5. Позов про виключення майна з опису та зняття арешту

Цей позов є своєрідним поєднанням віндикації як справжньої мети повернення виключеного з опису майна та негаторного позову – виключення з опису та зняття арешту з майна. Підходи до природи цього позову розділились: одні його вважають різновидом віндикаційного, інші негаторним¹ чи позовом про визнання права власності² що цей позов має ознаки віндикаційного позову, негаторного чи позову про визнання права власності, але є самостійним стосовно них³.

Позовом про виключення майна з опису є вимога про виключення спірного майна з опису, в наслідок фактичного чи юридичного вилучення майна і позбавлення власника права володіння, користування і розпорядження цим майном, чи тільки права розпорядження. Такий опис провадиться у прямо передбачених законом випадках і, спрямований на забезпечення виконання судового рішення про відшкодування шкоди, чи вироку про конфіскацію майна, на задоволення інших майнових прав кредиторів (погашення заборгованості по аліментам, охорону спадкових прав при відкритті спадщини тощо). В нього помилково включаються цінності (майно), яке належить іншим особам: іншому із подружжя щодо його частки у спільному подружньому майні, інших осіб щодо частки у спільному майні чи майна яке знаходилося у особи щодо якої застосовано таку процесуальну міру.

Він започаткований на положеннях КПК України, ГПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Його специфіка полягає у меті– скасування повністю чи у певній частині рішення про накладення арешту на майно і виключення його із опису.

Об’єктом позову про виключення майна з опису є спірне майно в натурі, що було помилково включене до опису. Йдеться про індивідуально визначене рішенням про накладення арешту майно, яке після його скасування підлягає поверненню власника чи добросовісному володільцю.

Предметом позову про виключення майна з опису є вимога позивача про виключення його майна, помилково внесеного в опис та зняття із арешту, такожусунення наслідків зазначеної процесуальної дія, яка перешкоджає власнику здійснювати його повноваження.

Сторони за позовом про виключення майна з опису. Позивачем за даним позовом є особа, відносно якої на момент порушення справи є припущення, що порушено її право власності і вона є носієм суб’єктивного права. Ним може бути власник (або інший титульний володілець), майно якого помилково включене в опис.

Відповідачами за цим позовом є: 1) орган, який провів опис та наклав арешт на майно; 2) органи чи особи, в інтересах яких накладено арешт на майно (стягувачі, кредитори, держава, органи місцевого самоврядування). Так якщо арешт на майно накладено для забезпечення його конфіскації, відповідачами є особа яка перебуває під слідством і, як вважають відповідний фінансовий орган, який представляє інтереси держави, оскільки майно стягується у власника саме в доход держави. Проте більш правильно говорити про державну виконавчу службу України, яка забезпечує реалізацію конфіскованого майна та поступлення виручених коштів в доход держави. Відповідачами за позовами про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту, що подаються відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, є стягувач і боржник (п. 4 роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 р. № 04–5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»)¹.

Умовами задоволення позову про виключення майна з описує встановлення в суді обставин – юридичних фактів, що підтверджують право власності позивача на описане майно, чи титульні права володіння. Позивач повинен доказати факти порушення його права, опису (накладення арешту) майна. Якщо ці факти будуть встановлені в суді наданням правовстановлювальних документів або інших доказів вимога позивача підлягає задоволенню.