Дискурс свободи і практика добровільного „спільнотворення”
- •Емпіричні обмеження свободи
- •Висновки
- •Диференціація суспільства і держави: концептуальні засади й суперечності XVIII століття
- •Пошуки республіканських передумов соціальності
- •Ш. Монтеск’є: передумови правової держави
- •Шотландська школа морального глузду і скептицизм Девіда г’юма
- •Адам Сміт: знак „невидимої руки”
- •Адам Ферґюсон: етичний дискурс громадянського суспільства
- •Суспільна ввічливість
- •Публічне і приватне
- •Свобода і громадське благо
- •Позаімперський контекст людяності
- •Дискурсивні особливості теоретизуваня
- •Громадянське суспільство з погляду консерватора і революціонера: полеміка про свободу і рівність між е. Берком і т. Пейном
- •Дилема свободи – рівності
- •Едмунд Берк: свобода в контексті традиції
- •Томас Пейн: права людини
- •Висновки
- •І. Кант: громадянський стан як здійснення свободи
- •Свобода в аспекті універсальних принципів розуму
- •Спроба розрізнення об’єкта і фізичних речей в аспекті семіотичних відношень
- •Суб’єктивні засади автономії
- •Соціальність як “мережа об’єктів” у сукупності з їх сприйняттям
- •Між естетичним смаком і суверенністю знань
- •Самозумовлювальна свобода приватності
- •Дилема громадянського (публічного) і приватного
- •Передумови міжнародного громадянського світу
- •Культурні засади громадянського стану
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як проблема метафізики геґеля
- •Теоретичні засади
- •Ідейні передумови концепції громадянського суспільства
- •Інституалізовані форми свободи
- •Етичність і громадянське суспільство
- •Від сім’ї до національної держави
- •Громадянське суспільство як дихотомія свободи і звичаєвості
- •Критика громадянського суспільства
- •Громадянське суспільство і держава: відчуження і автентичність
- •Держава і “влада розуму”
- •Умови соціальної єдности (інтеґрації)
- •Висновки
- •Громадянське суспільство як умова підтримки демократії: теорія а. Де токвіля
- •Свобода, рівність і демократія
- •Чинники громадянського суспільства у сша
- •Громада
- •Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади
- •Громадський дух і соціальний капітал
- •Громадянське суспільство і демократія: вади і переваги
- •Значення добровільних об’єднань
- •Чинники підтримки демократії і свободи
- •Громадські організації
- •Комерційні інтереси
- •Інтелектуальний чинник
- •Значення релігії
- •Література й естетика
- •Мова і мовлення
- •Між „новим націоналізмом” і „новою свободою”
- •Висновки
- •Антоніо росміні: релігійно-правова модель громадянського суспільства
- •Концепція суспільства
- •Права людини
- •Цивілізаційні стадії громадянського суспільства
- •Інтелектуальні чинники соціального прогресу
- •Визначення громадянського суспільства
- •Спільне благо і публічне благо
- •Етичність у громадянському суспільстві
- •Соціальний і сеньйоральний чинники
- •Інтерпретація Великої Французької революції і “Декларації прав людини і громадянина”
- •Висновки
- •„Царство свободи” поза громадянським суспільством: марксистська компенсація рівності
- •Промислова революція і національна спільнота
- •Свобода в пастці необхідності
- •Інтернаціоналізм versus націоналізм
- •Свобода й самоздійснення особи
- •Свобода й національна емансипація
- •Дискурсивні принципи і соціально-політична практика марксизму
- •Богоборство (“Бога – немає”)
- •Принцип матеріалізму
- •Інтернаціоналізм
- •Приватна власність - зло
- •Альтернатива Масарика – Неру
- •Висновки
- •Особливості інтерпретації громадянського суспільства у хх столітті
- •У заручниках політичних ідеологій
- •Громадянське суспільство як соціальна спільнота т. Парсонса
- •Спроба неомарксистського ревізіонізму
- •Юрген Габермас: дуалізм системи і життєвого світу
- •Концептуальні розмежування під впливом центрально- і східноєвропейського оновлення
- •„Умови свободи” Ернеста Ґеллнера
- •Теорія Джорджа Макліна
- •Криза “об’єктивного розуму”
- •Громадянське суспільство як конкретизація людської свободи
- •Культурна традиція як форма удосконалення
- •Культурна традиція як акумульована свобода
- •Громадянське суспільство за умов глобалізації
- •Соціальний прогрес і громадянський поступ
- •Загрози громадянському суспільству
- •Контури семіотичної інтерпретації
- •Дійсність життєвого світу641
- •Етика і мораль
- •Екологічна вимога
- •Етика життя як етика свободи
- •Дискурсивні практики суспільства
- •Акратичне та енкратичне мовлення
- •Права людини як прагнення гідності
- •Насильство
- •Критика як знак свободи
- •Солідарність: світ без насильства
- •Поняття і структура громадянського суспільства
- •Європа і україна: ретроспектива зближення
- •Здійснення громадянського суспільства: від громадянської свідомості до національної держави
- •Дискурсивні практики і соціальний капітал
- •Соціальний капітал і громадянський поступ
- •Україна: соціальний марґінес чи самоврядна спільнота?
