Глава 26. Підстави та порядок набуття і припинення права власності

1. Набуття та припинення права власності.

2. Момент виникнення права власності.

3. Припинення права власності.

4. Примусове припинення права власності

Нормативні акти: Конституція України, ЦК України, ГК України, закони України: Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, Про управління об’єктами державної власності, Про право власності на окремі види майна: Постанова ВР України, Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: постанова КМ України від 22 червня 2011 р. № 703, Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва): постанова Пленуму ВС №6 від 30.03.2012 р., Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду : Наказ від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125

Додаткова література: Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності. Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. Х.: Факт, 2002., Право власності в Україні: Навч. посібник. /За заг. ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. –К.: Юрінком Інтер, 2000, Рыбаков В.А., Тархов В.А. Собственность и право собственности.: Монография. Уфа. УЮИ МВД России, 2001, - 420 с., Спасібо І.А. Набуття права власності: Монографія. – К.: НДІ ППП,2009, - 171 с., Чепахін Б.Б. Приобретение права собственности по давности владения // Труды по гражданскому праву, М.: Статут, 2001. –С.151 – 170, Яворська О.С. Договірні зобов’язання про передачу майна у власність : цивільно-правові аспекти : монографія. – Тернопіль: підручники і посібники, 2009, - 384 с.,

Ключові слова: бездоглядна худоба, дерелікція, доход, знахідка, підстава, конфіскація, набувальна давність, плоди, право власності, реквізиція, скарб, специфікація, створення,

1. Набуття та припинення права власності

У Главі 24 ЦК України законодавець встановив підстави виникнення права власності помістив вслід за загальними положеннями про право власності. Тим підкреслена вимога правомірності набуття власності та значення підстав за умов зміни питомої ваги різних форм власності. Виникнення права приватної власності на майно розкривається через вимоги до юридичні фактів як його юридичних підстав. З часів римського права підстави виникнення права власності поділені напервіснііпохідні.

До первісних способів набуття права власності належать такі, за якими право виникає: а) вперше; б) незалежно від попереднього власника. До них віднесено: створення нової речі внаслідок виробничої діяльності (виробництва), переробки речі (специфікації), заволодіння плодами і доходами, знахідка, скарб, бездоглядна худоба. Одні з них характерні для виникнення будь-яких форм власності (виробництво, переробка речей, плоди і доходи), інші – лише для окремих форм власності (бездоглядна худоба).

Логічно що найпершим є виробництво — створення речі у промислових масштабах чи єдиному екземплярі. За ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом¹. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Є особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно. Воно виникає з моменту прийняття створених об’єктів в експлуатацію, якщо договором або законом передбачається передача нерухомості в експлуатацію. Якщо об’єкт підлягає державній реєстрації, то право власності на нього виникає з моменту її учинення.

Подібним до нього чи є специфікація – така переробка речі, внаслідок чого створюється нова річ. Право власності на сировину переробкою перетворюється у право власності на створену в її результаті річ. ЦК України закріпив правила набуття права власності на перероблену: особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на неї і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду. Якщо право власності на виготовлену з чужого матеріалу річ набуває власник матеріалу, він зобов'язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила, якщо інше не визначено договором.

Первісним способом набуття права власності є заволодіння загальнодоступними дарами природи: особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі, тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла згідно з законом, місцевим звичаєм або загальним дозволом власника відповідної земельної ділянки (ст. 333 ЦК України).

Набувальна давність як спосіб набуття права власності є новелою ЦК. Відповідно ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном — протягом 5 років, набуває право власності на це майно, якщо інше не передбачено нормами ЦК. За набувальною давністю право власності на безхазяйні речі (ст. 335 ЦК України) може переходити та легалізовуватися пропуском строку позовної давності.

Інститут бездоглядної домашньої тварини (статті 340 і 341 ЦК) визначають порядок набуття права власності на бездоглядну домашню тварину (робочу або велику рогату худобу, інші домашні тварини). Він розширений порівняно із таким інститутом у ЦК УРСР 1963 р.

Перетерпів зміни й інститут знахідки. За умов, передбачених статтями 337, 338 ЦК України, особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку.

Набуття від попередніх власників, за похідних — право власності виникає у суб'єкта внаслідок волевиявлення попереднього власника (численні цивільні договори, спадкування за законом і заповітом). Вони також окремий випадок правонаступництва у цивільному праві. Зокрема при ліквідації юридичної особи її майно після погашення всіх заборгованостей переходить до власника. Для похідних способів характерна їх двоякість: один (набувач) набуває право власності, а другий (відчужувач) його втрачає.

До похідних способів набуття права власності відносяться договори та інші правочини, які спрямовані на передачу майна у власність – договори що передбачені главами 54-59 ЦК України, оренда з правом викупу, підряд якщо за ним створюється нова річ, на носії об’єктів права інтелектуальної власності, майно отримане за договором комісії. До правочинів відноситься заповіт та прийняття спадщини.

Окремо йдеться про набуття права приватної власності внаслідок приватизації об'єктів державної власності, що визначається Державною програмою приватизації майна державних підприємств та законами України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного житлового фонду та іншими законодавчими актами. За ст.1 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду — це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Вона здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам, що мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. Громадяни України мають право одержати житлові чеки і використати їх при приватизації державного житлового фонду чи частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Серед інших підстав виникнення у громадян права приватної власності слід виділити такі:

а) одержання дивідендів від цінних паперів і вкладів у кредитних установах;

б) отримання пенсій, державної допомоги, стипендій тощо;

в) отримання грошових сум чи іншого майна в порядку добровільного відшкодування заподіяної шкоди чи притягнення до юридичної відповідальності за завдання збитку чи/та моральної шкоди;

г) отримання коштів за аліментними зобов’язаннями, а також виплати їх чи передання іншого майна взамін виконання аліментних зобов’язань, наприклад при виїзді платника аліментів на постійне місце проживання за кордон;

д) отримання різних премій (наприклад, за досягнення в галузі науки, культури, мистецтва), виграшів (наприклад, лотерейних), призів (наприклад, від участі в конкурсах, спортивних та інших змаганнях);

е) отримання одноразових компенсацій за порушення майнових прав інтелектуальної власності:

є) окреме місце посідає заробітна плата та інші доходи трудового характеру;

ж) інші підстави і тому числі заволодіння речами в тому випадку коли законом не встановлено заборон, що інколи призводить до курйозів, зокрема при реєстрації прав на космічні об’єкти ¹.

Похідні способи набуття права власності – зворотній бік втрати цього права попередніми власниками. Способи припинення права власності не дарма у ЦК України розташовані вслід за підставами набуття у його Главі 25. Припинення права власності не завжди припиненням суб’єкта та переході цього права до іншого чи знищення речі при її споживанні зокрема для споживчих речей (продуктів харчування), з перебігом граничних строків експлуатації (для авіатранспорту).

Окремого розгляду заслуговує рішення судів про визнання права власності як підстава виникнення права власності. При тому судова практика їх застосування досить неоднозначна – навіть за договорами застави, зокрема іпотеки , в разі порушення забезпеченого іпотекою зобов’язання суди визнають право власності за іпотекодержателем не за правилами виконання зобов’язань із іпотеки та реалізації предмета іпотеки із публічних торгів, а напряму – за механізмом набуття права власності. Така практика не може бути правомірною.

За рішеннями судів та діяльності Державної виконавчої служби виникає право власності на відшкодовані у натурі збитки, особливо індивідуально-визначені речі.