- •Стадії громадянського поступу в Україні
- •Громадянський поступ під призмою
- •Громадянська катастрофа хх століття
- •Громадянське суспільство і національна правова держава
- •Громадянське суспільство в українській перспективі
- •Післямова
- •Використана література
- •Іменний та предметний покажчик
- •79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.
- •80300 М. Жовква
-
Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади
Сенс громадського самоврядування полягає ще й у тому, щоб якомога більше людей зацікавити справами суспільства. Активність членів громади визначає силу громади. А що люди, на думку Токвіля, звичайно „тяжіють до сили”, то вони зацікавлені подвійно – і в силі своєї громади, і в могутності країни, яка складається із системи громад. Не забудьмо спостереження Токвіля про те, що „в підкореній країні любов до своєї вітчизни неминуче слабне”. Відповідно в Сполучених Штатах “справедливо вважають, що любов до батьківщини є своєрідним культом, що люди тим щиріше його сповідують, чим частіше його справляють”.
Сила громад складає самостійну царину громадського життя відносно державної влади і, як вважає Токвіль, функції центральної влади значно обмежені, подібно до того, як посадові особи, призначені, а не обрані, скрізь мають менші повноваження. Відтак округа в США не відіграє ролі політичної одиниці.
Токвіль цілком свідомо розмежовує громадську та державну сфери, поза якими діють „тільки приватні інтереси”. Громади, об’єднані разом, утворюють штат, який є носієм державної влади. Через громади здійснюється принцип народовладдя і складаються громадянські відносини між індивідом і державою. Статус громадянина демократичної держави зумовлюється передусім силою і значенням громади в політичному житті країни, а не самою державною владою, яка за інших історичних і політичних умов воліє розглядати громадянина радше в статусі підлеглого.
Слід визнати, що поняття і громадянського суспільства, і громадянина в сенсі їх народження громадою і громадською активністю набуває дещо іншої інтерпретації, аніж за тих соціально-політичних умов, коли все політичне життя визначається на рівнях центральної державної влади. Громадянське суспільство створюється не просто „знизу”, а передусім через громади з їхнім засадничим принципом самоврядування; громадянами індивіди стають передусім у громадах, де здійснюються принципи рівності і демократії. Властиво громади делегують на вищих рівнях політичної влади значення громадянства; громади утворюють міста, а не міста – громади. Стосунки людей у громаді та між громадянами утворюють мережу значень навколо принципу рівності й набувають означення – громадянських стосунків. Справа політичної влади в тому, визнавати чи не визнавати громадянський статус народу і демократичні політичні режими, які, опираючись на принцип народовладдя, легко й послідовно зберігають за народом його громадянські права і стверджують статус громадянина. Тому сила громади в суспільстві за природою речей має бути первинною щодо політичної влади й контролювати останню.
Громада здатна проводити власну владу, опираючись на принципи рівності й самоврядування задля власної безпеки і безпеки індивідів. Токвіль визначає два можливих способи контролювати владу з тим, щоб обмежувати її силу. („Нація має два способи послабити силу влади”). Перший спосіб, типовий для Європи, полягає в намаганні послаблювати владу „в самісіньких її підвалинах”, урізуючи можливості громади самостійно захищати права її членів. Токвіль іронізує, що таке послаблення прав і можливостей людей боронити самих себе „в Європі, звичайно, називається встановлення свободи”. Існує, проте, інший спосіб „зменшити роль влади в суспільстві”, що не передбачає обмежувати суспільство його можливостей і не потребує позбавляти індивідів їхніх громадянських прав. Необхідно подбати про те, щоб політична влада була розосереджена і передана до різних рук. Найкраща влада та, що найменш помітна в повсякденному житті народу. Так може ставатися, якщо влада цілком зосереджена в самій громаді. У США даний принцип стверджується тим, що влада округу не має права втручатися в діяльність громади. Це позначається відсутністю ієрархії в адміністративному управлінні штатом.
Громада є таким центром, де зосереджені не лише засади управління суспільством, але й „всі почуття людей”. Проте не скрізь у США роль громад однакова. У міру просування на південь вона зменшується і стає менш активною. Зростає роль урядовця, звужується влада виборців, громадські збори проводяться значно рідше, від громади до округу переходять адміністративні функції. Це веде до того, що мешканці поселень, містечок і міст не можуть безпосередньо впливати на справи громади і суспільства. Послаблення громади і громадянського суспільства за рахунок посилення й централізації політичної влади негативно позначається на рівні добробуту населення південних штатів. Токвіль цілком переконаний, що „об’єднана сила громадян” не дорівнює „урядовій чи державній владі”, вона співмірна з силою громад та стосунками між індивідами, що складаються в систему громад. Таким чином, система громад, дуже різних за своїми культурними, виробничими та фаховими особливостями, загалом утворюють єдину субсидіарну систему взаємопримноження вмінь, здібностей і добро- буту.